Провідним «джинсовикам» вручили 30 грн. і $1 млн.

Провідним «джинсовикам» вручили 30 грн. і $1 млн.

Журналістська ініціатива «Не продаємось!» назвала компанію, що найбільше замовляла, і телеканал, який найбільше продавав новин.

Справжній переказ на суму 30 гривень для топ-менеджера телеканалу та символічна купюра в один мільйон американських доларів із портретом президента компанії — такі призи отримали «переможці» за підсумками листопадового моніторингу журналістської акції «Не продаємося!».

Результати дослідження новин 11 телеканалів були оголошені 11 грудня у приміщенні Національної спілки журналістів України. Їх представляли члени Експертної ради ініціативи — директор Інституту Масової Інформації Вікторія Сюмар, шеф-редактор «Телекритики» Наталія Лигачова, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко та піар-директор газети «Дело» Віталій Максимов. Ще один учасник Експертної ради, тренер «Інтерньюз-Україна» Ігор Куляс, на жаль, не зміг бути присутній на прес-конференції, де було названо передовиків «джинсового» телевиробництва України.

«Ми не повинні обманювати свою аудиторію. Наші глядачі, слухачі, читачі повинні знати, що те, що ми їм говоримо — правда. Ми самі винні в тому, що довіра до журналістів падає», — сказав, представляючи учасників заходу, голова НСЖУ Ігор Лубченко.

Він та очолювана ним організація вітають ініціативу сотні журналістів, які на початку листопада зобов'язалися не створювати і не видавати в ефір матеріали, які не відповідають професійним стандартам та мають ознаки «джинси», себто прихованої реклами. Звісно, каже Ігор Лубченко, ані одна, ані десять подібних акцій не знищать явище «джинси» повністю, проте вони можуть зупинити її швидке поширення в українському медіапросторі.

26 сюжетів — такий «улов» моніторингової групи, до якої входили телевізійні журналісти та ведучі, чиї імена не розголошуються. За словами Наталії Лигачової, Експертна рада отримала на розгляд удвічі більше сюжетів, але дібрала з-поміж них «ті, що містили найбільш кричущі порушення стандартів, що можуть свідчити про замовний характер».

«Ми не називаємо ці сюжети замовними, адже це може встановити лише суд, але вказуємо на грубі порушення», — наголосила пані Наталія. Пересвідчитись у тому, що ці сюжети справді містять такі порушення, ви можете, ознайомившись із їх текстами тут.

З 26 матеріалів, де експерти одноголосно зафіксували явні порушення стандартів актуальності, значущості та збалансованості, 9 стосувалися ДП НАЕК «Енергоатом».

Нагадаємо, «ТК» на прохання ініціативи «Не продаємося!» провела розслідування, в ході якого було встановлено, що НАЕК «Енергоатом» за посередництвом піар-агентства «Радник» розміщує оплачені сюжети в інформаційних програмах. Сюжети «Енергоатому» розміщувалися на трьох телеканалах — ICTV, «1+1» та ТРК «Ера».

«Кількість сюжетів начебто невелика, — сказала Наталія Лигачова. — Проте ми розуміємо: сьогодні один, завтра — два, післязавтра — десять». А Віталій Максимов нагадав, що гроші, які «Енергоатом» виділяв на купівлю новин — бюджетні, себто з кишені платників податків: «Компанія могла витратити ці гроші на прес-тури, матеріали для ознайомлення журналістів із справді насущними проблемами атомної галузі, а не на незаконну купівлю новин».

Приз державній компанії — символічна картина із зображенням купюри в 1 мільйон доларів (приблизно стільки бюджетних грошей було витрачено «Енергоатомом» на популяризацію своєї діяльності, зокрема й оплату новинних сюжетів) із портретом екс-керівника НАЕК та власника ТРК «Ера» Андрія Деркача.

11 сумнівних матеріалів були показані у програмі «Факти» телеканалу ICTV.

За словами Віталія Максимова, переказ гендиректору телеканалу ICTV Олександрові Богуцькому на суму 30 гривень (виникає асоціація з 30 сребрениками) відправили тому, що «канал, що найбільше робить "джинси", очевидно, найзлиденніший». Наталія Лигачова зізналася, що «Телекритика» і вона сама відчувають певний тиск з боку представників телеканалів та піар-агентства, а також постійні звинувачення у «цькуванні».

«Я хотіла б особливо відзначити чотири канали, на яких ми не виявили підозрілих матеріалів: 5 канал, Перший національний, ТОНІС та "Інтер"», — сказала Вікторія Сюмар.

Вона висловила сподівання, що після оприлюднення результатів моніторингу у редакціях телеканалів, де існує практика замовних сюжетів, розпочнеться внутрішня дискусія, «адже і журналісти, і менеджери зрозуміють, що "джинса" руйнує медіабізнес». Єгор Соболєв подякував колегам із телеканалів, які допомагали учасникам моніторингової групи, надаючи інформацію про «підозрілі» сюжети.

Ведучого, який підвів найбільше підозрілих сюжетів, за підсумками листопада вирішили не оголошувати: учасники ініціативи сподіваються, що колегам вистачить доброї волі і рішучості, аби вже у грудні відмовитися від незаконної і непрофесійної практики.

На незаконності замовних матеріалів наголосив медіаюрист Тарас Шевченко. «На жаль, у нашому суспільстві досить високий рівень толерантності до будь-якої корупційної практики, зокрема й корупції у медіа. Юридична відповідальність за замовні сюжети в новинах є. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вже зараз повинна взяти результати нашого моніторингу й поцікавитись, на яких підставах "Енергоатом" купує новини», — каже він. Пан Шевченко нагадав, що метою ініціативи в жодному разі не є боротьба з грошима на телебаченні: ці гроші повинні витрачатись легально, а матеріали — розміщуватися на правах реклами із відповідними позначками.

Експертна рада вирішила не включати у перелік джинсових матеріалів так звану «корпоративну джинсу», себто матеріали, які ЗМІ розміщують в інтересах  (бізнесових чи політичних) своїх власників.

Наталія Лигачова звернула увагу журналістів на ще одну важливу проблему: часто журналістам платять за те, що вони мали б висвітлювати безкоштовно. Представники галузі зв'язків із громадськістю неодноразово нарікали на неможливість пробитись у новини навіть із надзвичайно актуальними інформаційними приводами.

Водночас, ЗМІ відмовляються розміщувати актуальну та важливу для їх аудиторії інформацію, «бо за все платять». «Ми хочемо, щоб журналісти сказали замовникам джинси: припиніть платити, і тоді ми говоритимемо про ваші добрі справи безкоштовно», — каже Наталія Лигачова.

За словами Єгора Соболєва, учасники кампанії готові до того, що вона буде тривалою. «Ми думаємо, що моніторинг триватиме рік, — каже Єгор. — Хоча, звісно, якби вдалося за два-три місяці подолати "джинсу", ми з великою радістю зібрали б прес-конференцію, оголосили про перемогу і закрили цю тему». Підсумки моніторингу теленовин за грудень будуть оголошені на початку січня.