01 Июл 2015, 15:11

Как разрушить репутацию с помощью SMM: кейс от Минкульта

Украинский журналист Александр Мельник в своем блоге на Medium рассказал случай, который является прекрасной демонстрацией уровня PR и SMM услуг в Украине.

Украинский журналист Александр Мельник в своем блоге на Medium рассказал случай, который является прекрасной демонстрацией уровня PR и SMM услуг в Украине. Интересен кейс и тем, что мнения сторон разделились — «прогрессивный Фейсбук» считает позицию журналиста на 100% верной, в то время как представители Минкульта, вполне традиционно для государства, до последнего отказываются признавать свою ошибку в коммуникации. Кто прав — решать вам. Важно то, что история развернулась за 18 часов. А это значит, что современный пиарщик — человек, умеющий грамотно реагировать в любое время суток. В противном случае можно попросту не успеть. 

Marketing Media Review
Печатное издание MMR — лучший офлайн-канал украинского маркетолога. Обновленный сайт MMR.ua — быстрорастущий проект с исключительной аудиторией профессионалов

Насправді, це — дуже сумна історія. Це сумна історія про те, що рік після революції в медіа, в головах, в рівні спілкування прес-служб із користувачами, журналістами та громадянами не змінилося нічого лише в державних установах.

Але це — і весела історія. Про те, як невміння визнавати помилки і дякувати інтернет-спільноті за підказку може суттєво покращити настрій багатьом людям у низці українських міст. Ну принаймні, якщо Міністерство нічого не робить на користь культурі та мистецтву, то нехай хоч розважає. 

Дія перша: Входить Міністр і запрошує

Почалася ця вся історія з одного твіту, опублікованого 18 годин тому (очевидно, хтось із прес-апарату нашого улюбленого відомства вирішив так би мовити «попіарити» шефа):

Власне, стандартний собі твіт, який минув би непоміченим для декількох сотень підписників МінКульту України у Твіттері. Але на жаль (чи на щастя), читають МінКульт не лише спіробітники апарату та боти, але й живі українські користувачі. Серед них і ті, хто волів би покращити рівень якості роботи міністерства з публічними комунікаціями. Тому вони порадили трішки скоригувати твіт: 

Дія друга: Ми знаємо, що робимо, а ви йдіть звідси

Як бачите, нічого особистого немає, ніяких образ чи провокацій. Але жінка на тому кінці МінКультівського акаунту вже кипить і метає громовиці (чому я впевнений, що мова про жінку, ви дізнаєтесь трохи згодом):

Далі — більше: 

Але тут представниця прес-служби МінКульту не встигає зреагувати належним чином — і починається: 

Для тих, хто не в курсі: люди, близькі до мистецького, літературного та творчого процесу в Україні вважають призначення Кириленка ледь не найгіршим із кадрових рішень по культурі після Кулиняка, який був за часів Януковича. Про те, чому це так і чим вмотивовано таке ставлення, можна почитати наприклад в нещодавньому інтерв’ю Дани Павличко чи в численних колонках на УП, Телекритиці тощо (посилання давати не буду, вони всі легко гугляться). 

Дія третя: Треш, угар і безкультур’я

Тим часом процес в мікроблозі МінКульту почав набирати ознак незворотньої втрати обличчя і без того критикованим відомством: 

Знайшлися навіть ті, хто саркастично запропонував свою допомогу вкрай заклопотаним працівникам прес-служби:

А також ті, хто намагався ввічливо натякнути, що «Твіттер не так працює»:

UPD 0: потрібно сказати (спойлер: акаунт МінКульту контролюється такою собі пані Глущенко, як ми дізнаємося трохи нижче), що у власному профілі публічно «радник із комунікацій» дозволяє собі коментарі значно вільніші, аніж ті, за які критикує та банить користувачів у мікроблогах:

Дія четверта: Пані образилися і бачити вас не хочуть

Але все марно, тому що, виявляється, хто ми такі, аби критикувати Міністра та його людей:

В мене як у журналіста та платника податків (на яке, до речі, і функціонує вищезгадане багатостраждальне Міністерство) одне-єдине прохання: шановний апарат МінКульту, будь ласка, приберіть від свого SMM-процесу людей, в яких в голові «совок» у 2015 році.

Це — дуже дорого, неефективно і смішно: мати «совок» у публічних комунікаціях у 2015 році.

P. S. : Поширення цієї короткої публікації всіляко вітається. Адже раптом подібний стиль спілкування із платниками податків та громадянами України є ще в прес-службах інших міністерств?

UPD 1: Зрив покровів від співробітниці Адміністрації Президента (наскільки розумію, вона і є людиною, котра веде твіттер-акаунт МінКульту) #сарказм

UPD 2: Знаєте, здається є пояснення до цієї всієї історії: 

Дія п’ята: Вертайся, я пробачу тобі все 

UPD 3: Здається, хтось зрозумів, що трохи наламав дров, і почався процес залучення спільноти до порятунку публічного іміджу (щоправда, не дуже вдалий): 

Дія шоста: А ні, не пробачу, я передумала

UPD 4: А ні, не зрозуміли вони нічого:

Почалися масові скарги на блокування доступу твітерян до акаунтів (за півгодини побачив щонайменше 30 таких скарг). Найепічніше - SMMщиця Міністерства культури (!) відправляє в бан поетесу (!!)

UPD 5: І епічна вершина, мої вітання пані Глущенко, achievement unlocked

Хочу нагадати, що існує прекрасна програма, яка називається Tweetbot (вона платна, є версії для iOS / Mac), за допомогою якої можна читати Твітер МінКульту навіть після того, як вас заблокували. Тому всі питання про рівень «професіоналізму» пані Глущенко у мене особисто зняті.

UPD 6: I don’t know what to say, really… (першоджерело)

UPD 7: Нам, блогерам, не лише міністерство (неназване) платить, ми ще й сексисти чортові. Правда, маю майже риторичне питання до усіх, хто теж віднайшов сексизм у цій історії: чи потрібно, коли зазначаєш, що людина - недалека та непрофесійна, зазначити окремо, що це - не через те, що ця людина має певну стать; а через те, що вона допустила декілька кричущих комунікаційних помилок із аудиторією і поводиться як малюк, котрий затуляє вуха і очі, аби «сховатися» від усіх? 

Завіса 

Расскажите друзьям про новость

Новое видео