Які події або досягнення в своїй професійній діяльності протягом останнього року ви вважаєте найбільш важливими та цікавими?
Мортен Хольст, спеціаліст у розвитку
Компанія, в якій я зараз працюю, — Innocode — запустила низку інноваційних цифрових медіапродуктів у тридцяти газетах по всій Норвегії. Разом з редакціями ми довели, що колись впливові газети можуть знову займати стратегічні позиції. Вони виграють від правильного переходу в цифрові версії. Фантастично те, що я можу відігравати роль (хоча й невелику) в тому, щоб перетворювати теперішній медійний ландшафт у якісні і стабільні цифрові моделі.
Беата Бєль, польська журналістка і документалістка, медіатренерка Google News Lab
Які медіаподії у 2016-2017-му вразили мене найбільше? Складно обрати! Мені дуже сподобалися News Impact Summit у Празі і в Парижі. Перший був практичнішим, орієнтованим на інструменти у нашій повсякденній роботі. Другий більше фокусувався на академічних дискусіях, але від того подія надихала не менше. Також мене вразив TechCamp у Варшаві. Це дводенний хакатон, в якому брали участь журналісти і активісти з усієї Центрально-Східної Європи. Я обожнюю креативність таких різношерстих команд.
Які події в світі медіа у 2016 році вразили вас найбільше?
Борис Давиденко, керівник і головред аналітичної платформи VoxUkraine
Найголовінше, що нам вдалося зробити за останній рік, — принести у «широкий» український медіапростір економічну дискусію високого рівня. Умовно кажучи, раніше серйозні економічні питання, у найкращому випадку, змістовно обговорювали у вузькому колі експертів і основних стейкхолдерів. А Vox і партнери змогли залучити до конструктивного обговорення складних економічних тем десятки і сотні тисяч українців.
У журналістиці в 2016-2017 році найбільше мене вразила поляризація американських медіа під час президентських виборів. Усім давно відомо, що їхні видання мають досить чіткий поділ: ліберальні-консервативні, ліві-праві. Однак, здається, такого відвертого «мочилова» суперників не було давно. Провідні медіа світу навіть не намагались бути об’єктивними.
Денніс Чемберлін, американський фотожурналіст, лауреат Пулітцерівської премії 1983 року
За останній рік найбільше я був вражений, наскільки медіа не здатні копати глибоко, що показала остання президентська кампанія у США. Зосередженість на соціологічних опитуваннях призвела до неправильних прогнозів про результати виборів. У мене є досвід у висвітленні виборчих кампаній, тож можу впевнено казати: великі групи кореспондентів, які їздять разом з кандидатами, живуть у бульбашках, що ними керують радники кампаній. Якби журналісти більше часу проводили у розмовах з пересічними людьми на вулицях, їм вдавалися б кращі репортажі.
Окресліть світові медіатренди, що вартують особливої уваги
Беата Бєль, польська журналістка і документалістка, медіатренерка Google News Lab
Найбільш вартими уваги медіатрендами я вважаю дата-журналістику, краудсорсинг, віртуальну реальність (особливо відео, зняті у технології 360°) і старі-добрі розслідування-лонгріди.
Денніс Чемберлін, американський фотожурналіст, лауреат Пулітцерівської премії 1983 року
По-перше, медіабренди втрачають свій вплив. Молоді люди не поділяють цінності редакційних брендів, натомість шукають персоналізованого контенту. Я очікую, що використання алгоритмів та штучного інтелекту буде збільшуватися, і в результаті медіа перетворяться на такі собі сервіси, де користувач володіє даними і контролює, що йому мають показати.
По-друге, старий симбіоз телебачення та кабельної дистрибуції розпадається. Мені здається, що зараз ТБ перебуває у такому самому становищі, як газети 10 років тому, якраз перед тим, як їхні прибутки дуже скоротилися.
Борис Давиденко, керівник і головред аналітичної платформи VoxUkraine
На сьогодні я можу окреслити сім провідних медіатрендів.
Перший — «фейсбуцизація» медіа. Якщо 10 років тому діяла формула Digital First, то зараз це Social First.
Другий тренд — fake news. Це результат того, що достовірність і довіра до ЗМІ для широкого прошарку споживачів втратили цінність.
Третій — нескінченне редагування матеріалів після публікації: додавання відео, фото, скорочення, дописування та інше, в залежності від реакції читачів.
Четвертий тренд — робота з великими даними та їхня візуалізація.
П’ятий — зростання впливу нетелевізійних ЗМІ.
Шостий — сторітелінг. Повноцінні і завершені історії ще здатні пробити медіашум.
І сьомий — поляризація, «нішування». ЗМІ працюють виключно для «свого» читача.
Юлія МакГаффі, шеф-редакторка Сharitum, екс-головред сайту korrespondent.net.
На сьогодні провідними трендами у світі медіа я вважаю візуальну складову і коротку форму. Я б ще назвала соціальність контенту.
Робб Монтгомері, медіатренер, Німеччина
Для мене важливими медіатрендами є журналістика з акцентом на візуалізації, дизайн-мислення у ньюзрумах та уміння створювати матеріали за допомогою мобільного телефону.
Які найголовніші виклики, на вашу думку, стоять перед медіаспільнотою світу загалом і медіа вашої країни зокрема?
Мортен Хольст, спеціаліст у розвитку
Головний виклик — знайти шляхи фінансування якісної журналістики в цифровому світі. Це надзвичайно важливо, бо без якісної журналістики наша демократія не виживе. А щоб знайти на це гроші, і журналісти, і медіаорганізації повинні пристосовуватися до змін набагато краще, ніж вони це роблять зараз.
Денніс Чемберлін, американський фотожурналіст, лауреат Пулітцерівської премії 1983 року
Мені найлегше виділити виклики, які стоять перед американськими журналістами. На жаль, я помічаю, що аудиторія перестає бачити різницю між важливістю інформації, яку постять друзі у соцмережах, та інформацією від професійних журналістів, яка може допомогти у прийнятті рішень.
Хоча інтернет дає величезні можливості, в реальності більшість людей відчувають себе розгубленими і не витрачають часу на пошуки вартісних джерел інформації.
Виклик – у тому, щоб заохотити людей шукати більше новинних платформ. І це не так легко, як здається. Алгоритми соцмереж роблять все, щоб ми знаходили інформацію, яка співпадає зі смаками нашої «цифрової особистості».
Нещодавно одне дослідження виявило, що більшість людей читають тільки заголовки статей у новинній стрічці соцмереж.
Важко зрозуміти усі нюанси, орієнтуючись на інформацію у заголовку. Тому ще один виклик – заохотити людей читати тексти повністю.
Хвилює мене і те, що ринок якісної журналістики у найближче десятиліття звузиться. Я знаю студентів, які хочуть працювати в журналах, але самі не читають журналів. Якщо ці люди – відображення суспільства, то, боюся, за одне-два десятиліття просто не залишиться здорового світу журналів.
Тоні Барбер, редактор розділу «Європа» у Financial Times, Британія
Мабуть, фундаментальне завдання серйозних журналістів — це нагадувати про відповідальність людям при владі. Це складна робота, і щоб вона була зроблена, потрібні закони, які строго захищають свободу слова.
Крім того, медіа повинні мати достатньо ресурсів, щоб залишатися незалежними від політичного тиску. Тож пріоритети, як я вважаю, — це рентабельність, редакційна незалежність та належне законодавство.
Почути, поспілкуватися та дізнатися більше про
цьогорічних спікерів можна на
офіційному сайті форуму.