13 Май 2017, 06:44

Марсі Шор:як знайти правду у світі постфактів

Професорка Єльського університету про теперішні часи журналістики

Автор материала

Професорка історії у Єльському університеті Марсі Шор не приховує, що вважає теперішній час дуже похмурим. На її думку, високі рейтинги популістів, перемога Дональда Трампа, свідчать, що в найближчому майбутньому світ чекає немало випробувань. Втім, темні часи закінчуються, і в наших силах зробити так, щоб вони закінчилися швидше. Саме тому свою промову, яка відкриватиме V Lviv Media Forum, Марсі назвала знаменитим іменем від Вацлава Гавела — «Сила безсилих».

Маруся Маруженко
MMR-geek

Які події або досягнення в своїй професійній діяльності протягом останнього року ви вважаєте найбільш важливими та цікавими?

Минулоріч я завершила свою книгу про Майдан — The Ukrainian Night: An Intimate History of Revolution. Вийде англійською мовою вже незабаром. Цей проект був у центрі мого інтелектуального життя останні три роки.
Іншим важливим для мене «проектом» було викладання. Завжди любила цей процес, а після перемоги Трампа у листопаді вважаю викладацьку діяльність особливо важливою. Студенти Єльського університету особливо схильні бути самовпевненими. Коли ж я зайшла в аудиторію 9 листопада, у середу, переді мною сиділи спустошені люди. Я не могла почати їх запевняти, що все буде добре. Навпаки, я не думала — і не думаю досі — що все буде добре. Однак я могла допомогти їм і собі обдумати і зрозуміти, що ж вони відчувають. Ми читали різні тексти, наприклад, «Незадоволеність культурою» Фройда, «Поневолений розум» Мілоша і «Джерела тоталітаризму» Арендт. Власне, з минулого листопада я кілька разів відчувала: найважливіше, що ми можемо зараз зробити — це (пере)читати Ганну Арендт.

Які події в світі медіа у 2016 — початку 2017 років вразили вас найбільше?

Після виборів у листопаді головні видання Америки — The Washington Post, The New York Times — почали не тільки писати про те, що сказав новообраний президент, а й вказувати, коли його заяви були неправдиві. Мейнстримні журналісти вживали речення типу «Немає свідчень, що підтверджують цю заяву», «Трамп, не навівши доказів, стверджує, що Обама прослуховував його телефон» і «Всупереч словам Трампа, авіаносець не направлявся до Японського моря стримувати Північну Корею. Натомість він рухався у протилежному напрямку, щоб взяти участь у навчаннях в Індійському океані за три тисячі миль від місця, згаданого Трампом». 

Фактчекінг у журналістиці був за лаштунками. Фактчекери перевіряли джерела і цитати перед тим, як стаття ішла в друк. Зараз же відбувається процес оголення процесу, за яким редактори й журналісти перевіряють факти. Хорошим прикладом є історія про те, як висвітлював президентську кампанію журналіст Девід Фарентольд.

Які найголовніші виклики, на вашу думку, стоять перед медіаспільнотою світу загалом і медіа вашої країни зокрема?

Зараз перед усіма стоїть один виклик: як знайти правду у світі постфактів, де зв’язок між реальністю і телереальністю зникає так швидко, як ніколи раніше.
Я багато роздумувала про значення правди і брехні у часи комунізму і в часи постмодерного суспільства. 

Я багато роздумувала про значення правди і брехні у часи комунізму і в часи постмодерного суспільства. На Lviv Media Forum 2017 хотіла б почути від старших за мене журналістів, який досвід, здобутий в комуністичні часи, може мати особливе педагогічне значення сьогодні. Також прагну дізнатися про те, що спільного і відмінного журналісти та письменники бачать у радянській пропаганді та піарі в епоху «постправди».

13 Май 2017, 06:44
Расскажите друзьям про новость

Новое видео