В Україні вперше дослідили музичну індустрію

Агенція музичного консалтингу Soundbuzz за підтримки Українського Культурного Фонду провела дослідження неакадемічного музичного ринку України з фокусом на 5 міст: Київ, Львів, Одеса, Дніпро, Харків. Мета дослідження — вивчити та зафіксувати поточний стан української музичної індустрії, її проблематику та специфіку

Команда дослідження проводила опитування авторів/виконавців та представників музичної індустрії, проводила фокус-групи та глибинні інтерв’ю. Також бралися до уваги дані з Державної податкової служби України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та інших джерел.

Дослідження складається з 7 розділів, які присвячені різним сферам: огляд музичної екосистеми, автори / виконавці, музичний продакшн, музичний менеджмент, концертна індустрія, видавництва та лейбли, експортний потенціал української музики.

Детальніше про розділи дослідження

1. Екосистема музичної індустрії

Музична індустрія не може розвиватись ізольовано, вона постійно перебуває під впливом найрізноманітніших факторів. Перший розділ присвячено їх аналізу та структуруванню сфери в цілому.

Ключові напрацювання:

1. Вперше було створено маппінг українського музичного ринку – карту, яка описує його ключові сфери та гравців.
2. Розділ описує мікро- та макрофактори, які впливають на розвиток сфери – Європейська інтеграція, мовні квоти, музичне піратство та цифровізація, і т.д.

2. Виконавці та автори пісень

У цьому розділі розбирається детальний портрет українського автора/виконавця – його проблеми, підходи у роботі, джерела доходів, відносини з іншими гравцями ринку, тощо.

Окремі факти:

1. Сукупно майже половина артистів (48,5%) працюють у трьох основних музичних жанрах — рок, поп та електронна музика. 
2. Більшість артистів мають початкову мистецьку освіту (56,7% навчались у музичній школі), проте вищу профільну освіту — лише менше третини (27,4%). 
3. 69,3% авторів/виконавців пісень в Україні не є юридично оформленими, тобто працюють “в тіні”. 74,7% респондентів не мають ніяких юридичних документів про співпрацю з будь-якими учасниками екосистеми музичного ринку.
4.  Для 80,8% авторів/виконавців дохід від музичної діяльності не дозволяє задовольнити їхні базові фінансові потреби. Кожному четвертому автору/виконавцю в Україні (24%) музика не приносить доходу. 88,2% авторів/виконавців змушені вкладати у свою музичну кар’єру кошти з інших джерел доходу.
5.  Кожному п’ятому автору/виконавцю в Україні (20,6%) байдуже, чи використовують його пісні без його відома. Більше половини (65,6%) авторів/виконавців не отримують роялті за використання створених або виконаних ними музичних творів. Відбувається це зокрема через неефективну роботу організацій колективного управління авторськими та суміжними правами в Україні та низьку юридичну обізнаність авторів/виконавців.

3. Музичний продакшн

Пісня написана, що тепер? Розділ розповідає про те, як працюють представники музичного продакшну в Україні (саундпродюсери, звукорежисери, власники студій звукозапису, тощо).

Окремі факти:

1. 81,8% представників музичного продакшну працюють з артистами на довірі без жодного юридичного оформлення взаємовідносин.
2. 2/3 представників музичного продакшну в Україні заробляють на життя працюючи виключно в музичній індустрії.
3. Відчуження власних суміжних та/або авторських прав за одноразовий гонорар є найбільш розповсюдженою на сьогодні практикою взаємовідносин саундпродюсерів та артистів.
4. Через специфіку роботи, COVID-19 найменше вплинув на цю сферу. 50% опитаних відповіли, що не звільнили жодного співробітника, 11,8% зазначили, що їх прибуток за час карантину взагалі не змінився.
5. 90% ринку музичного продакшну зараз знаходиться в тіні. (Вадим Лисиця)

4. Музичний менеджмент 

Далеко не всі українські артисти готові працювати DIY (Do It Yourself — беручи відповідальність не тільки за музику, але й менеджмент-складову). Важливу роль у розвитку артиста грає саме менеджер, проте… який він? Як ця професія розвивається на українському ринку? Чому музичних менеджерів так мало? Що заважає появі нових яскравих зірок?

Окремі факти:

1. Для 40% менеджерів профільна діяльність становить лише чверть їхнього річного доходу, тому їм доводиться поєднувати її з роботою в інших сферах.
2. Більше половини опитаних менеджерів (58,5%) зазначили, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП), проте 34,1% ніяк не оформлюють своєї діяльності, пояснюючи це тим, що не вбачають у цьому сенсу або вважають економічно невигідним.
3. 65,9% менеджерів працює з артистами на довірі, не оформлюючи діяльність, ще 4,9% працюють по-різному в залежності від ситуації.
4. 43,9% менеджерів зазначили, що їм не вистачає правових компетенцій.
5. 82,9% менеджерів працюють без профільної вищої освіти. При цьому варто відзначити, що 37,5% опитаних вважають, що фахова освіта, на їхню думку, взагалі не відповідає вимогам музичного ринку.
6. Топ-3 проблеми просування артистів: брак фінансових ресурсів, обмеженість/недосконалість каналів просування, низький рівень професійної етики виконавців.

5. Концертна індустрія

Концертна індустрія – традиційно найбільш прибуткова сфера для українських артистів, проте… чи ідеально та прозоро вона організована? Як швидко вона може оговтатись після COVID-кризи?

Окремі факти:

1. Концертний ринок України в грошовому еквіваленті 3–4 млрд грн (90-120 млн євро) менший за німецький, британський та французький, але однаковий із польським, та більший від грецького, португальського або фінляндського.
2. Промоутери мають знаходитись на загальній системі оподаткування, проте деякі з них для діяльності використовують “неконцертний” основний КВЕД (вид діяльності), таким чином штучно знижаючи ставку податку.
3. 78,5% респондентів негативно оцінюють рівень розвитку концертних майданчиків України.
4. 74,7% артистів жодним чином не оформлюють свої правовідносини із промоутерами та гонорари за виступ отримують “в чорну”. 
5. 69,6% артистів заробляють переважно концертами. Відповідно, в часи пандемії основна частина артистів залишилась без роботи.
6. На відновлення концертної індустрії після карантину та заборон масових заходів під час пандемії потрібно мінімум 3-4 роки.

6. Музичні лейбли та видавництва 

Музичні лейбли та видавництва традиційно допомагають українським артистам розповсюдити свою музику і поділитися нею зі слухачами. У розділі розглядаються підходи у роботі ключових українських лейблів та видавництв, а також специфіка переходу до цифрової дистрибуції. Чи можна щось заробити, слухаючи музику онлайн?..

Окремі факти:

1. 64% артистів оцінюють роботу лейблів як жахливу, проте 60% все ж хотіли б з ними співпрацювати
2. Середньостатистичний малий лейбл в Україні — це компанія з 1–3 співробітників, які займаються просуванням 3–6 нішевих артистів. Близько 70% таких компаній фокусуються на електронній музиці.
3. Понад 80% лейблів інвестують власні кошти у розвиток своїх артистів, затверджують цілі й ділять прибуток. Кожний п’ятий лейбл надає платні послуги, тобто працює за сервісною моделлю. 
4. 47% опитаних малих лейблів в Україні друкують і розповсюджують свої релізи на вінілах, проте найчастіше друкують тираж 300 екземплярів і розпродають його за 1-3 роки.

7. Аналіз експортного потенціалу

Стати популярним за кордоном – хіба не мрія? Тим більше, що Україна поступово отримує перших героїв, яких із задоволенням слухають в інших країнах – від ДахаБраха і Alyona Alyona до Jinjier та Stoned Jesus. Чи можна перетворити ці поодинокі кейси на систему? Хто може у цьому допомогти?

Окремі факти:

1. 18,7% українських експортноорієнтованих артистів працюють у країнах Західної та Центральної Європи і лише 5,8% у Росії
2. Кількість українських виконавців на європейських шоукейсах зросла втричі (з 7 у 2018 році до 21 у 2019 році)
3. 49,6% українських виконавців хотіли б взяти участь у шоукейс-фестивалі
4. Топ-3 складності виходу на нові ринки для виконавців: відсутність менеджерів з відповідними компетенціями, ризик фінансових втрат, незнання культурного контексту іноземного ринку