Портрет молодого дизайнера
Здебільшого, кар’єра дизайнера цікавить жінок. Лише 28,5% з тих, кто вказав стать, — чоловіки.
Оскільки опитування було здебільшого присвячене саме темі початку кар’єри, цілком логічно, що найбільша частка респондентів припадає на діапазон 21-25 років (34,5%) та 26-30 років (26,1%). Але слід зауважити, що чимало людей в віці 31-35 років також планують почати кар’єру в дизайні, часто змінюючи свою поточну професію (майже 20%).
Якщо говорити щодо географії, то найбільша частка майбутніх дизайнерів — кияни та жителі київської області (понад 50% респондентів). Другим містом за кількістю анкет виявився Львів (11,2%). На третьому — Харків (5,2%).
Підготовка
Серія питань була присвячена поточній підготовці молодих фахівців — з точки зору теорії дизайну (основи композиції, кольорознавства, типографії), з точки зору знання історії дизайну та культури та з точки зору володіння навичками роботи з графічним редактором Photoshop. Знання оцінювали за 10-бальною шкалою.
Звісно, мова йде саме про студентів, тобто тих, хто лише долучається до професії, і тому рівень підготовки тут очікувано невисокий.
Водночас, працедавці вважають досить важливими і знання з теорії дизайну (8,0 балів із 10), і володіння інструментом (8,5 балів із 10), а поточний рівень претендентів, що приходять на співбесіди на посаду молодого фахівця, загалом оцінюють як посередній — 5,2 бали з 10.
Попереднього досвіду в сфері дизайну респонденти здебільшого не мали (69,1%). Незначний відсоток респондентів (14,2%) мав досвід на посаді дизайнера, але не в фаховій організації. Ще менший відсоток (13,3%) — мав досвід в фаховій організації. 3,3% респондентів утримались від відповіді.
В більшості респондентів (71,1%) наразі ще немає власного портфоліо, при цьому, важливість його наявності для працедавців є високою — 7,3 бали з 10 (і майже третина представників креативних компаній оцінила важливість портфоліо на 10 балів).
Бачення роботи
Найбільше майбутніх дизайнерів приваблює вивчення напрямків веб-дизайну та UX/UI дизайну (по 56,7%), з незначним відривом — графічний дизайн (56,1%).
Відповідаючи на питання, в яких компаніях хотіли б працювати, молоді дизайнери найбільше звертають увагу на креативні агенції (62,7%) та дизайн-студії (58,5%). На третьому місці — веб-студії та веб-продакшени (46,1%).
Головними факторами вибору роботи студенти зазначили цікаві завдання, професійність команди та дружній колектив.
В той самий час, придивляючись до претендентів на посаду молодшого дизайнера, працедавці більше за все прагнуть в них бачити бажання вчитись, відповідальне ставлення до власної зони відповідальності та вміння дотримуватись дедлайнів.
Випробувальний термін та стажування
При працевлаштуванні молоді фахівці готові проходити випробувальний термін, більшість із респондентів (36,4%) вважає, що тривати він має місяць. Працедавці здебільшого схильні роздивлятись нових членів команди дещо довше — більшість із них (33,3%) вважає тримісячний випробувальний термін більш доречним.
Ще більші розбіжності у баченні феномену стажування. Стажер — це позиція, яка передує позиції молодшого дизайнера. Зазвичай, на цю позицію потрапляють люди, що зовсім не мають досвіду, саме для того, щоб його напрацювати.
На думку більшості працедавців, напрацювання досвіду має тривати щонайменше 3-6 місяців (52,8%), а от більшість студентів схиляється до більш короткого терміну — 1-2 місяці.
При працевлаштуванні молодих фахівців більшість креативних компаній (61,1%) вважає за доречне запропонувати виконати тестове завдання, хоча наявність власного портфоліо для 36,1% працедавців є приводом позбавити молодих фахівців від необхідності його виконувати.
97,9% студентів з тих, что дали відповідь, не мають застережень з приводу тестових завдань, і цілком готові їх виконувати за необхідності.
Далі ми питали студентів, які завдання, на їх думку, вони могли б виконувати, отримавши роботу дизайнера.
Таке саме питання ми ставили представникам працедавців, але просили оцінити окремо потенційну зону відповідальності для стажерів та для молодших дизайнерів.
Студенти після працевлаштування готові були б відтворювати макети за подобою, створювати макети дизайну у готовому стилі та чимало студентів були б раді створювати концептуальні рішення. Тут бачення молодих фахівців і працедавців здебільшого збігаються.
Щодо підвищення з позиції молодшого дизайнера до дизайнера — думки більшості працедавців та студентів також здебільшого збіглись: і ті, і інші вважають, що відповісти конкретно на це питання складно, і чимало залежить від молодого фахівця.
Зарплатні очікування
Бачення того, якою має бути винагорода молодих дизайнерів, у студентів та у працедавців суттєво відрізняється.
Найбільший відсоток (35,9%) респондентів прагне отримувати на позиції молодшого дизайнера не менше 15000 грн на місяць, і трохи менший відсоток респондентів (32,5%) оцінили бажаний рівень винагороди для цієї позиції — від 10000 до 15000 грн на місяць.
У той самий час, понад половина представників компаній (57,1%) вважають справедливою винагороду від 7500 до 10000 грн на місяць, трохи менша частина респондентів з боку працедавців (28,6%) готові були б сплачувати від 10000 до 15000 грн на місяць.
Окремо працедавців просили оцінити, якою має бути винагорода стажерів. Найбільший відсоток (26,5%) респондентів вважає справедливою винагороду стажерів в діапазоні від 5000 до 7500 грн на місяць. Але цікаво, що значний відсоток представників компаній вважає взагалі недоречною фінансову винагороду для стажерів.
Нам було також цікаво виявити, як змінюються очікування по заробітній платі в залежності від віку, географії та наявності портфоліо.
Категорія респондентів молодше 20 років готові працювати за найменшу винагороду. З кожним новим зрізом за віком очікування зростають. Найбільш вимогливими з точки зору заробітної плати є респонденти в віці від 36 до 40 років та в віці від 41 до 50 років.
Якщо говорити в контексті географії, то найбільші зарплатні очікування мають майбутні дизайнери з Києва та області. Друге місце за очікуваннями обійняла Вінниця. За третє місце сперечаються Харків та Львів.
Дещо неочікуванним для нас виявилась відсутність залежності від наявності портфоліо. Загалом, респонденти, що взагалі не мають досвіду та портфоліо очікують на ту саму винагороду, що й більш досвідчені студенти.
Виклики молодих фахівців
Нарешті, ми дослідили, що самі студенти та їх потенційні працедавці вважають викликами молодих дизайнерів.
Для студентів головні виклики — це брак досвіду, взаємовідносини в колективі та адаптація в новій для себе сфері.
З точки зору працедавців, головними викликами молодших дизайнерів є проблема професійного зростання та вміння дотримуватись дедлайнів.
Creative Practice — це освітня платформа для креативних спеціалістів, що буде поєднувати у собі освітні програми, системи сертифікацій, а також програми працевлаштування та підвищення кваліфікацій. Проект створено за спільною ініціативою українських креативних компаній Aimbulance, Galagan, GRAPE, POSTMEN, POPEL Agency, UAMASTER та Vintage.
Пілотний освітній курс проекту має назву «Основи дизайну» і стартує восени 2019 року, але реєстрація на нього вже доступна.