20 жовтня група компаній One Philosophy презентувала перше в Україні дослідження життєстійкості організацій під час Covid-19. Згідно з результатами дослідження, 45% опитаних керівників очікують, що цього року в їхніх організаціях дохід впаде від 20% до 90%. Найбільше постраждали такі сектори як-от авіалінії, туризм, культура, розваги та кінотеатри, виставковий бізнес. Водночас деякі сектори виграли внаслідок Covid-19: технології, фармацевтика, логістика та виробництво суперфудів. Тож 16% керівників очікують, що дохід виросте від 5% до 20%, ще 19% передбачають, що дохід залишиться на рівні минулого року. Однак у більшості галузей результати окремої організації залежать від її життєстійкості та реагування на кризу.
Через кризу 61% керівників скоротили заробітну плату або відправили людей у відпустку за власний кошт, 42% — звільнили частину працівників. Половина компаній переглянула заплановані інвестиції, проєкти та ініціативи. 39% організацій відмовилися від частини офісу або домовилися про перегляд умов оренди. 29% організацій змушені були тимчасово зупинити діяльність. 23% — скоротили витрати на маркетинг і просування, водночас 10% — навпаки збільшили.
«Пандемія вплинула на всі галузі в Україні. Є сектори економіки, яким Covid-19 завдав серйозного удару, а є які виграли від нього. Та найголовніше — пандемія стала каталізатором для розвитку. Під час карантину 71% організацій запустили новий продукт або послугу, 55% — залучили нових партнерів для спільних ініціатив, а також планують покращувати клієнтський досвід. Насправді Covid-19 прискорив впровадження низки рішень в організаціях: від переходу на віддалену роботу й нове програмне забезпечення до диджиталізації процесів і продуктів», — прокоментувала Наталія Попович, засновниця групи компаній One Philosophy.
Крім того, третина компаній розглядають зміну бізнес-моделі, впровадження нових технологій та інвестиції у свої бренди. 29% зазначили, що їхні організації планують вийти на новий ринок.
Що змінилося у спілкуванні з командою?
94% керівників відзначили, що спілкування з командою змінилося. Майже всі опитані сказали, що комунікацій стало більше, зокрема керівники почали частіше спілкуватися з усією командою. Крім того, спілкування стало відвертішим — працівникам відкрито розповідали про стан справ у організації. Для оперативного реагування на ситуацію в багатьох організаціях були створені «кризові штаби».
Водночас спілкування вийшло на більш особистий рівень: респонденти розповідали, що в перші місяці карантину майже всі онлайн-зустрічі розпочиналися з питань про самопочуття, здоров’я й родину. У деяких компаніях почали частіше проводити опитування співробітників, щоб розуміти їхній стан, дбати про психічне здоров’я.
Для підтримки командного духу компанії перевели неформальні зустрічі в онлайн. Деякі компанії перевели корпоративне навчання в онлайн, почали використовувати нові інструменти для внутрішніх комунікацій: корпоративне радіо, групи у Viber, телеграм-канали, щотижневі відеозвернення керівництва тощо. Унаслідок більшість керівників зазначили, що їм вдалося налагодити ефективну дистанційну роботу.
З послабленням карантину більшість організацій повністю або частково повернулися до роботи в офісі. Проте в деяких організаціях дійшли висновку про доцільність віддаленої роботи для всіх або частини співробітників, які оцінили можливість гнучко планувати робочий графік, не втрачаючи продуктивності праці. Крім того, керівники відзначили ефективність проведення зустрічей в онлайн-форматі.
Що змінилося у спілкуванні зі споживачами / клієнтами?
Під час карантину майже всі організації збільшили кількість зовнішніх комунікацій, щоб:
- інформувати про всі нововведення (гарантування безпеки, графік і формат роботи, умови доставлення, актуальні пропозиції тощо);
- управляти очікуваннями споживачів або клієнтів;
- заспокоювати й надавати психологічну підтримку;
- бути корисними для своїх споживачів.
На перший план вийшли онлайн-комунікації через сайт, сторінки в соцмережах, месенджери. Окремі компанії активно впроваджували нові цифрові рішення та пропонували безкоштовну доставку. Деякі компанії у цей час проводили дослідження й репутаційні аудити, щоб краще розуміти свою аудиторію та їхнє ставлення до організації.
Завантажити повний звіт «Covid-19. Життєстійкі»