На білоруські телеканали подали до суду
Білоруське Міністерство торгівлі подало до суду на декілька телеканалів, звинувативши їх у порушенні закону «Про рекламу». Як з’ясувала проведена перевірка, реклама на цих каналах була надто гучною, порівняно з іншими програмами.
У Білорусі контролювати дотримання рекламного законодавства зобов’язане Міністерство торгівлі. Співробітники установи прийняли рішення про перевірку внаслідок численних скарг громадян на рівень звуку реклами. На початку квітня чиновники звернулися до спеціалістів Білоруського державного інституту метрології з проханням перевірити параметри гучності на каналах СТВ, РТР, «НТВ-Беларусь», ОНТ, «8-й канал» і «Первый музыкальный».
Фахівці вимірювали рівень звуку на цих каналах у ранкові, денні й вечірні години. З’ясувалося, що практично всі канали час від часу завищують гучність реклами – на 1–2,5 дБА (1 дБА – мінімальна різниця, яку може відчути людина). На фоні інших вирізняється канал ОНТ, де різниця сягала 5 дБА. На думку експертів, одна з причин може полягати в тому, що при змішуванні російських програм із білоруською рекламою виникають технічні труднощі у вирівнюванні звуку. Цікаво, що найгучніше звучить реклама в серіалах і художніх фільмах, натомість рівень звуку низки інформаційних програм часом навіть перевищує гучність реклами.
Минулого тижня відбувся суд над «Первым музыкальным», на якому головний інженер каналу відмовився визнавати себе винним, заявивши, що вимірювання, проведені таким чином, у певних випадках можуть бути некоректними. Співробітники інституту заперечують, адже вимірювання показали не одиничні, а регулярні перевищення рівня звуку, тобто закон було порушено.
Українське законодавство також забороняє завищувати звук реклами. Ст. 8 п. 6 закону «Про рекламу» зазначає: «Гучність звуку реклами, що транслюється по телебаченню і радіо, не повинна перевищувати гучність звуку поточної програми, передачі». Свого часу Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, що зобов’язана контролювати дотримання рекламного законодавства на телебаченні, проводила моніторинги, які фіксували порушення закону, у тому числі – вимоги щодо гучності реклами. Однак випадків судових позовів поки що не було – з порушників стягувалися штрафи.
У Білорусі контролювати дотримання рекламного законодавства зобов’язане Міністерство торгівлі. Співробітники установи прийняли рішення про перевірку внаслідок численних скарг громадян на рівень звуку реклами. На початку квітня чиновники звернулися до спеціалістів Білоруського державного інституту метрології з проханням перевірити параметри гучності на каналах СТВ, РТР, «НТВ-Беларусь», ОНТ, «8-й канал» і «Первый музыкальный».
Фахівці вимірювали рівень звуку на цих каналах у ранкові, денні й вечірні години. З’ясувалося, що практично всі канали час від часу завищують гучність реклами – на 1–2,5 дБА (1 дБА – мінімальна різниця, яку може відчути людина). На фоні інших вирізняється канал ОНТ, де різниця сягала 5 дБА. На думку експертів, одна з причин може полягати в тому, що при змішуванні російських програм із білоруською рекламою виникають технічні труднощі у вирівнюванні звуку. Цікаво, що найгучніше звучить реклама в серіалах і художніх фільмах, натомість рівень звуку низки інформаційних програм часом навіть перевищує гучність реклами.
Минулого тижня відбувся суд над «Первым музыкальным», на якому головний інженер каналу відмовився визнавати себе винним, заявивши, що вимірювання, проведені таким чином, у певних випадках можуть бути некоректними. Співробітники інституту заперечують, адже вимірювання показали не одиничні, а регулярні перевищення рівня звуку, тобто закон було порушено.
Українське законодавство також забороняє завищувати звук реклами. Ст. 8 п. 6 закону «Про рекламу» зазначає: «Гучність звуку реклами, що транслюється по телебаченню і радіо, не повинна перевищувати гучність звуку поточної програми, передачі». Свого часу Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, що зобов’язана контролювати дотримання рекламного законодавства на телебаченні, проводила моніторинги, які фіксували порушення закону, у тому числі – вимоги щодо гучності реклами. Однак випадків судових позовів поки що не було – з порушників стягувалися штрафи.