09 Июн 2017, 10:26
PR

Піарники VS журналісти: 9 порад про те, як жити дружно

Розбираємося, що cприяє двоим ворогуючим таборам викурити люльку миру

Коли мені запропонували зустрітися зі студентами Києво-Могилянської Академії, майбутніми журналістами і піарниками, і розповісти про практику і секрети своєї роботи, виникло 2 думки. Перша, що давати поради починаючим — невдячна справа, бо тільки ледачий ще не читав про це в інтернеті. Друга — що в останній раз я була у вузі 10 років тому, на своєму випуску, і майже нічого не знаю про покоління нинішніх студентів. Що їм може бути цікаво? Адже буду розповідати про PR через теми промисловості та енергетики — а це складно і навряд чи так вже цікавить нинішню молодь. 

Ирина Милютина
Директор по коммуникациям ДТЭК Энерго

І все-таки — вороги чи партнери?

Але сумніви були марними. Про піарників і журналістів — навіть в команді колег, що не перший рік працюють у піар і встигли побувати по обидві сторони барикад, відбулися спори. Хтось вважав, що розумні інтелігентні люди завжди знайдуть спільну мову и зможуть бути якщо не друзями, то добрими товаришами. А хтось — що піарник і журналіст, якщо вони справжні профі, мають бути завжди супротивниками, бо у них протилежні цілі. Журналіст має бути об’єктивним і неупередженим, а піарник — всіма силами просувати правду тільки своєї компаніі.

Так, цілі різні — але ж абсолютно неупередженим не може бути ніхто, і у кожного журналіста або редакції — своя інтерпретація реальності.Мені дуже подобається одне з визначень журналістики: це актуалізація світогляду соціальних груп засобами підбору фактів, оцінок і коментарів, які злободенні і значні в даний час. Чи є велика різниця з тим, що роблять піарники? Хіба що в тому, що ми не замахуємось на актуалізацію світогляду — нас хвилює тільки певна територія. Ми також підбираємо факти, оцінки і коментари — причому з глибоким знанням теми і з дійсно експертних позицій. А ось як їх трактувати — це вже питання аудиторії.

Практичні поради, щоб жити мирно

Я спробувала зібрати до купи всі практичні питання і, можливо, претензії один до одного «з різних сторін барикад» — і сформулювала рекомендації для початківців. Гадаю, про деякі речі слід пам’ятати усім нам.

Отже, піарники:

1. Дуже глибоко розумійте сферу, де ви працюєте, журналіст хоче повного розуміння ситуації у бізнесі, прогнозів і нікому невідомих фактів, інсайдів та деякої інформації про конкурентів.


2. Намагайтеся якомога оперативніше відповідати у всіх месенджерах на питання журналістів.


3. Будьте ввічливими, але стійте на своєму — спілкуватися з вашими спікерами журналісти можуть тільки у вашій присутності.



Журналісти
:

4. Незважаючи на всю вашу принциповість, намагайтеся підтримувати добрі відносини з піарниками. Якщо пообіцяли не давати новину без коментаря піарника — так і зробіть. Це в рамках журналістських стандартів і людських відносин.


5. Зважайте на те, що піарники часто вимушені затримуватися з коментарями. Інформація потребує погодження, а часто ще й пошуку і допомоги різних бізнес-підрозділів. В нас чесно-чесно просто може не бути інформації саме в такому розрізі.


6. Зберігайте об’єктивність. Якщо вам надійшла відповідь, яка «не підходить» за інтонацією або поглядом на проблему і ви вирішили її не ставити — будьте готові до посту піарника у соцмережах із повною версію коментаря. Наступного разу дістати потрібний вам коментар буде набагато важче.


7. Журналісти не можуть спілкуватися з керівниками великих компаній напряму. Всі спроби знайти прямий номер телефону топа закінчуються тим, що він просто поділиться з вами контактами піарника ще раз.


8. Будь ласка, давайте спробуємо спілкуватися без питань, відповіді на які є в Google. Скільки в вас шахт або ТЕС? Повірте, ми радше відповімо на щось менш очевидне.


9. Поважайте довіру. Якщо з вами діляться інформацією із грифом «офф-рекорд» — для того, щоб ви краще орієнтувалися в темі і взагалі в тому, що насправді відбувається, — не використовуйте її в діалогах з колегами і тим більше опонентами.


Він дуже багато знав

Щодо другого сумніву — була вражена, що студенти-гуманітарії дуже «в темі» багатьох проблем енергетики. Знають і про ситуацію з антрацитом, і про новий ринок електроенергії, і про новітні технології. Поговорили і про все це, і про піар.

Для студентів наша буденність виглядає чимось кіношним — вони щиро питали, чи є в нас на телефоні щось на кшалт тривожної кнопки на випадок нападів, чи доводиться нам, піарникам, залишати країну у разі звільнення («він дуже багато знав!»). Дякувати богу, не доводиться. І в тому числі — бо ми не ворогуємо з журналістами! 

Расскажите друзьям про новость

Новое видео