Як пройшов робочий тиждень і які плани на уїкенд, розповідає Сергій Малик, креативний директор ANGRY. Сергій поділився подробицями відкриття онлайн-магазину ANGRY shop, секретом смачної запеченої картоплі, навмисним відтягуванням читання книги «Убити пересмішника», 55-метровою гірляндою в офісі та підготовкою до практичного курсу про Art Direction. До речі, нещодавно ANGRY отримало срібло за «місця для любителів штрафів» на європейському конкурсі креативності ADC Europe.
Як пройшов тиждень?
У жовтні ми відсвяткували четвертий рік агенції ANGRY на ринку. Відтоді ввесь час думаю над тим, якою хочу бачити її ще через чотири. Ми влаштували опитування серед клієнтів і людей з інших агенцій, чия думка нам цікава, провели кілька стратегічних сесій і зараз результати усього цього переварюються в наших головах на маленькому вогні. З того, що точно можу сказати, — ми станемо більшими, виведемо в окрему послугу вебдизайн і створимо ряд власних продуктів: зараз працюємо над онлайн-магазином ANGRY shop, на якому ви зможете купити і концептуальні колаборації з іншими брендами, і втілені в життя побічні плоди безперервної креативної роботи, як-от шопер-майка чи мило-масажер для рук. Якість — чудова, ціна — висока. На черзі — ANGRY study, де ми будемо коротко й легко говорити про основи маркетингу.
Відкриття тижня
У мене їх кілька.
- Слово «шахматы» складається зі слів «шах» і «мат».
- Якщо зверху на запечену картоплю покласти чеддер і маринований халапеньйо, запечена картопля вийде вдвічі смачнішою.
- Іноді, щоб дізнатися в людини щось для вас важливе, наприклад, рецепт картоплі з чеддером і халапеньйо, потрібно просто цій людині написати.
- Якщо не сприймати помилки як помилки, тоді це й не помилки: щоб прикрасити вхід в переговорку, яку всі, окрім мене, вголос називають моїм кабінетом (я так лише думаю), ми зібралися купити 5 метрів гірлянд. А купили 55. І тепер новорічний настрій відчуває не лише той, хто заходить в мій кабінет, а й усі інші.
Що дістало за тиждень?
Хапатися за все — це як швидко підігрівати молоко в мікрохвильовці: зверху воно ніжне й тепле, а трохи глибше — холодне як жаба.
Я дуже намагаюся жити так, щоб мене нічого не діставало. Але дістає. Щоправда, вже не настільки, як ще кілька років тому. Зараз, якщо мене щось дістає і воно мені неважливе, я від нього відмовляюся. Необов’язково назавжди, іноді на певний час. Зараз вже вкотре звів до мінімуму соцмережі й відмовився від будь-якого нон-фікшну. Усі навколо говорять про те, що потрібно бути різносторонньою людиною і забувають, наскільки важливо концентруватися на чомусь одному. Хапатися за все — це як швидко підігрівати молоко в мікрохвильовці: зверху воно ніжне й тепле, а трохи глибше — холодне як жаба.
Музика тижня
Тут все логічно витікає з попередніх відповідей. Зараз я тимчасово закрився майже від будь-якого нового контенту (мені б зі старим спершу розібратися). Від нової й надто нав’язливої старої музики теж. В машині слухаю Френка Сінатру, в офісі — саундтреки Ганса Циммера до «Дюни». Запитайте у мене те саме в інший період, і я б нарадив вам купу по-доброму агресивного грайму. Але не зараз.
Що почитати?
Щось добре й вічне. Скільки себе пам’ятаю, я завжди хотів прочитати «Убити пересмішника» американської письменниці Гарпер Лі. І чим довше я з цим тягнув, тим більше я цього хотів. А потім почав ловити себе на думці, що тягну я не просто так, а спеціально. Несвідомо, але спеціально. Не знаю, чим, але чимось я відчував, що роман цей — прекрасний, і ввесь час беріг його для особливого моменту, як для особливих моментів бережуть пляшку коньяку. Момент настав тоді, коли я дивним чином знайшов цю книжку на своїх книжкових полицях. І вона таки прекрасна.
Що подивитися?
Кіно й серіали — хороший показник того, що твориться в головах людей.
З кіно й серіалами у мене інша історія. Їх я страшенно люблю й бачив уже, мабуть, кілька тисяч. Цікаво спостерігати, як змінюються сучасні сюжети й персонажі: сірих і неоднозначних персонажів, яким глядач готовий симпатизувати, стає все більше. Цікаво спостерігати, як під впливом глобалізації деформується сам глядач: кіно й серіали — хороший показник того, що твориться в головах людей, як вони сприймають сучасний світ і себе в ньому, що їм подобається, а що ні, чого вони хочуть. Цікаво спостерігати, як змінюється і сам процес створення аудіовізуального контенту: для того, щоб зробити прекрасний і повноцінний серіал, вистачить і трьох людей, один з яких буде його співавтором, двоє інших — продюсерами, і всі разом у ньому й зіграють. «Only murders in the building» — десятисерійний іронічний детектив про трьох сусідів, які наслухалися детективних подкастів і вирішили розкрити вбивство. Серіал, більшість подій якого відбувають в одному з будинків мого улюбленого Нью-Йорка.
Топ-3 застосунки на телефоні
Notes — перепробував десятки записників, але стандартний виявився і найзручнішим. Усе можна розбити на папки, усе можна синхронізувати з лептопом. Головне — випрацювати звичку записувати, а куди записувати — справа десята.
Pinterest — зручний інструмент для того, щоб структурувати сотні артбордів у різних напрямках. Безцінно для людей, які працюють з візуальним.
Slack — зручний спосіб залишатися в курсі більшості робочих процесів. А якщо вимкнути частину сповіщень, то спосіб не лише зручний, але й не діставучий.
Плани на уїкенд.
Останні приготування перед записом великого практичного курсу про Art Direction для онлайн-інституту Projector. Подивимося на роботу артдиректорів через призму того, що все у світі — комунікація. Буде багато лекцій і ще більше практичної роботи. Будемо вчитися робити ідеї для роликів, принтів, наружки, нестандартів й інших комунікаційних каналів. Ставку зробимо не на те, що можна прочитати в книжках, а на те, що можна зрозуміти самому через набивання синців і на детальному, структурованому й аргументованому фідбеці, який при такому форматі навчанні — найважливіший. Курс вийде у січні 2021 року. Орієнтуємося на дизайнерів та ілюстраторів з не менш ніж двома роками досвіду в креативних агенціях. Зареєструватися на курс можна буде з середини грудня. Які ще плани? The Last of Us.