Не «середній мінус»: як комунікувати з аудиторією, якій за 60
19 Фев 2019, 13:11

Не «середній мінус»: як комунікувати з аудиторією, якій за 60

Засновниця GOLUBi Group Марина Голуб про необхідність створення якісного контенту для старшій ЦА

Автор материала

Чи знаєте ви, що Україна вже входить в ТОП-30 «найстаріших» країн світу? Понад 20% населення України становлять ті, кому за 60 років. І в 2025 році, питома вага цієї аудиторії зросте до 25%. Проте в Україні маркетологи і політтехнологи роками розглядають цей пласт ринку як однорідний «середній мінус», із яким варто працювати за заїждженими шаблонами.

 

Марина Голуб
основательница GOLUBi Group, совладелец агентства стратегических решений «Голуб и Шинкаренко»

Поки що не бачу з боку брендів чи політтехнологів  жодної вдалої спроби виокремити в цьому сегменті думаючу аудиторію і працювати з нею. А це прекрасна ЦА – розумна, активна, з критичним мисленням. Працювати з нею через телевізор – марнотратство! Ця аудиторія не реагує на туповаті гасла скорого щастя. Вони освічені, мають досвід реальних справ, вміють аналізувати і перевіряти інформацію. І єдиний дієвий спосіб достукатись до цієї аудиторії – запропонувати їй якісний контент. Наприклад…кросворд!  

Дозвілля цих людей не обмежується серіалами і плітками. Люди з вищою освітою, зі звичкою напружувати мозок читають книги, а ще «відкрию секрет» – вони полюбляють розгадувати кросворди. Так! І що ж пропонує цим людям ринок друкованої преси? По-перше, спробуйте заради цікавості знайти в Києві збірку кросвордів українською мовою. Або, проаналізуйте заради цікавості «кросвордний» контент у пресі:  напружувати мозок пропонується або над згадкою загальновідомих фактів з радянської  шкільної програми, або – над спогадами про кумирів з минулого. Логіка упорядників, які включать у кросворд на тему мистецтва Кобзона, Леонтьєва і Розенбаума, зрозуміла – вони орієнтуються на людей старшого віку, які їх пам’ятають. Але ми ж говоримо про формування думки. То чому б не додати сучасну інформацію – нові імена, нові події? Буде нова тема «на подумати», і принагідно – звернути увагу на те, що слухає українська молодь (і привід обговорити це з онуками, згадайте успішні соціальні проекти, які об’єднували різні покоління!). Так само, безліч цікавих фактів про сучасну Україну, про українські винаходи, про проривні відкриття українців, що змінили світ – вони тільки чекають, щоб їх помістили в такий контекст. Не кажучи вже про українські бренди, які можуть у такий спосіб заволодіти увагою думаючої аудиторії і вести з нею змістовну комунікацію. Банки, страхові компанії, виробники продуктів – це для вас. Навчайте свою аудиторію, розкажіть їй гарною українською мовою про свій продукт, проведіть від нульової інформації до зацікавленості.  

Критикам, які скажуть, що це не працює, нагадаю приклад. Пам’ятаєте, як важко і болісно на перших порах ринок зреагував на вимогу обов’язкового перекладу фільмів і серіалів українською мовою? Скільки було зламано списів у дискусіях, з якими емоціями це обговорювали, кепкували, критикували. Але зараз це взагалі не предмет суперечок. І навіть за умови, коли є вибір, левова частка глядачів свідомо обирає – дивитися фільм в українському перекладі, бо він кращий і якісніший. І вмонтовані фрагменти з українського контексту (на кшталт, як мамонт у «Льодовиковому періоді» співає «Розпрягайте, хлопці, коней») – виглядають прекрасно, а Валєра у «Трансформерах» – ще краще.  І неоране поле, де качають мозок любителі кросвордів, скандвордів і судоку – так само чекає український контент. І, звичайно ж, зробити це за тиждень не вдасться!  

Автор
19 Фев 2019, 13:11
Расскажите друзьям про новость