Тогда и сейчас: PR-про оглядываются назад

Александр Толкач, генеральный директор CT Influence Games, 1 место в рейтинге 2013 года:

«Я в целом разделяю мнение, что такие профессии как HR и PR постепенно растворяются и становятся органичной частью менеджмента. Так что еще в 2014 году решил, что пора проверить это эмпирически — и основал свой бизнес, никак не связанный напрямую с PR, но генерирующий продукты, связанные с пониманием, в том числе коммуникаций на работе и в обществе».

Дмитрий Кисилевский. Директор по корпоративным отношениям ИНТЕРПАЙП, 3 место в рейтинге 2013 года: 

«Я продолжаю работать в промышленности. За прошедшее время: 

Сформировал сильную профессиональную команду, которая учится, мечтает, сражается и достигает.

Утвердился во мнении, что PR является сервисной функцией по отношению к основному бизнес-процессу. И наша ежедневная задача — искать свое место в решении задач бизнеса, независимо от того, ставят их или нет. 

Столкнулся с задачами, которые могут быть решены только совместными усилиями отрасли. И таки могут быть решены при должном уровне кооперации, доверия и единого понимания общей цели. 

Остро ощутил нехватку профессионального образования в Днепре. Предполагаю, что и в других регионах не лучше. Это проблема, в решении которой нужно, похоже, принимать участие. 

Принял участие в межфункциональных проектах внутри компании и теперь знаю, что чем лучше ты понимаешь суть своего бизнеса, тем более ты востребован и тем больше пользы можешь принести».

Денис Казван, директор зі стратегічних комунікацій, Альфа-Банк Україна, 5 місце у рейтингу 2013 року: 

«Що є змінами в моєму житті порівнянно з тими драматичними змінами, які зазнала Україна, Європа, світ з 2013 року. Своє життя сприймаєш просто фоном. А життя рідної країни та суспільства — навпаки головним. Надихають люди. Надихають герої. Знову з’явилось відчуття якогось глобального сенсу, яке в 2013 році навпаки почало втрачатись. Відчуття, що цього разу вдасться. Вдасться збудувати ту Україну, той світ навколо, про який завжди мріялось. Відчуття, що ти в мережі потужних однодумців, які розривають павутиння минулого. Хоча це і нелегко… А ще з’явився глибокий сум. Сум через страшні втрати таких гідних людей. Друзів. Не думав, що доведеться жити і працювати в рідній країні в той час, коли на нашу землю принесуть війну. Коли війна і терор почнуть поступово охоплювати і весь світ. Коли популізм, диктатури та страх змін охоплять так багато країн. І в той самий час важко усвідомлювати, що життя все одно продовжується, і ти залишаєшся всередині, здавалось би, звичайного, мирного, повсякденного, побутового життя, наповненного роботою, турботою, близькими, хобі та відпочинком…

З 2013 року відбулись суттєві зміни в моєму професійному житті: позаду вже майже 9 років роботи у Фонді Віктора Пінчука, де я охоплював неймовірно широке поле діяльності. Вже позаду хоч і недовгий, але неймовірно напруженний і цікавий період роботи в Нацполіції. Наразі моє трудове поле — це корпоративний сектор, куди я свідомо хотів давно долучитись. Так що, працюючи в Альфа-Банку Україна на посаді директора з комунікацій, хочеться робити ефективно і гідно свій внесок і в діяльність багатотисячного колективу, і в розвиток та розбудову фінансового сектору та економіки країни, і в соціальні проекти, які буду розвивати на новому місці. Також цікаво і натхненно бути долученим і до інших соціальних проектів акціонерів групи — про Альфа-Джаз Фест у Львові вся Європа вже чула, але попереду ще й інші важливі проекти.

Круто бути всередині динамічних змін самого світу комунікацій: постійний розвиток технологій та інфраструктури, генераційні та ціннісні зміни, таке стрімке зростання впливу нових медіа на фоні стагнації та навіть занепаду традиційних, унікальні можливості аналітики в епоху big data, прямий зв’язок майже з кожною людиною на світі, завдячуючи інтернету — все це додає драйву! Молодь тисне))) Потрібно багато нових компетенцій розвивати. Дивують ті, хто продовжують розділяти комунікації на маркетинг, public relations, media relations, рекламу та інші дисципліни. На фахівців з комунікацій наразі великий попит, що демонструють останні дослідження і в Америці, і в Україні. Пост-індустріальна епоха є, по суті, комунікаційно-інформаційною епохою. Все ж таки «ми — соціальні мавпи», як любив жартома казати професор фізики та популяризатор науки Мічіо Каку, коли я супроводжував його в Києві».

Максим Прасолов, продюсер, автор, издатель NebeskeyCreativeStudios, 8 место в рейтинге 2013 года: 

«Сильно изменилась. Я перешел из корпоративного в гражданский сектор. Иными словами начал применять компетенции и опыт для решения социальных задач. Реализовал сезонные и тематические медийные проекты, однако ликвидность медиа не только в Украине, но и в мире угасает, это обусловлено проникновением технологий социальных сетей и средств производства контента. Поэтому все силы отдаю развитию собственных творческих проектов, создаю книги, мультфильмы, диджитал-арт. 

Сейчас активно развиваю анимационную индустрию в Украине, так как считаю, что именно недостаток украинского аутентичного контента и проектов культурной идентичности есть одна из основных причин конфликта. То есть я занимаюсь культурно-оборонными проектами.
Параллельно мы вместе с командой экспертов реализовали сложнейший и Интересный проект по разработке реформы угольной отрасли и реструктуризации человеческого капитала, и мой многолетний опыт коммуникаций в ГМК мне очень помог. 

Новые профессии и новая занятость развивает, полагаю, человек не рождается чтобы быть исключительно шахтёром или пиарщиком. Нужно осваивать за жизнь 5-7 профессий, и не останавливаться после достижений успеха в какой-то одной».

Наталія Бондаренко, начальник Управління інформації та громадських комунікацій Національного банку України, 9 місце у рейтингу 2013 року: 

«Масштаб. Швидкість. Відповідальність.

Перехід у державний сектор — це начебто стрибок у гіперпростір.
Рішення приєднатися до команди НБУ було серйозним викликом — центральний банк країни перебував у затяжній репутаційній кризі, викликаній як об’єктивними економічними факторами, так і системними зусиллями політичних опонентів змін та реформ.
Державний сектор вразив кризою держкоммунікацій як таких. Це і криза цінностей, і криза контенту, і криза компетенцій.
На першому етапі ми мали хаос комунікацій, інформаційний терор, постійне відставання з реагуванням на виклики ринку — комунікації працювали в режимі «гасіння пожеж». Моє завдання в цих умовах — ефективна антикризова комунікація з подальшим створенням успішно функціонуючої системи стратегічних комунікацій в НБУ. Розбудова сучасного європейського центробанку — це амбіція та виклик, можливість разом працювати у команді кращих фахівців з комунікацій країни.
Комунікації в держсекторі це менше про маркетингову діяльність і побудова бренду, але більше про комунікації з широким колом стейкхолдерів і роботу зі складним професійним контентом — економічною та фінансовою інформацією.
Ми розбудували систему комунікацій, яка не обмежується стандартним набором media relations — прес-реліз/коментар/прес-конференція і т.д., але включає комунікацію статистичних даних, регуляторних рішень, інформації, що впливає на ринки та прийняття ними інвестиційних та фінансових рішень. Це значно збільшило відповідальність, масштаб та ризики комунікації в порівняння з комерційним сектором.
Ми створюємо новітню економічну комунікацію країни.
Зміни в країні невідворотні. Це надихає та додає оптимізму».

Валентин Бойницкий, Head of PR and Communications, Philip Morris Ukraine, 10 место в рейтинге 2013 года: 

«Как изменилась моя жизнь за эти три года? Весьма кардинально изменилась — что, впрочем, для меня не впервой.

Самое важное, и самое печальное изменение в этот период касается не только меня — в страну пришла война. И это страшно. Да, разумеется, можно долго перечислять уроки, которые я извлек за это время как PR Director Efes Ukraine — международной компании с заводом в Донецке и сотрудниками по всей Украине. Там было очень много нового опыта, по многим направлениям, очень непростого, и с профессиональной точки зрения очень полезного, да. Но, всё-таки, я предпочел бы мирное профессиональное развитие, пусть и не такое насыщенное. И для себя, и для страны.

Сейчас я уже несколько месяцев возглавляю направление PR и коммуникаций в компании Philip Morris Ukraine. Стараюсь сделать мир лучше, чтобы, когда вырастут мои дети, в мире было меньше курильщиков и больше альтернатив обычным сигаретам, не таких вредных для здоровья.

К слову о детях: самый младший Валентиныч родился в январе 2014 — и это, пожалуй, самое яркое позитивное изменение в моей жизни за это время».

Даниил Ваховский, начальник департамента информационной политики и связей с
общественностью «Укрзализныци», 20 место в рейтинге 2013 года:

«За последние три года я решил навсегда покинуть зону комфорта и браться только за самые сложные задачи. Моя карьера до 27 лет была достаточно комфортной. Я учился, набирался опыта, всегда рядом были «старшие товарищи», которые могли подстраховать, помочь, где-то прикрыть спину. Но работа пиарщика – это работа на переднем крае. И я принял этот вызов как данность. Так что, за три года я прошел очень сложные проекты, через большие кризисы. Все бизнесы, в которых я работал, сильно пострадали от войны и это тоже оставило свой отпечаток на мне. Но боец закаляется в боях. И с каждым годом я стою на ногах все крепче».