ІНФОРМАЦІЙНА ПЕРЕМОГА
Увечері 31 травня Нафтогаз України повідомив, що Трибунал при Арбітражному інституті Торгівельної палати Стокгольма прийняв рішення у справі НАК «Нафтогаз України» проти ПАТ «Газпром» (Росія) щодо контракту на постачання газу до України від 2009 року і повністю відхилив вимогу Газпрому щодо застосування принципу «бери або плати». Також було задоволено вимогу Нафтогазу про перегляд контрактної ціни з урахуванням ринкових умов.
Для PR-фахівців ця подія створила один із найбільш успішних комунікаційних кейсів. У свою чергу Альона Осмоловська, голова корпоративних комунікацій Нафтогазу, та її команда виграли інформаційне поле у Газпрому та Росії.
Ми добре знаємо, що Україна дуже часто програє інформаційне поле через низку причин: недостатньо швидке реагування («ой та завтра розішлемо той реліз, вже 18:00»), обмежені канали комунікації («а ми на сайті опублікували»), бюрократію, важкі закручені формулювання, чи закритість топ-менеджменту. Особливо (часто) вона програє Росії. Та не цього разу.
Чому цього разу вдалося?
По-перше, Нафтогаз ПЕРШИМ сказав своє слово в інфополі. Моніторинг показує, що першими новину опублікували англомовні ресурси: Reuters, Finacial Times, WSJ, Інтерфакс, ключові українські видання. Повідомлення було коротке, змістовне, без зайвого.
Навіть, російське агентство ТАСС опублікувало новину із повідомлень Нафтогазу. Та вже за годину вони змінили риторику і почали розказувати свою історію.Коментар Газпрому з’явився вже після новини, яку випустив Нафтогаз, і стосувався того, що вони аналізують документ, бо він дуже великий.
Варто зауважити, що ключові міжнародні видання мали це повідомлення ДО того, як було зроблено розсилку. Це можна встановити за часом публікації перших повідомлень та розсилки прес-релізу.
ТАСС опублікувало новину від Нафтогазу
По-друге, журналістам МАКСИМАЛЬНО СПРОСТИЛИ роботу для написання новини про рішення. Прес-служба Нафтогазу спочатку вислала прес-реліз про те, що вони чекають рішення сьогодні, та додала інфографіку українською й англійською мовами. Так журналісти знали, коли чекати новину, і вивчили офіційні фінальні цифри заздалегідь.
Україномовний варіант прес-релізу з інфографікою
По-третє, Нафтогаз оперативно опублікував повідомлення на своїй сторінці у Facebook для української аудиторії, та на Twitter — для міжнародної. Вони точно знали де і хто їх читає і якими мовами. Лідери громадської думки активно підхоплювали це повідомлення.
По-четверте, новину активно коментувала представниця МЗС. Звичайно, це ж міжнародний кейс. Журналісти часто саме туди звертаються у таких випадках. І знаєте що? Міністерство і його працівники ВЖЕ БУЛИ ПРОІНФОРМОВАНІ про все.
Висновок?
На перший погляд, все здається просто та очевидно. Проте, якщо зробити простий пошук та аналіз, то ви побачите, що до 31 травня була зроблена колосальна робота: прес-конференції, інтерв’ю, брифінги, поїздки. Це складна тема, яку треба було детально пояснити експертам, журналістам, громадськості. Можу тільки уявити, скільки було узгоджень з юристами та іншими відділами для підготовки матеріалів.
Якби Нафтогаз не спрацював блискавично і професійно, то ці ж статті FT, WSJ, Reuters та ін. звучали б так, як це подав би Газпром: «Газпром назвал промежуточным решение Стокгольмского арбитража по спору с Нафтогазом» (що неправдиво, бо це перша частина рішення і вона остаточна). Ви бачите в такому повідомленні перемогу України? І я не бачу.
Що чекаємо далі?
Боти моментально почали коментувати пости щодо рішення, куплені «експерти» вже підхопили тезу Газпрому та активно розносять маніпулятивну інформацію , а подекуди вже чути про «ту саму Юлію», яка ніби має стосунок до перемоги.
Тому на менше, ніж шквал замовних матеріалів, активну інформаційну атаку на Нафтогаз та їхнього СЕО годі й чекати. Тим паче, Нафтогаз чекає на фінансову частину рішення та друге рішення щодо транзитного контракту. Слідкуйте за оновленнями, буде гаряче!