Як пройшов робочий тиждень і які плани на вікенд, розповідає Наталія Попович, засновниця One Philosophy.
Як пройшов тиждень?
Тиждень видався насиченим і водночас більш спокійним. Традиційно наші понеділки у One Philosophy починаються з медитації та практик самоусвідомлення з чудесною Мариною Семенюк, яка вчить нас не забувати про дихання у будь-яких ситуаціях і довіряти власній здатності перетворювати все в позитив ☺️
Далі традиційно було багато зустрічей. Спілкувалися з колегами з берлінського офісу Weber Shandwick про спільні проєкти, зокрема, ми презентували наш новий аналітичний продукт ResilienceRadar, який допомагає організаціям побачити підводні айсберги на їхньому шляху в пандемічному світі й краще готуватись до викликів майбутнього. Проводила інтерв’ю з перспективним радником One Philosophy з Лондона, кількома кандидатами для Republic — нашої агенції, яка займається державними міжнародними комунікаціями.
Мала насолоду поспілкуватися з великим колом One Philosophers. Зараз у групі 60+ осіб, і цього тижня було кілька спільних подій. Це наш щомісячний TownHall і щотижнева Wednesday Learning Session.
Водночас цей тиждень був більш спокійним, ніж завжди, бо в Данії, де я наразі живу, — це тиждень перед Великоднем, тому робочі дні були лише до четверга, діти — на канікулах, а не у школі, і це щонайменше позитивно впливає на мою здатність дотримуватися розкладу ранкових пробіжок, які з кожним днем весни стають приємнішими.
Відкриття тижня
Знаєте, не перестаю тішитися тому, скільки важливого й крутого роблять агенції One Philosophy. Від просвітницької кампанії про шкоду нецільового використання антибіотиків для Arterirum, яку запустила команда Be—it Health & Social Impact, або кампанії про обов’язковість використання пасків безпеки, яку розробила агенція Be—it Agency разом із Національною поліцією України та EUAM Ukraine, до змін у навігації у міжнародному аеропорту Бориспіль, які розробили Solutions for People на основі аналізу шляху туриста. Маю надію особисто побачити зміни, щойно вакцинуюся.
Музика тижня
На вінілі — Nina Simone, Ludovico Einaudi, Yann Tiersen, Coldplay «Everyday Life».
Через Siri — еклектична добірка soundtracks улюблених постановок: Les Miserables, Sleepless in Seattle, Once Upon a Time in America, бо зараз з нами мій тато, і ми переглядаємо по можливості усю «класику» ☺️
З сином Матеєм (7 років) — Lucas Graham і Sound of Music.
На Youtube-каналі Ковчегу Україна — Cергій Жадан і ДахаБраха.
Що дістало за тиждень?
Не послуговуюся словом «дістало». Я можу бути розчарованою чи засмученою. Останнім часом я найбільше засмучена разючою некомпетентністю українського уряду щодо реакції на пандемію. Як з точки зору провалу тестування, щоб мати адекватну статистику по країні, так і провалу закупки вакцини минулого року. Тепер спостерігаємо цілком хаотичне впровадження, коли громадяни сумніваються у безпеці вакцин, і вакцинація проходить ще повільніше, ніж мала б. Переживаю за рідних у Львові та друзів і колег у Києві, Одесі, інших містах, які зараз палають.
3 додатки на телефоні, якими ви користуєтеся найчастіше.
Назву чотири: Месенджер, MS Outlook, Телеграм, Otter.
- Месенджер
- MS Outlook
- Телеграм
- Otter
Що почитати?
Усе, що дуже хочу і сама не встигаю ☺️
- Автобіографія Барака Обами — багата на уроки й людяна праця, прекрасне доповнення до «Becoming» Мішель Обами. Обами — гармонійна і справжня пара, а їхні книги — такі ж, не штучні.
- Цього тижня я знову відкрила «Dreamland» ісландського автора Андрі Снер Магнесона, час від часу перечитую його есеї. У нього дуже неочевидний погляд на речі, наприклад, чому економічне зростання — це не завжди автоматично добре, чому важливо цінувати кожну з родин, із прізвищ яких складається Ісландія? Зі мною дуже резонує, що народ — це живий організм, нехтувати яким — це підривати свої шанси не лише на процвітання, а й на виживання в сучасному світі. Автор задумується, чому Forbes пише про бізнесменів і бандитів, але менше пише про вчителів? Хіба не важливіше, хто навчає наших дітей?
- Не зовсім читання, а швидше слухання. Дуже люблю слухати голоси Тані Огаркової і Володі Єрмоленка у їхньому Культ.Подкаст. Розмова з Вадимом Карп’яком про імператора Августа — абсолютно гурманська. Також отримала насолоду від нових деталей життя моїх улюблених Сартра і Камю, а ще я особисто хочу послухати новий подкаст про Марко Вовчок на вихідних.
Що подивитися?
Раджу подивитися данську кінострічку «Another round» Томаса Вінтерберга за участі Медса Міккельсена. Цей фільм є прекрасною правдою кризи середнього віку, фільм про важливе — відносини, людей, відчуття суму й радості, які завжди переплетені в житті кожної людини. Але для української аудиторії це також віконце у звичаї данців, наприклад, традиція пробувати алкоголь легально, починаючи з віку 14 років, з ідеєю «перебіситись» до університету та вже усвідомлено ввійти у доросліше життя. Фільм також завершується на відомому «truck ride» данських випускників шкіл. Це коли випускники винаймають вантажівки, прикрашають їх, одягають боцманські шапочки (символ завершення школи у Данії) і «колядують» по батьках усіх дітей класу. Як правило, родина, котра приймає старшокласників останньою, допомагає вивозити тіла вже злегка під алкоголем випускників, але також це переважно, доволі безпечна міра проби «вільного життя», через яку діти дорослішають і потім стають дуже навіть відповідальними громадянами цього суспільства.
Серед фільмів, які запам’яталися за останній час, — «The Dig» з моїм улюбленим Ральфом Файнсом про любов до справи і драму визнання ролі людини в історії, а також «News of the World» з Томом Хенксом — прекрасний повільний погляд про відносини людей і нечорнобілу правду життя США після Громадянської війни.
Крім того, раджу переглянути один чи кілька майстер-класів із серії Masterclass. Я особисто підписалась на Пола Крюгмена й Анну Вінтур, Стіва Мартіна й Хелен Міррен.
Які плани на вікенд?
Головне, щоб цього вікенду вистачило на всі мої плани ☺️
У данців — Великдень, а ми святкувати й пекти паски будемо все-таки аж на український Великдень. Але у мене в планах — спробувати новий рецепт з улюбленої middle eastern cuisine Ottolenghi на основі білого місо й горіхів кеш’ю, а також хочу cпекти альтернативну паску Олі Геркулес — з маком і яблуками!
Планую розпочати перегляд 103 кейсів SABRE Awards EMEA 2021, бо цього року маю честь бути серед суддів європейського журі найважливішого міжнародного конкурсу для комунікаційних агенцій.
А ще на мене чекають кілька номерів The Wired і улюбленого Monnocle, почата книжка про заступника прокурора Німеччини часів Гітлера «Перші жертви Гітлера і боротьба однієї людини за справедливість» авторства Тімоті Райбека. Мене захоплюють люди в історії, які навіть у найскладніших з обставин вміли збирати свою сміливість і йти проти статус кво.
У ці вихідні я почну готувати мій виступ перед аудиторією Українського інституту в Лондоні про Андрея Шептицького, а також лекцію для Українського католицького університету і їхнього проєкту «Знаки часу».
Тож мені справді потрібен дуже дооооовгий вікенд. Але у наступний — планую не робити нічого, крім як святкувати день народження Матея.
Куди піти, коли все зачинено?
У Данії все зачинено з кінця грудня. Усе — це ресторани, кінотеатри, музеї, перукарні, торгівельні центри, фітнес зали. Лише дитячі садки і молодші школи почали працювати з середини лютого. Як ми рятуємося? Намагаємося якомога більше часу проводити з родиною і на природі. У данців я навчилась, що прогулянки і споглядання краси на морі чи в лісі можливі за будь-якої погоди.
Цього тижня думаємо поїхати на велосипедах у ліс, де вже стільки пролісків, гуляти довгими пляжами балтійського узбережжя з гарячою кавою чи чаєм в руках. Мій молодший син готовий зупинятися на «пікніки» кожні пів години прогулянки.
Можливо, поїдемо в Гіллелай — улюблене село в найпівнічнішій точці Зеландії (частинки Данії), яке зуміло зберегти чарівність та ідилію оригінального рибальського села початку минулого сторіччя. Якби була зараз у Києві і простори Мистецького арсеналу дозволяли зберігати безпеку під час карантину, обов’язково відвідала би виставку «КОЖНЫ ДЗЕНЬ. МИСТЕЦТВО. СОЛІДАРНІСТЬ. СПРОТИВ».
Кавер: MMR