«Леся Українка: 150 імен». Як створювалаcь айдентика для  мистецького проєкту
04 Фев 2021, 17:37

«Леся Українка: 150 імен». Як створювалаcь айдентика для мистецького проєкту

25 лютого виповнюється 150 років від Дня народження Лесі Українки. Ювілейний 2021 рік — це нагода говорити про її імена, твори та життя в численних подіях, що відбуватимуться протягом року.

Дослідження свідчать, що у 84% українців Леся Українка асоціюється із «письменницею, яка боролася з хворобою», а у 58% — із «історичною постаттю, яка зображена на 200-гривневій купюрі». Таке поверхневе уявлення про багатогранну особистість вимагає не просто корекції, а широкої просвітницької кампанії, що покаже Ларису  Косач-Квітку справжньою, талановитою і майстерною, актуальною, модерною і сучасною; нагадає про її внесок в феміністичний рух, збір перших аудіозаписів етнічних співів Полісся, контакти України з Європою і масу інших історій навколо величної постаті.  

Міністерство культури та інформаційної політики разом із агенцією Postmen створили мистецький проєкт «Леся Українка: 150 імен». Він має на меті не лише зруйнувати міфи та стереотипи навколо постаті Лесі Українки, а передусім відкрити більше імен, більше образів, більше творів, більше граней її особистості. Леся Українка — це не єдине ім’я Лариси Косач-Квітки, вона написала не тільки «Лісову пісню» або вірш «Contra spem spero!». А також існують інші портрети письменниці, які відрізняються від зображення у шкільному підручнику або на 200-гривневій купюрі. 

Щоб просвітницька кампанія досягла найширших аудиторій і при цьому мала потужний емоційний відгук у молодій аудиторії, у середовищі інтелігенції і літературознавців і творила актуальний образ, Агенція Postmen розробила динамічну та яскраву айдентику ювілейного року “Леся Українка: 150 імен”.

Тут і каліграфія, і абстракція, і навіть портрет — все має автентичний сенс. Один зі знаків логотипу — образ поетеси, який каліграфічною лінією набуває форми портрету письменниці у профіль. 

Окрім ілюстрації Лесі Українки, в графіці використовуються абстрактні композиції — вони надають кожному дизайну унікальності, викликають у кожного власні асоціації і прочитання властиві книжковій графіці кінця XІХ, початку ХХ століття, відображаючи цінності модерну і просвіти. 

Інший знак — ініціали «ЛУ». Він створений на основі почерку Лесі Українки після ретельного аналізу її підпису та написаних листів. 

На основі профілю, портрету, логотипізованого підпису, графічних знаків і кольорів сформовано 150 варіацій логотипу, які і творять дизайн-систему айдентики. 

Як натхнення для палітри були взяті чорний, червоний та золотавий кольори, оскільки вони найчастіше згадуються у творах Лесі Українки. Також до палітри додали яскраві й контрастні поєднання, властиві сучасним для Лариси Косач-Квітки роботам українських модерністів. 

Все це допомагає творить актуальний і сучасний бренд-простір — цілісний і універсальний, щоб стати основою всіх подій ювілейного року — 150 років від Дня народження Лесі Українки. 

Ця айдентика ляже в основу масштабного мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен» з нагоди її Дня народження. Проєкт допоможе відкрити кожному з нас нові дивовижні грані її особистості, життя і творчості, яка не втрачає своєї актуальності й дотепер. Проєкт презентують 25 лютого в Українському домі (вул. Хрещатик, 2). Він включатиме: експозицію (куратори Павло Гудімов, Діана Клочко), перформанс (режисер — Влад Троїцький), а також змістовні дискусії (літературні куратори Євген Стасіневич та Віра Агєєва). Культурний майданчик на честь Лесі Українки можна буде відвідати безкоштовно. 

Протягом 2021 року під егідою Міністерства культури і інформаційної політики відбудеться серія заходів з нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки. Детальна інформації про всі події ювілейного року Лесі Українки буде з’являтися: у прес-релізах, на сторінках міністерства в соціальних мережах, у партнерських ЗМІ, у соціальній рекламі, а також на окремому сайті, запущеному з нагоди ювілейного року. До роботи над заходами ювілейного року Лесі Українки залучено близько 20 музейних інституцій та фондів, числені експерти, театро- та кінознавці, літературознавці, митці, куратори, серед яких Оксана Забужко, Віра Агеєва, Євген Стасіневич та інші.

Расскажите друзьям про новость