Відкриті дані у 2017 році принесли в економіку України понад 700 млн доларів або 0,67% ВВП – про це свідчать результати дослідження «Економічний потенціал відкритих даних для України», яке провели Київська школа економіки у співпраці з Open Data Institute (London) у рамках проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах». За висновками авторів дослідження, якщо Україна продовжуватиме публікацію даних і, зокрема, оприлюднить набори даних, визначені в урядовій Постанові №835, то економічна вигода від відкритих даних до 2025 року зросте вдвічі – до понад 1,4 млрд доларів або 0,92% ВВП. За висновками дослідження, економічний потенціал відкритих даних в Україні цілком співставний з аналогічним дослідженням в ЄС, яке оцінило прямий ефект від відкритих даних органів державної влади в країнах ЄС28+ на рівні 0,37-1,58% ВВП (55,3 млрд євро) до 2020 р. (Дослідження Capgemini для Європейської Комісії, 2015). Дослідження, що проводилося за підтримки Державного агентства з питань електронного урядування, є першою спробою оцінити прямий економічний ефект відкриття даних державними структурами і той потенціал, який ці дані створюють для національної економіки. У ньому зібрані основні результати та прогнози майбутнього впливу відкритих даних на українську економіку та працевлаштування, а також конкретні рекомендації уряду щодо подальшого розвитку економіки відкритих даних.
Дослідження певною мірою узагальнює перші успіхи України у відкритті даних і той прогрес, якого вдалося досягнути за досить короткий проміжок часу. У 2016 році Україна взяла на себе зобов’язання виконувати принципи Хартії відкритих даних, передусім робити публічні дані «відкритими за замовчуванням». Одним з визначальних поштовхів стала прийнята у грудні 2017 року Постанова Кабінету Міністрів № 835, яка визначила понад 600 наборів відкритих даних, що підлягають відкриттю органами влади. Відтоді уряд відкрив кілька сотень нових наборів даних і значні масиви даних стали доступні для всіх зацікавлених – від громадських активістів, що відслідковують роботу державних структур, до підприємців, які на основі відкритих даних створюють сервіси, мобільні додатки і продукти, та вдосконалюють і роблять більш конкурентними існуючі бізнеси.
Дослідження також показало, що сьогодні в Україні лише близько 3-4 тис. людей безпосередньо працюють з відкритими даними. На думку авторів, подальший розвиток відкритих даних не сприятиме підвищенню безробіття, однак вже сьогодні можна прогнозувати, що виникне потреба у кращих навичках збору, використання та аналізу даних, і попит на таких фахівців тільки зростатиме.
Серед рекомендацій, які автори дослідження надають для максимального використання потенціалу відкритих даних – залучати користувачів, у тому числі представників громадянського суспільства, до дискусій щодо пріоритизації наборів даних для публікації, надавати відкриті дані під так званою «відкритою ліцензією», яка суттєво спрощує використання даних, публікувати більше наборів даних у машиночитних форматах та регулярно їх оновлювати, а процес збору даних спрощувати та стандартизувати.