Вадим Пустотин, основатель бренд-консалтинговой компании «Следопыт»:
Смена имени часто становится началом новой жизни бренда, выводит его на новую орбиту. Это происходит в том случае, если новое имя несет новые позитивные ассоциации, задает новый вектор восприятия. Так, например, в свое время произошло при смене имени Gold Star на LG. Или при смене имени Банк Аваль на Райфайзен Банк Аваль.
А путаница с названием главной реки Украины, которая является одним из символов нашей страны, точно будет. Для удачного ребрендинга и отстройки от реки нужно сформулировать ключевые ассоциации и месседжи, которые город хочет себе присвоить в связи с ренеймингом.
Антон Волнянский, эксперт по брендингу и бизнес-стратегии:
Много моих знакомых, да и я сам в разговорной речи говорили «Днепр» и до изменений. Поэтому абсолютно ничего страшного в произошедшем не вижу. В других населенных пунктах переименование прошло, думаю, более непросто. Например, Южнокомунаровск вдруг стал Бунге, а Щорс — Сновском. Иногда названия даже веселят 🙂
В вопросе Днепра мое мнение — чтобы имя прижилось, ничего делать не надо! Через три месяца все свыкнутся и забудут этот вопрос. Если и делать брендинг (не РЕбрендинг), то для создания имиджа города внутри и вне Украины, и никак не привязывая к сокращению названия наполовину.
Орест Вачков, керівник FRESHPR:
Як на мене, треба розглядати це питання не у політичному контексті. Адже Дніпропетровськ, а тепер вже Дніпро, — це вже давно бренд, навіть незважаючи на те, що можливо і не всі містяни це розуміють. Імідж міста, як вже не раз було доведено, впливає на його економіку й добробут. Туристичні та фінансові потоки, швидкість розвитку інфраструктури чи комфорту проживання – все це залежить від міського іміджу. Тому в ракурсі маркетинговому вдалий ребрендинг завжди приносить чималі плоди. Назву два основні:
Перше: адаптація для зовнішніх ринків і споживачів. Для, скажімо, англомовного реципієнта слово Дніпропетровськ звучав набагато складніше, аніж для нас Теночтитлан. Відомо, що фонетично складні назви брендів мають менше шансів на успіх та побудову майбутньої лояльності. Отже це перевага.
Друге: демонстрація неприв’язаності до консервативних і навіть лякливих цінностей, що важливо для іміджу міста як економічної одиниці, туристичного центру чи взагалі як нової європейської території. Можливість легко змінюватись у комунікаціях та змінювати сам бренд – синонім готовності швидко розвиватись, перебудовувати інфраструктуру для туристів, а також бажання відмовитись від багаторічної сірої історії та бути новими, більш відкритими й привабливими для інвесторів. Бо, підозрюю, що епоха тоталітаризму, яка ще підтримувалась як мінімум у назві дотепер, це не те, що може привабити світ до себе.
Щодо того, що потрібно робити зараз – мабуть варто розпочати із акліматизації ренеймінга поміж його носіїв – мешканців міста. Усі містяни повинні розуміти вигоду від зміни назви. Лише після того варто розпочинати широку комунікацію. І монетизацію іміджа теж.