01 Авг 2008, 08:54

«Мегаспорт» і К1 обміняються ліцензіями

«Мегаспорт» обміняв широку ефірну мережу телеканалу на кабельне розповсюдження К1. Експерти називають головною метою «обміну» між молодшими каналами групи «Інтер» оптимізацію бізнес-процесів групи

«Мегаспорт» і К1 обміняються ліцензіями

«Мегаспорт» обміняв широку ефірну мережу телеканалу на кабельне розповсюдження К1. Експерти називають головною метою «обміну» між молодшими каналами групи «Інтер» оптимізацію бізнес-процесів групи.

 

Чутки про обмін ліцензіями «Мегаспорту» та К1 у медіасередовищі ходили давно, однак керівництво каналів їх заперечувало. І от нарешті медіагрупі вдалося втілити цей задум через доволі просте юридичне рішення – обмін логотипами каналів. 9 липня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення прийняла відповідне рішення, оскільки, за словами першого заступника Ігоря Куруса, не мала правових підстав відмовити мовникам, які забажали змінити свої логотипи. Відтепер К1 зі статусу регіонального з 20 каналами мовлення у 14 областях України (термін дії ліцензії 2006–2016 рік) став загальнонаціональним каналом із ефірними ліцензіями на 27 каналів у 24 областях України (термін дії ліцензії 2004–2014 р). «Мегаспорту» довелося пожертвувати не тільки покриттям, а й майбутнім розвитком: вочевидь, спортивний канал принесено в жертву фінансовому розвитку групи в цілому.

 
Програмні концепції К1 та «Мегаспорту»

 

Весь обмін мережами мовлення звівся до простої перестановки логотипів. Можливо, в наступному сезоні канали також підретушують програмні концепції, а можливо, це й не знадобиться. Річ у тім, що обидва канали є інформаційно-розважальними, а в ліцензії «Мегаспорту» не має згадок про спортивну тематику програм каналу, хіба що у супутниковій ліцензії «Мегаспорту» в графі «Формат» подибуємо запис «спортивний, розважальний». Проте, вочевидь, саме супутникові ліцензії каналам обмінювати сенсу немає.

 

Відмінності в програмних концепціях, зафіксованих у ліцензіях на ефірне мовлення, доволі незначні. Зокрема, К1, відповідно до своєї екс-ліцензії, повинен виробляти меншу кількість програм власного виробництва – лише 3 години 30 хвилин (16,5%), тимчасом як частка власного виробництва «Мегаспорту» була майже вдвічі більшою – 6 годин 30 хвилин (27,1%). Кількість національного аудіовізуального продукту відрізняється лише на 1 годину (11 годин у К1 та 12 у «Мегаспорту»). Відповідно, й іноземного продукту на «Мегаспорті» мало бути більше – 11 годин 30 хвилин, а в К1 – лише 9 годин. Зазначимо, що подібні зміни тільки на руку К1, а групі в цілому вони дозволять чимало зекономити, адже, приміром, 11 годин іноземної продукції (наприклад, серіальної) коштуватиме каналу незрівнянно дешевше, аніж права на трансляцію основних спортивних подій для «Мегаспорту».

 

Жанровий розподіл програмного наповнення також подібний. Інформаційно-аналітичних та публіцистичних програм мало бути більше у «Мегаспорту» – 5 годин, а в К1 лише 1 година 30 хвилин. Зате К1 мав відчутну частку культурно-мистецьких проектів (1 година 30 хв.), а в «Мегаспорту» їх мало би бути лише 30 хв. Відповідно, й музично-розважальних, відповідно, 3 години та 1 година 30 хвилин.

 

Щодо науково-просвітницького та дитячого продукту, то їх ліцензією прописано обом каналам виготовляти порівну – по 1 годині 30 хв. (утім, складно уявити, які саме програми обох каналів можна віднести до цих двох жанрів).

 
Рейтинги та рекламна заповнюваність на каналах

 

За підсумками першого півріччя 2008 року К1 має показники, вищі ніж у «Мегаспорту» – рейтинг 0,18%, частка 1,17% (аудиторія 18+, загальнонаціональна панель GFK), за 50+ частка становила 1,26%. «Мегаспорт» має рейтинг 0,14%, частку 0,9% (загальнонаціональна панель), за 50+ частка становить 1,05%. За 14-49 К1 також має перевагу перед «Мегаспортом» – рейтинг 0,17%, частка 1,26%, тимчасом як «Мегаспорт» має рейтинг 0,12%, частку 0,88% ( загальнонаціональна панель GFK).

 

До того ж, у порівнянні з минулим роком показник «Мегаспорту» майже не змінився: рейтинг 0,15 %, частка 1,02% (50+, середні показники за 2007 рік). Тимчасом як у К1 помітно відчутне зростання: 2007 року канал мав рейтинг 0,11%, частку 0,75%.

 

Відтак, К1 у ролі загальнонаціонального мовника має більший потенціал і є привабливішим для рекламодавців за вузькотематичний «Мегаспорт».Потенційно канал має більше можливостей, щоб продавати свій рекламний час. Так, 2007 року рекламна заповнюваність на каналі «Мегаспорт» становила 11,43% (874:21:19 годин), а на К1 лише 7,75% (618:08:43). За перше півріччя 2008 року К1 має рекламну заповнюваність 10,22% (330:15:21 годин), а «Мегаспорт» – 13,9% ( 389:15:41 годин).

 

Окрім динаміки зростання показників та рекламної заповнюваності, К1 ще має невеличку перевагу перед «Мегаспортом», оскільки не потребує постійних капіталовкладень у купівлю доволі недешевих прав на спортивні трансляції, які коштують дорожче за серіали чи блокбастери.

 

«Це загальна проблема показу спорту на загальнонаціональних каналах. Ми бачимо, що рейтинги спортивних подій набагато менші, ніж рейтинги серіалів. А витрати на придбання прав на трансляцію спортивних подій набагато вищі за ті ж серіали. Тобто, власники медіахолдингу роблять зрозумілий і абсолютно очевидний висновок: таким чином вони мінімізують свої витрати і збільшують свої прибутки. А розвиток спорту в цій країні турбує не дуже багатьох людей», – зазначає генеральний директор «Поверхность спорт ТБ» Марія Лисенко.

 

Щодо вартості спортивного продукту, то красномовними є такі приклади. Національна телекомпанія України сплатила за трансляцію «Євро-2008» 4 мільйони євро, а за права на показ олімпіади – 900–950 тис. Телеканал ТЕТ витратив на показ матчу української прем’єр-ліги «Дніпро» – «Динамо» 150 тис. євро.

 

Медіаексперти вважають, що на сьогодні в Україні успішно можуть працювати три спортивні канали. Однак конкуренція у цьому напрямку щороку стає серйознішою.

 

З великими амбіціями цієї осені має стартувати нішевий канал ТРК «України» – «Футбол». Як повідомив керівник «Футболу» Олександр Денисов, канал має розроблений стратегічний план щодо закупок футбольного контенту. «Футбол» планує транслювати не лише матчі чемпіонату України, а й ігри національної збірної, відбіркові матчі чемпіонату світу – 2010, Лігу чемпіонів, кубок УЄФА, національні кубки та чемпіонати Італії, Іспанії, Великої Британії.

 

Заявкою на майбутнє стало в цьому напрямку придбання субліцензії на показ Ліги чемпіонів ТРК «Україною» другий рік постіль. Також Перший національний, який попри значні збитки від деяких топових трансляцій («Євро-2008» принесло каналу втрати у 3,3 млн євро) наполегливо веде переговори і купує права на спортивні трансляції. За інформацією джерел «ТК», саме Перший національний може стати власником другої субліцензії на Лігу чемпіонів. А от купувати субліцензії у НТКУ не завжди виходить. Принаймні, цього сезону це не вдалось ані «Інтеру», ані ICTV. До того ж, не слід забувати і про «Спорти» «Поверхності». Натомість «Інтеру» поки вдається вдало транслювати лише боксерські поєдинки.

 
К1 – «Перший конгеніальний»

Саме так назвав К1 перед запуском телеведучий Микола Вересень. Розповідаючи про концепцію каналу, він охарактеризував її просто: «Це буде концепція “каналу без попси”». Тоді це звучало претензійно, зараз трохи комічно. Адже за останні роки К1 не лише збільшив свої показники, а й перетворився з каналу, який транслював артхаусне кіно, фактично на місце утилізації інтерівського телепродукту.

 

Про концепцію майбутнього загальнонаціонального каналу К1 група «Інтер», звісно, не говорить. Але створення потужного загальнонаціонального мовника можливе лише після розриву програмної пуповину з «Інтером». Інакше – який сенс? Здавалося б…

 

Проте Онно Зонневельд, генеральний директор ТОВ «Гравіс», у минулому – директор із розвитку каналів К1 та К2, переконаний, що навіть якщо на каналі найближчим часом і не буде жодних відчутних змін, то нова мережа розповсюдження зумовить непоганий стрибок у рейтингах.

 

«Вищі рейтинги – більші прибутки, більші прибутки – більше грошей на унікальний та якісний продукт, у тому числі і на власне виробництво», – зазначає директор медіаконсалтингової компанії Media Resources Management Ірина Костюк.

 

Однаковий із «Інтером» продукт у сітці К1 Ірина Костюк вважає природним початковим етапом становлення будь-якої медіагрупи. Адже таким чином, за її словами, у канал інвестують контентом, внаслідок чого оптимізуються видатки: адже «краще витиснути максимум із того контенту, який і так належить групі, ніж закупати дорогий унікальний продукт і показувати його на невеликому каналі». На думку пані Костюк, така програмна політика є доволі раціональною, оскільки завдяки їй частка К1 за рік зросла удвічі: «Хоча з естетичної точки зору К1 стає схожим на клон “Інтера”, особливо вони бувають подібними до новинних програм, де сюжети бувають ідентичними і за картинкою, і за текстом».

 

Чи вийде у «Першого конгеніального» виправдати вигадане Вереснем ім’я – невідомо. Але навіть «конгеніальна» схема утилізації не є винаходом «Інтера»: першими на українському телеринку її застосували в 2004-му під керівництвом Олександра Роднянського: СТС – «1+1» – ТЕТ.

 
«Мегаспорт»

 

Перспективи «Мегаспорту» не виглядають райдужними. Ліцензію на ефірне загальнонаціональне мовлення канал отримав ще 2004 року. За словами Віктора Понеділка, тоді загальнонаціональний спортивний канал створювався на вимогу президента Леоніда Кучми. Нацрада проголосувала за відповідне рішення і знайшла під цей канал частоти.

 

Саме тому рішення про обмін мережами каналів одразу викликало бурхливу реакцію народного депутата Миколи Томенка (БЮТ), який запропонував виставити частоти «Мегаспорту» на повторний конкурс. За його ініціативою, депутати навіть звернулися до Президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради з проханням «не допустити знищення єдиного в державі ефірного спортивного телеканалу».

 

Однак Віктор Понеділко вважає ці закиди невиправданими: за його словами, жодних загроз спортивному каналові немає й особливих змін у мовленні «Мегаспорту» не відбудеться ані в аналогу, ані у цифрі: «Підуть вони обидва як загальнонаціональні канали у цифровий мультиплекс. Абсолютно ніяких змін тут не буде». На якій підставі обидва канали потраплять як загальнонаціональні у цифровий мультиплекс, пан Понеділко поки не уточнює.

 

Як відомо, ефірний канал «Мегаспорт» отримав місце у МХ-3, як і всі загальнонаціональні канали, автоматично. Чи матиме його К1 – поки невідомо: рішення з цього приводу Нацрада ще не прийняла.

 
Перспективи

 

Сам «Інтер» мотиви цього управлінського рішення не пояснює: у прес-службі каналу  повідомили, що коментарів із цього приводу не буде. Однак, як стало відомо  телеканал планує розкрутити потужний проект каналу К1. А це набагато простіше зробити, маючи мережу мовлення не скромних 60% уривками на регіональних каналах, а цілих 80% країни, до того ж цілісних ефірних каналів.

 

Тим часом член Нацради Віктор Понеділко переконаний, що обмін мережами телеканалу є суто економічним рішення, і за прогнозами керівництва медіагрупи сприятиме підвищенню прибутків медіахолдингу: «Вони мають право ризикувати, хай ризикують».

 

Онно Зонневельд вважає рішення по цих каналах цілком виправданим: «Формат “Мегаспорту” – це нішевий формат, і він повинен мати нішеве покриття, а не статус загальнонаціонального». Ірина Костюк також переконана, що раніше цей ресурс не використовується на 100%: «Мати нішевий канал на ефірних частотах – велика розкіш, – зазначає вона. – Тому завжди більш вигідно створювати нішеві канали “букетами” та у кабелі. А ще краще мати при цьому ефірні частоти і використовувати їх по максимуму, тобто працювати на якомога ширшу аудиторію. Маючи на ефірних частотах універсальний канал – і рейтинги будуть універсальними, точно вищі за показники нішевого каналу з обмеженою аудиторією. Вищі рейтинги – вища частка групи на ринку, вища частка ринку – вища капіталізація групи. А бізнес у ніші не втримаєш». За її словами, за подібною схемою діє російський холдинг ВДТРК, де є великий канал «Росія» та нішеві канали «Спорт» та «Культура», які без державних дотацій не вижили б. А всі важливі спортивні події глядачі зможуть побачити на «Інтері».

 

А от Марія Лисенко вважає, що в будь-якому разі спортивний нішевий канал має більше можливостей для розвитку, виходячи на ефірних частотах, а не через супутник чи кабель, адже канал із ефірним способом розповсюдження має і додаткові джерела надходження коштів від реклами: «Їх обсяги не можна порівняти з обсягами надходження на ефірні канали загальнорозважального напрямку чи нішеві кіноканали, але все одно вони достатньо серйозні. А так на сьогодні спортивні канали, які розповсюджуються тільки через супутник-кабель, можуть фінансуватись і фінансуються тільки за рахунок або внесків засновників, або за рахунок кабельної передплати, яка дає не дуже великі кошти».

 

Тому тепер, за її словами, разом зі статусом загальнонаціонального «Мегаспорт» втратить і можливість бути включеним до складу універсальної програмної послуги. «Відповідно, скоротиться обсяг рекламних надходжень, що призведе до скорочення джерел фінансування. Як я можу бачити з ефіру, то обсяги фінансування й раніше були не дуже великі, а зараз, мабуть, вони будуть ще меншими», – наголошує пані Лисенко. Окрім цього, «Мегаспорт», будучи загальнонаціональним ефірним каналом, мав значно більше переваг за нішеві чи регіональні при купівлі прав.

 

«Тому що у загальнонаціональних ефірних каналів є певні додаткові можливість при придбанні прав. Наприклад, “Формула 1” завжди ставить вимогу про те, що вони мають транслюватись на ефірному загальнонаціональному каналі, – зазначає Марія Лисенко. – І “Мегаспорт” зараз мав можливість цим скористатись (минулого сезону вони показували “Формулу”). Цього сезону вони такої можливості не матимуть і будуть такими ж, як наші “Спорти”. Тепер конкуренція буде лише за рахунок програмного наповнення».

Расскажите друзьям про новость

Новое видео