Василь Хмельницький, засновник холдингу UFuture та інноваційного парку UNIT.City, інвестує в інноваційні екосистеми для талантів та підприємців в Україні та допомагає їм зростати. Окрім того, він впевнений, що в сучасному світі бізнес, держава та суспільство мають об’єднувати зусилля задля того, аби досягати не тільки бізнес-цілей, а й цілей сталого розвитку. Стійкі бізнеси та імпакт-проекти, орієнтовані на те, щоб допомагати країні, суспільству — це запорука успіху розвитку та добробуту нашої країни. Такі бізнеси є драйверами змін, вони створюють нові тренди і впливають на те, куди рухається ринок. Вони підвищують репутацію своїх компаній, галузей та нашої країни на міжнародній арені загалом. Так, у 2021 році Василь Хмельницький став амбасадором Глобального договору ООН у соціальному напрямку.
У 2021 році холдинг UFuture разом з альманахом про філософію, бізнес, мистецтво та науку HUXLEY запустили інтелектуальний партнерський проєкт. У рамках партнерства Василь Хмельницький виступив у ролі запрошеного редактора п’ятого випуску Huxley та висвітлив у ньому дві соціально важливі теми:
- Кліматична катастрофа: наодинці вже не врятуватись.
- Як культура та мистецтво впливають на економіку країн (інтерв’ю з 7 експертами з усього світу).
Вийшло 4000 друкованих примірника Huxley. Також він доступний в онлайн-версії. Його завантажили 1003 рази. А кількість унікальних відвідувачів сайту складає 150 000 на місяць.
У першому матеріалі «Кліматична катастрофа: наодинці вже не врятуватись» Василь Хмельницький поділився ключовими тезами та власними інсайтами з книги Білла Гейтса «Як попередити кліматичну катастрофу: де ми зараз і що нам потрібно робити далі» (2021). Ця книга увійшла до першої п’ятірки бестселерів на Amazon та викликала глобальну дискусію між відомими політиками, науковцями, журналістами та лідерами думок.
Хмельницький вважає ідеї даної книги дуже актуальними для світу. Мовою незаперечних цифр і фактів автор пояснює, наскільки близько ми всі підійшли до катастрофи, і що має зробити кожен з нас — на своєму рівні відповідальності, щоб її уникнути. Ця книга однозначно відкриє нову реальність тим, хто сприймає проблему клімату як надто глобальну та далеку від особистих повсякденних турбот.
Людство потребує глобального прагматичного «бізнес-плану», який допоможе знизити щорічні викиди в атмосферу 51 млрд тонн парникових газів до 0. Тому суспільству необхідно перейти від ілюзій до плану. Щоб людина змогла вижити як біологічний вид і зберегла життя на планеті, нам доведеться подолати цю дистанцію.
Так, на прикладі однієї країни легко зрозуміти принцип, який описує Білл Гейтс у своїй книзі: зусиль тільки бізнесу буде недостатньо. В Україні Василь Хмельницький, будучи засновником холдингу UFuture, на системній основі стимулює розвиток інновацій, пов’язаних у тому числі із зеленою енергетикою, переробкою відходів, економікою спільного користування, освіти. Але він вважає це недостатнім. У країні необхідна масова популярність ідей про кліматичну катастрофу, зміну культури споживання на всіх рівнях, значно більше R&D-центрів, а також системна підтримка держави.
Другий матеріал був присвячений темі «Як культура та мистецтво впливають на економіку країн». Василь Хмельницький вважає, що наша освіта, література, мистецтво, архітектура і філософія, традиції, які ми передаємо дітям — все це має колосальне значення для розуміння, чому ми живемо сьогодні так, як живемо. Без розуміння культури неможливо відповісти на глобальні питання. Саме культура — ключ до того, як ми будемо жити завтра.
У рамках матеріалу Василь Хмельницький взяв інтерв’ю у семи спеціалістів світового рівня. Кожен з них надав свій погляд на питання, як культура впливає на економічний розвиток країни.
Кшиштоф Пюс Зануссі, польський кінорежисер, сценарист і продюсер. Лауреат головного призу Венеціанського кінофестивалю «Золотий лев», власник багатьох міжнародних та національних нагород.
«Не можна сказати, що перший у черзі хліб, а потім культура. Не можна думати, що культура – це добавка – “коли вже досягнемо певного способу життя, тоді будемо витрачати гроші на культуру”. Абсолютно фальшивий образ. Культура потрібна. Коли голод, вона теж грає важливу роль. Вона поєднує націю, робить основу, на якій ми будуємо державу».
Ерік Райнерт, професор Таллінського технологічного університету. Почесний професор Університетського коледжу Лондона.
«Деякі питання відносяться до типу “що первинне, курка або яйце?” Проте з часів Френсіса Бекона та його трактату 1620 року “Новий Органон” спостерігається чітка спрямованість: “Є різниця між життям людей у будь-якому найбільш цивілізованому куточку Європи і в якійсь найбільш дикій та варварській області Нової Індії. Ця відмінність залежить не від ґрунту, не від клімату, не від статури, а від мистецтва (тобто, гуманітарних дисциплін)».
Олександр Філоненко, доктор філософських наук, доцент кафедри теорії культури та філософії науки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
«Культура — не стільки друга природа, що захищає нас від війни, скільки сад, культивуючи який, ми розміщуємося в пошуках свого щастя в знову набутому великому часі великої тривалості та наповнюємося диханням світу».
Ілля Лаурс, ідеолог, лектор, засновник венчурного фонду Nextury Ventures, Литва.
«Культура впливає на людину, поміщаючи її у певні моральні рамки, і може синхронізувати суспільство набагато сильніше, ніж закон. А це значно важливіше. Країни з найрозвиненішою економікою мають високу систему культурних цінностей. Модель суспільства будується за принципом — мораль, культура, економіка, закон — і не в зворотному порядку».
Домінік Піоте, CEO інноваційного парку UNIT.City у Києві та акселераційного хабу Sector X.
«Інвестиції в мистецтво та культуру стимулюють оновлення та реконструкцію міст, що притягує молодих та творчих людей. Креативні кластери, творча атмосфера, доступ до талантів, в свою чергу, залучають інноваційний бізнес та міжнародні компанії. Як наслідок, згодом починаються економічні поліпшення».
Олена Бойцун, директор з інвестицій, Центральної та Східної Європи, Luminate/ Omidyar Network.
«Мистецтво впливає на внутрішній світ і “виховує” людину, формує її характер, емпатію та світогляд. Можливо, у формулі ВВП не передбачено коефіцієнта для сильного характеру, але підприємницький талант та ефективність управління залежать від рівня розвитку людини, а отже, кількість прочитаних книг, вивчених картин, відчутних мелодій також мають на це вплив».
Рік Расмуссен, професор Каліфорнійського університету в Берклі.
«Країни, які заохочують відкритий, безперешкодний культурний розвиток, з більшою ймовірністю будуть більш підприємливими та розвиватимуть порівняльно стійкі економічні переваги. Підприємництво, мистецтво та культура служать для розширення кордонів та опором для статус-кво. Тому мистецтво та культура сильно впливають економіку країн».