Ми всі — і бізнес, і медіа — маємо бути соціально відповідальними, щоб реалізовуватись в цьому світі. Якщо ви ще цього не робите — ви відстаєте.
Існує World Giving Index, який досліджує, як в різних країнах люди долучаються до добрих справ. У порівнянні з даними 2010 року, Україна піднялася одразу на 69 позицій. За цими даними, минулого року 42% українців допомагали незнайомцям протягом року; 29 % — жертвували кошти на благодійність і 15% — займались волонтерством.
На всіх континентах допомога незнайомцю — найбільш уживана модель благодійності. Друга за поширеністю — пожертва грошей, а стабільно найменш популярна модель — волонтерство.
Цікава статистика, яка мене особисто здивувала, це те, що 30% усіх пожертв роблять в грудні, коли люди налаштовані на дива. При цьому, на останні 3 дні року припадає 10% благодійних внесків за всі 365 днів. Це обгрунтовує те, чому нам треба рекламувати добро.
30% людей, які в тому чи іншому форматі бачили інформацію про благодійність, рано чи пізно роблять якусь дію (це може бути волонтерство, фінансова підтримка, пожертвування одягу або їжі, участь або відвідування благодійних подій), тобто про добрі справи потрібно розповідати.
Моя велика мета і ідея — зробити благодійність звичкою для кожного з нас. Віддавати набагато легше, ніж просити. І ми маємо створити такий світ, таку країну, поширити благодійність настільки, щоб просити про допомогу стало нормально, бо насправді кожному з нас у той чи інший момент потрібна підтримка.
У фільмі «Передай іншому» вчитель дав завдання класу вигадати, як діти можуть змінити світ. Хлопчик Тревор запропонував робити добру справу трьом людям і замість того, щоб отримати подяку, запропонував цим людям зробити добро ще для трьох, аби його поширити. Науковці довели, що якщо через 21 людину поширити добрі справи, в усьому світі всі люди отримають підтримку.
Добро — це справжній кайф. Пітер Сінгер, австралійський філософ, каже про те, що благодійність стає зоною прояву цінностей. Ми живемо в світі, де є всі базові потреби для того, щоб існувати. Ефективний альтруїзм — це усвідомлення того, що ми не є центром Всесвіту. Це допомагає зрозуміти, що ти є частиною чогось великого, і коли боляче тобі — боляче мені.
Що ми можемо зробити для того, щоб поширювати інформацію про благодійність і добрі справи? Грета Тумберг потрапила на обкладинку Time, вона є номінанткою на Нобелівську премію миру. Їй 16 років, вона ініціювала процес звертання уваги на екологічну проблему своєї країни. Вона сказала дуже важливу фразу: «Ми не можемо врятувати світ, граючи за правилами, тому що правила повинні бути змінені».
Натхнення — це нова емоція благодійності.
Не жалість. Не сльози. Не страх. Ми живемо в часи, коли все швидко змінюється, насправді, благодійність — це місце, де ви можете відчувати свою точку впливу.
Не будьте бульбашкою! Повинна бути стратегія. Мені дуже подобається вислів, що кожен благодійний фонд має створюватися, щоб закритися, тому що насправді він має вирішити конкретну проблему і закритися або створити новий. Тому благодійний фонд не створюється заради створення, він створюється, аби змінювати. Ми маємо вимірювати імпакт, і якщо це не працює, але дуже красиво, то це все одно не працює. Не треба втрачати час, зусилля та гроші.
Комунікація — не про красиві слова, це про глибину та сенси. Люди вже не хочуть просто читати, вони хочуть бути всередині проекту, хочуть переживати емоції, хочуть стати частиною вашого благодійного фонду, тому потрібно показувати, а не говорити. І якщо ви дасте пережити з вашим брендом досвід, відчути на собі, люди стануть вашими прихильниками.
Насправді не
існує онлайну і офлайну, всі ми багатоканальні, і тому, коли ми питаємо, де
розповсюджувати нашу інформацію — онлайн чи не онлайн — це трошки дивно,
тому що ви маєте думати про шлях споживача. Ваш день насправді багатоканальний, ви споживаєте інформацію постійно.
Думайте про логістику вашої інформації. Ви можете створити ідеальний текст, ідеальну картинку, але ви також маєте думати про логістику матеріалу. У комунікаціях зараз дуже популярні мікроінфлюєнсери. Можливо, у вас є сфокусована тема та 3000 людей, на яких вона буде розповсюджуватися. Треба забезпечувати поширення інформації.
Персоналізація та автоматизація — це важливо. Ми маємо доносити інформацію до тих людей, яким ця інформація цікава, тому що ми живемо в час інформаційного шуму, і найкраще, що ми можемо зробити — зекономити час нашого споживача.
Важливий момент: чудовий проект або бізнес не просто пропонує продукти або послуги, він має власну точку зору.
Ви мусите мати хребет.
Знати точно, за що готові боротися. А потім мусите розповісти про це світу.
Досвід благодійника має бути трансформаційним, а не транзакційним. Ми говоримо не про гроші — благодійність має змінювати нас. Це про цінності.
Візуальні комунікації — це важливо. Майже 90% інформації, яку обробляє мозок, — візуальна. Візуальний образ, що комунікує, передає ваші цінності, створює довіру. Довіра — це валюта планетарного масштабу. Дивовижно, що на одній із міжнародних конференцій була окрема панель від нейробіологів, які розповідали, що очі і руки, навіть на фотографіях, нас сильно чіпляють. А знаєте, чому? Тому що це перше, чим ми пізнаємо світ, і це залишається дуже глибоко в нас.
Не уникайте великих проблем, створюйте великі рішення. Для того, щоб змінювати, щоб перемагати, щоб дійсно досягати конкретних змін, ми маємо вирішувати великі проблеми. А також пам’ятайте, що дива трапляються тільки тоді, коли абсолютно звичайні люди роблять щось надзвичайне.