Палац
На торгівельну
архітектуру свого часу вплинула паркова архітектура. Наприклад, Пале-Рояль – палац, який був створений біля парку. В XIX столітті палац перетворився на центр соціальної
взаємодії, люди прагнули туди прийти, щоб отримати враження та бути поглинутими його динамікою. Такий тип споживачів називають фланерами.
Оранжерея
Хоча й не
мала прямого відношення до торгівельної архітектури, вона значно вплинула на
неї. Садово-паркова архітектура винаходить технологію, що полягає в комбінації
скла та металу й дозволяє обігріти приміщення. Апогеєм цього розвитку є Crystal Palace у Лондоні – виставковий павільйон, який був
запроектований і побудований Джозефом Пакстоном, садівником.
Пасаж
Вони перекривають
вулицю, отримують новий клімат та можуть торгувати в будь-який час та будь-яку
погоду. Така модель була дуже успішною. Зокрема, Париж перетворився на
торгівельну столицю світу саме завдяки пасажам.
Атріум
Це ще один спосіб
зробити критим двір. Апогеєм цього є Галерея Вітторіо Емануеле ІІ у Мілані, яка
успішно функціонує по сьогоднішній день.
Вокзал
Вокзали як
перекритий простір стали всмоктувати в себе торгівельну функцію.
Універсальний магазин
До появи
супермаркетів універсами були домінуючою одиницею серед ритейлу. Лондонському
бізнесмену Харроду спало на думку, що він може створити великий комплекс, у
якому будуть вітрини, освітлення і можна буде все купити.
Suburb-маркет
Завдяки
автомобілеві з’являється можливість виїхати за місто. Разом із заправками майже
одночасно з’являються магазини при заправці. Поступово ці простори
розростаються і приймають риси придорожного ринку.
Мол
Мол як структура
змінив правила гри. Авторство приписують Віктору Грюену, австрійському
архітектору, який переїхав до США. Він, з одного боку, прагнув створити
соціалістичну утопію у вигляді молів. Проте вийшло не зовсім так, як він
планував. До кінця життя він не визнавав авторства над цими проектами. Він взяв
досить велику площу недорогої землі за містом, що знаходиться на перетині трас,
забезпечив необхідну кількість місць для парковки і створив особливі умови, завдяки
чому отримав лояльність клієнта. Центр був побудований у Міннесоті. Необхідно
було створити штучний мікроклімат, який Грюен трактував як клімат вічної весни.
Це гібридна модель, де торгівля та соціальна інфраструктура пересікаються в
одному місці. Використовуючи особливі прийоми, що у психології називаються «переносом
Грюена», особистість потрапляє у трансовий стан, коли людина починає споживати
неконтрольовано. Це досягається такими шляхами: один з них – безликий фасад і
насичений інтер’єр всередині, відсутність вікон та годинників, заплутана
планувальна система, шум зовні та затишок всередині.
Діснейленд
Уолт Дісней вплинув
на архітектуру майбутнього. Він застосував прийом, де основна вулиця, що веде
до всіх атракціонів – торгівельна вулиця, що імітує історичну вулицю міста у
прямому сенсі цього слова. Дісней вважав, що чим більш фейково виглядає ця
архітектура, тим краще вона продає, чим більш несправжньою є вулиця, тим глибший
досвід від цього може пережити користувач.
