Чиновники будуть спілкуватись зі ЗМІ через прес-служби
На початку серпня десяти комунальним підприємствам столиці був розісланий лист за підписом в.о. начальника управління інформаційного забезпечення Олександра Івахнюка, у якому «з метою недопущення появи у пресі недостовірної або некоректної інформації» КП просять давати відповіді журналістам тільки за наявності письмового запиту від прес-служби.
Наводимо текст цього листа:
Київська міська державна адміністрація
Управління інформаційного забезпечення
01.08.08
027-746
КП з питань проектування «Житлоінвестпроект»
КП електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»
КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»
КП «Житлоінвестбуд – УКБ»
КП «Київдорсервіс»
Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд»
КП «Житлоінвестпроект»
КП «Київреклама»
ВАТ «Київспецтранс»
КП «Центр моніторингу столичної освіти»
На підставі п.5 та п. 6 Порядку взаємодії управління інформаційного забезпечення апарату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зі структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в сфері інформаційного забезпечення затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12.07.2007 № 888 та з метою забезпечення об’єктивного висвітлення роботи столичної влади у ЗМІ та недопущення появи у пресі недостовірної або некоректної інформації, просимо вас давати відповіді та коментарі журналістам тільки за наявності письмового запиту від прес-служби.
В.о. начальника управління
Інформаційного забезпечення О.М. Івахнюк
Формально цей лист не порушує чинний Закон України «Про інформацію», впевнена юрист Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова, оскільки цей закон передбачає тільки письмові інформаційні запити. Це той запит, на який державні органи зобов’язані надати відповідь у письмовій формі протягом 30 днів. Проте розпорядження КМДА, на думку пані Большакової, створить певні перешкоди в оперативності отримання інформації.
«На сьогодні неможливо зобов’язати будь-кого давати відповіді на усні запити, – зазначає Ольга Большакова. – Журналістам буде надзвичайно важко довести у разі відмови факт самого усного запиту та факт відмови відповіді на нього».
На думку юриста, довести такі факти в суді можна буде тільки за допомогою свідків, або диктофонних записів. Але чиновник завжди зможе заперечити, що ця розмова велася саме з ним і апелювати на те, що був поганий зв’язок або набрано неправильний телефонний номер.
«Наша асоціація неодноразово виступала за те, що необхідні значно скоротити строки надання відповідей на інформаційні запити, і що журналіст має право на редакційний запит, який відрізняється за строками відповіді. В Росії, наприклад, строк відповіді на такий запит – 7 днів. Це, звичайно, не оперативна інформація, але все ж це реальний термін. Також журналістам потрібно пам’ятати, що державні установи мають свої завдання, і бажання журналістів отримати невідкладну відповідь хоча й є важливим для суспільства, але не повинно перешкоджати нормальному функціонуванню цього державного органу. Звичайно, з недостовірною інформацією потрібно боротися в суді, а не такими методами», – впевнена Ольга Большакова.
Можливо приводом до написання такого листа стала надзвичайно велика кількість усних запитів журналістів, і це заважає нормальній роботі державних органів?
«Ні, це розпорядження видане задля допомоги журналістам. Воно спрямоване не на те, щоб якось обмежити доступ журналістів до начальників, а навпаки, щоб зобов’язати начальників відповідати журналістам завжди і всюди», – переконує автор листа – в.о. начальника управління інформаційного забезпечення КМДА Олександр Івахнюк, який сам багато років пропрацював журналістом.
Пан Івахнюк розповів, що дуже часто трапляється так, коли начальник обіцяє відповісти і просить журналіста передзвонити через годину, проте за годину його телефон уже не відповідає. «А так запит прийде до нас, ми надішлемо ще й свій лист, на який чиновник уже буде зобов’язаний відповісти, – каже в.о. начальника управління інформаційного забезпечення КМДА. – Крім того, я ще передзвонюю і прошу дати відповідь. А якщо щось термінове, то я можу з’єднати з потрібним чиновником якнайшвидше, це вам можуть підтвердити, наприклад, журналісти щоденних газет «Сегодня», «Газета по-киевски» та ін. Ми стараємося, щоб журналістам не відмовляли, щоб вони потім не писали в газетах, що їм не дали коментар. Якщо ж журналіст звертається з усним запитом і йому відмовили, то ми про це нічого й не знаємо».
Київська міська державна адміністрація
Управління інформаційного забезпечення
01.08.08
027-746
КП з питань проектування «Житлоінвестпроект»
КП електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»
КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»
КП «Житлоінвестбуд – УКБ»
КП «Київдорсервіс»
Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд»
КП «Житлоінвестпроект»
КП «Київреклама»
ВАТ «Київспецтранс»
КП «Центр моніторингу столичної освіти»
На підставі п.5 та п. 6 Порядку взаємодії управління інформаційного забезпечення апарату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зі структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в сфері інформаційного забезпечення затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12.07.2007 № 888 та з метою забезпечення об’єктивного висвітлення роботи столичної влади у ЗМІ та недопущення появи у пресі недостовірної або некоректної інформації, просимо вас давати відповіді та коментарі журналістам тільки за наявності письмового запиту від прес-служби.
В.о. начальника управління
Інформаційного забезпечення О.М. Івахнюк
Формально цей лист не порушує чинний Закон України «Про інформацію», впевнена юрист Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова, оскільки цей закон передбачає тільки письмові інформаційні запити. Це той запит, на який державні органи зобов’язані надати відповідь у письмовій формі протягом 30 днів. Проте розпорядження КМДА, на думку пані Большакової, створить певні перешкоди в оперативності отримання інформації.
«На сьогодні неможливо зобов’язати будь-кого давати відповіді на усні запити, – зазначає Ольга Большакова. – Журналістам буде надзвичайно важко довести у разі відмови факт самого усного запиту та факт відмови відповіді на нього».
На думку юриста, довести такі факти в суді можна буде тільки за допомогою свідків, або диктофонних записів. Але чиновник завжди зможе заперечити, що ця розмова велася саме з ним і апелювати на те, що був поганий зв’язок або набрано неправильний телефонний номер.
«Наша асоціація неодноразово виступала за те, що необхідні значно скоротити строки надання відповідей на інформаційні запити, і що журналіст має право на редакційний запит, який відрізняється за строками відповіді. В Росії, наприклад, строк відповіді на такий запит – 7 днів. Це, звичайно, не оперативна інформація, але все ж це реальний термін. Також журналістам потрібно пам’ятати, що державні установи мають свої завдання, і бажання журналістів отримати невідкладну відповідь хоча й є важливим для суспільства, але не повинно перешкоджати нормальному функціонуванню цього державного органу. Звичайно, з недостовірною інформацією потрібно боротися в суді, а не такими методами», – впевнена Ольга Большакова.
Можливо приводом до написання такого листа стала надзвичайно велика кількість усних запитів журналістів, і це заважає нормальній роботі державних органів?
«Ні, це розпорядження видане задля допомоги журналістам. Воно спрямоване не на те, щоб якось обмежити доступ журналістів до начальників, а навпаки, щоб зобов’язати начальників відповідати журналістам завжди і всюди», – переконує автор листа – в.о. начальника управління інформаційного забезпечення КМДА Олександр Івахнюк, який сам багато років пропрацював журналістом.
Пан Івахнюк розповів, що дуже часто трапляється так, коли начальник обіцяє відповісти і просить журналіста передзвонити через годину, проте за годину його телефон уже не відповідає. «А так запит прийде до нас, ми надішлемо ще й свій лист, на який чиновник уже буде зобов’язаний відповісти, – каже в.о. начальника управління інформаційного забезпечення КМДА. – Крім того, я ще передзвонюю і прошу дати відповідь. А якщо щось термінове, то я можу з’єднати з потрібним чиновником якнайшвидше, це вам можуть підтвердити, наприклад, журналісти щоденних газет «Сегодня», «Газета по-киевски» та ін. Ми стараємося, щоб журналістам не відмовляли, щоб вони потім не писали в газетах, що їм не дали коментар. Якщо ж журналіст звертається з усним запитом і йому відмовили, то ми про це нічого й не знаємо».