6 жовтня у Києві запрацював Музей Науки, але сенсацією він встиг стати ще до офіційного відкриття. Це унікальний, наразі єдиний в Україні простір, у якому представлено понад 120 виставкових об’єктів, що демонструють фізичні та хімічні явища, загадкові винаходи і дива сучасної науки.
Цей музей незвичайний хоча б через те, що зі всіма експонатами можна і навіть потрібно взаємодіяти. Відтепер усі охочі зможуть вирушити в космічну подорож, побачити двометрову голограму та шістдесятикілограмовий кристал і, до речі, це одне з чотирьох місць у світі, де можна покататися на велосипеді з квадратними колесами.
Як зробити державний музей гучною подією і заохотити тисячі людей відвідати експозицію, розповідають директор МАН Оксен Лісовий, засновниця PR агентства Gres Todorchuk Ярослава Гресь та бренд-лідерка креативної команди Fedoriv Agency Анна Лебедєва.
Про концепцію, співпрацю і плани на майбутнє
директор МАН
Як виникла ідея та скільки часу ви над нею працювали?
Ми виношували ідею сторення цього простору понад 5 років. Увесь цей час команда збирала міжнародний досвід, налагоджувала контакти і партнерства. Ми буквально колекціонували ідеї, які бачили в центрах науки по всьому світові. Власне, велика частина з них і лягла в основу експозиції Музею науки. Ми в команді жартуємо, що, мабуть, не лишилося на науковій музейній мапі світу точок, в яких би ми не бували.
Активна фаза розпочалася після того, як майже два роки тому в нашу мрію повірила Лілія Гриневич і лобіювала державне фінансування на створення простору. Наприкінці 2019-го ми купили виставку «Дивні матерії», яка їхала до України з Ontario Science Center, а також замовили в польської компанії Strong Interaction велику частину експонатів, які лягли в основу експозиційних зон «Оптика», «Акустика», «Людина», «Великі винаходи». Саме Strong Interaction займалася розробкою частини експонатів для Центру науки «Коперник» у Варшаві — одного з найбільш еталонних наукових центрів світу.
Чимало часу пішло на пошук і навчання команди, адже стіни і експонати самі по собі варті значно меншого, аніж люди, які творять простір. Сьогодні в нашій команді 35 професійних інтерпретаторів, які допомагають дослідити експонати і знайти відповіді на питання відвідувачів.
Концепція простору не передбачає екскурсій у класичному розумінні, хоча багатьох це дивує. Світовий формат наукових центрів — це пізнання і вільне дослідження. У кожного відвідувача свій маршрут і свій темп.
До роботи над проєктом ви долучили PR агентство Gres Todorchuk і маркетингове Fedoriv Agency. Розкажіть про вашу співпрацю, чому ви звернулися до приватних компаній?
Ми розуміли, що найпотужніші проєкти народжуються в синергії. Наша сильна сторона — це розуміння того, якими на 1200 квадратних метрах, виділених під Музей, мають бути зони, що обов’язково потрібно показати, як це методично загорнути. Ми мали партнерства по всьому світу, які посилювали би бренд. А от власне бренду якраз і не мали. Не мали обличчя, яке би було впізнаваним. Не мали стін, які б говорили. Не мали єдиної стилістичної концепції. Ми точно знали, що хочемо стати точкою-магнітом для мільйонів українських родин, тому заручилися партнерством найкращих.
Gres Todorchuk вразили нас своєю роботою над Wow Ukraine. Їх внесок важко переоцінити, вони додали креативної складової, створили сценографічну концепцію, подружили експонати між собою. Саме завдяки ним простір виглядає цілісно і довершено.
Fedoriv Agency займалися розробкою айдентики і запропонували концепт спектру, який заграв у просторі фантастичними барвами. Коли завітаєте в гості, вас точно вразить наш найбільший інтерактивний експонат — скляна стеля площею понад 400 квадратних метрів, яка активується через планшет, якщо ти даєш правильні відповіді на запитання з різних наукових тем. У ній концепція спектру відображена найкраще.
І все ж таки Музей Науки — державний об’єкт. Ми маємо дещо усталену думку щодо реалізації таких проєктів. Що нового і кардинально відмінного у втіленні цієї ідеї в життя?
Музей науки — це єдиний музей, який відкрився в Україні в 2020-му році.
До речі, це ще й єдиний український музей-член міжнародної асоціації наукових і технологічних центрів ASTC та європейської мережі центрів науки та музеїв ECSITE. Чесно кажучи, нам не дуже зрозуміло, чому має бути якась різниця між державними проєктами і приватними. В основі обидвох має бути щонайперше якість і цінність, яку цей проєкт приносить. Звісно, Малій академії наук, як і будь-якій державній структурі, в багатьох питаннях значно складніше, аніж бізнесу. Ми не маємо змоги придбати те, що хочемо, і те, що вважаємо якісним. Бо є тендерні процедури. Ми не маємо змоги самостійно обрати підрядників. Знову ж таки, тендер. Але саме тому важливо заручатися підтримкою бізнесів і створювати партнерства. Зазвичай у сприйнятті більшості державне віддає нафталіном, бюрократією і марудністю. Але часи змінюються. Мало хто, зайшовши всередину, вірить, що Музей науки — державний проєкт. Це приклад круто реалізованої ідеї і ефективного використання державних коштів.
Як ви бачите подальший розвиток і просування Музею?
Для нас Музей — це насамперед точка входу в науку. Це еталонний формат позашкільного закладу. Ми просуваємо ідею edutainment —освіти через розвагу. У Музеї ти зацікавлюєшся певним процесом чи явищем, йдеш вивчати його глибше до наукових студій МАН, генеруєш власні проєкти, береш участь в українських і міжнародних олімпіадах і конкурсах, потрапляєш до світових лабораторій: NASA, ARGON, Cern… Музей лише відкриває тобі шлях до чогось захоплюючого.
Ми маємо чимало планів. У першу чергу — відкривати подібні простори по всій країні. На прикладі київського Музею ми показали, що це абсолютно можливо. Адже в кожному місті, навіть невеличкому, знайдеться 1000 квадратних метрів, які можна ревіталізувати і перетворити на науковий центр. Для реалізації цієї ідеї ми шукаємо підтримки в місцевих бізнесів.
По-друге, ближче до весни ми плануємо відправитися Україною з пересувною виставкою. Уже зараз ми маємо близько 30-ти експонатів, готових до подорожі. До того ж, абсолютна більшість експонатів, представлених в київському музеї, є мобільними. Ми плануємо поступово оновлюватися і частину експозиції відправляти в інші регіони.
Ну і насамкінець, наша наступна big dream — Музей математики, який відкриється в Києві за рік, восени 2021-го. Він стане четвертим у світі (на сьогодні математичні музеї є лише в Нью-Йорку, Барселоні, та в німецькому Гіссені). На його відкриття закладені кошти в бюджеті наступного року.
Про занурення в науку, виклики і PR
засновниця PR агентства Gres Todorchuk
Розкажіть про взаємодію з МАН.
Ми вже мали досвід роботи з державним підприємством: один із наших великих експозиційних проєктів Ukraine WOW для «Укрзалізниці» став найвідвідуванішою виставкою в історії незалежної України. Коли до нас звернулася Мала академія наук України на чолі з Оксеном Лісовим, ми були глибоко вражені масштабом та планами їх команди. На той момент ключові експонати їхали в Україну з Канади, Польщі, США — над цим команда МАНу працювала декілька років. Ми розуміли, що це унікальна можливість для українських дітей та їхніх батьків побачити напрацювання провідних фахівців світу, тож радо долучилися до створення «Музею науки». Перед агенцією І МАН стояло завдання розробити цілісне експозиційне рішення, «подружити» експонати між собою та з простором, розробити цілу низку додаткових інтерактивних експонатів та залучити велику команду з найкращих спеціалістів в Україні задля створення сучасного музею. Видовищного та дружелюбного, що із перших секунд залучає відвідувачів до взаємодії.
Чи було складно працювати з темою науки? Як ви з цим впоралися?
Протягом усього проєкту наша команда тісно співпрацювала з вченими МАНу.
А на початку проєкту троє працівників агенції полетіли у Центр науки Коперника у Варшаві та NEMO в Амстердамі для дослідження досвіду створення подібних наукових осередків. Ця поїздка допомогла синхронізувати бачення проєкту з командою Малої академії наук, які працювали з провідними музеями науки останні три роки.
Проте найцікавіші інсайти ми отримали, коли долучили до проєкту як консультантів учнів МАН. Ідеї, які виникали у команди під час брейнштормів із дітьми, лягли в основу концепції музею. Наприклад, ми перетворили учнів МАН у своєрідних блогерів для зйомки відеоконтенту в музеї.
Як зробити державний Музей Науки популярним?
Оживити комунікацію про науку. Зазвичай її сприймають як тему для обраних, щось далеке із закритих лабораторій та незрозуміле як математичні задачі на гігантських дошках.
Ми сказали — наука оточує нас кожну секунду, де і коли б ми не знаходилися. Ця проста ідея легко розклалась в комунікаційні активації.
Наприклад, з інноваційним партнером проєкту Visa ми розповідаємо, як людство навчилось перетворювати монети і купюри в електрони і фотони, що мчать планетою зі швидкістю світла. А з Метрополітеном запускаємо рекламну кампанію музею, в якій пояснюємо, як працює метро та чому поручні і сходи ескалатора їздять з різною швидкістю. Адже усе це — також наука.
Чи були обмеження в креативному процесі з боку МАН?
Цікаві ідеї часто народжуються з обмежень: бюджету, часу чи інших ресурсів.
У випадку з музеєм ми були також жорстко обмежені науковістю —ідея не могла бути просто прикольною чи креативною. Вона мала нести освітню функцію, розкривати науковий принцип чи доповнювати існуючий науковий експонат. Так народився один з ключових експонатів музею — маятник Pendulum wave під стелею. За рахунок різної довжини маятники утворюють візерунки, що зачаровують. Команда Idearoomia розробила, протестувала та запустила цей експонат менш ніж за три місяці, хоча закордонні консультанти стверджували, що на це необхідно декілька років. Зараз наш механічний маятник претендує на книгу рекордів Гіннеса та звання найбільшого у світі.
Про айдентику і аудиторію
бренд-лідерка креативної команди Fedoriv Agency
Розкажіть про задум і процес створення айдентики?
В айдентиці ми використали ідею кубу, що символізує простір музею. За рахунок анімації ми створили ефект переливання, градієнтні переходи через всю палітру кольорів, це справляє враження, що в кубі відбувається щось цікаве і тобі хочеться потрапити всередину. Більш за все ми не хотіли виглядати нудними і одноманітними, завдяки айдентиці ми прагнули утримувати увагу і викликати зацікавленість у відвідувачів.
Через це розробили цілу низку варіацій кольорів, у яких може відображатися логотип. Це може бути корисною функцією, наприклад, для диференціювання ділянок експозиції та навігації у просторі. Нестабільність кольору у цьому випадку — своєрідна приманка для очей.
Чи можете ви виокремити критерії ефективної айдентики?
Критерії гарної айдентики дуже суб’єктивні, це все-таки візуальне сприйняття чи то бренду, чи то музею, чи то іншого об’єкта. Головне завдання айдентики — ідентифікувати бренд, компанію, івент, зробити їх впізнаваними завдяки формі, кольору і стилю. До того ж айдентика має давати широкий вибір інструментів роботи з дизайном.
Гарна ідея — це та, що відразу розвивається та розкладається на нові напрямки у всіх учасників команди.
Ідея логотипу зі спектром кольорів для Музею Науки розроблялася ще до повного розуміння, як саме буде працювати виставка на практиці. Айдентика задала тон оформлення експозиції. Команда музею і агенства Gres Todorchuk відразу придумали, як цю концепцію можна застосувати у інших аспектах проекту, наприклад, зробили інтерактивную кольорову стелю, і заповнили весь простір барвами, використали цей прийом у оздобленні фасаду, застосували елементи стилю у оформленні експонатів. Таким чином колір став грати ключову роль в експозиції. Гарна ідея — це та, що відразу розвивається та розкладається на нові напрямки у всіх учасників команди. Наприклад, ми часто розробляємо ідеї позиціонування для клієнтів, і вони вже на зустрічі починають вигадувати, як це можна впровадити і перекласти на власні бізнес-процеси, як можна змінити продукт, як інтегрувати в НR культуру компанії — це показник, що ідея гарна і працює вже зараз.
На яку аудиторію ви орієнтувалися?
Ми створили айдентику, яка була б нативною як для дитячої так і для батьківської аудиторії.
Цільова аудиторія музею все ж таки діти, спеціально для них всі об’єкти представлені в інтерактивній формі, розроблено різні формати залучення, щоб відвідувачі змогли без перешкод знайомитися з наукою ближче. Проте діти приходять у музей з батьками, і їм теж має бути цікаво. Ми створили айдентику, яка була б нативною як для дитячої так і для батьківської аудиторії. Вона приваблива і, головне, зрозуміла. Ми прагнули відійти від нудної форми, в якій наука часто викладається в школах, і зробити її захопливою, зберігши при цьому специфіку теми. Функції айдентики дозволяють вирішити цю задачу, а дизайн-система допомагає зафіксувати увагу на головному — експозиції. Ми з великим задоволенням займаємося проєктами, які сприяють розвитку України і її населення, одна з наших амбіцій бути причетним до втілення таких задумів. Вперше в Україні для дітей роблять просто про складне, зрозумілою мовою, в цікавому форматі.