MMRевизор: Ярына Ключковская с European Communication Summit (продолжение)
MMR публікує від відвідування European Communication Summit у Брюсселі.
Як і на будь-якій конференції, рівень спікерів дуже різнився. Я з величезним задоволенням послухала про досвід кризових комунікацій Nokia від Сюзен Шіген, про стратегію управління репутацією від головного «комунікатора» HSBC П»єра Гоуда, про спілкування британського уряду в соціальних мережах від Ентоні Саймона. На жаль, на кожного супер-доповідача припадав один просто непоганий доповідач, а кілька спікерів мене відверто розчарували. Оскільки на цій події я була вперше, то передбачити якість виступу, не знаючи доповідачів, виявилося важко. І, звичайно, шкода, що «великі імена» агенцій і компаній далеко не завжди гарантують цікаву доповідь.
Оскільки найкращі виступи організатори традиційно приберегли для пленарних сесій, то концентрація хороших ідей і вражень була найвищою саме на них. Мені було дуже цікаво послухати професора публічних комунікацій Сиднейського технологічного університету Джима Макнамару, який говорив про необхідність змінити парадигму PR. Замість «донесення повідомлень», чим досі, за його словами, займається 54% практиків, нам треба звертати більше увагу на ініціювання змін у поведінці. Віце-президент та керівник глобальних комунікацій Philips Андре Маннінг щедро ділився своїм досвідом. Директор з комунікацій Greenpeace International Інге Валлаге розповіла про свою модель «робити новини — формувати новини — іти за новинами», яка допомагає цій організації активно брати участь у глобальному діалозі на екологічну тематику. Але, як це не парадоксально звучить, найцікавіше було слухати спікерів, які працюють зовсім не в PR.
Відкривала конференцію Конні Хедегорд, Європейський комісіонер з питань клімату. Колишній журналіст, а потім — міністр екології Данії, вона вразила всіх своїм пристрасним виступом про те, чому компанії не мають іншого вибору, крім як впроваджувати більш екологічні методи роботи, і чому комунікації відіграють ключову роль у цьому процесі змін. Після обідньої перерви оперна співачка і голосовий коуч Марі-Терез Леторней навчала нас, фахових комунікаторів, ефективніше використовувати власний голос як інструмент спілкування. А наступний ранок почав фахівець, який називає себе «оператором правди і краси» — а насправді займається візуалізацією даних. Інтерактивні візуальні проекти, які демонстрував Моріц Штефанер, змусили всіх нас в аудиторії пошкодувати, що таких спеціалістів мало, а коштують вони — ой як дорого. А «на десерт» нам запропонували сучасного Гомера, відео-сторітелера Джо Сабіа, який свою любов до онлайн-відео перетворив на професію. «Цифрове відео — двері до мільйонів користувачів, варто тільки долучитися до розмови про те, що їм цікаво», — говорить Джо. Хороший спосіб завоювати мільйони переглядів — навчити людей, як зробити що-небудь: зібрати кубик Рубика, приготувати стейк, накачати прес.
Незважаючи на величезний обсяг контенту на конференції, мої нотатки виявилися доволі лаконічними. Особливих рецептів, конкретних кроків, які можна було б наслідувати, як завжди, виявилося небагато. Зрештою, неправильно очікувати цього від конференції. Набагато більш цінною є можливість познайомитись і поспілкуватися з колегами, послухати про досвід інших, розширити свої горизонти. З мого досвіду, найкращий спосіб отримати користь від таких конференцій — це, як губка, набрати в себе нових (і навіть старих) ідей, фактів, знань. Потім — дати їм переваритися всередині себе. А тоді — чекати, поки вони проростуть новими, оригінальними власними ідеями. Це набагато цікавіше, ніж копіювати чужі напрацювання, чи не так?
А головне — це позбутися нашого комплексу меншовартості. Хороші ідеї можна почерпнути не лише за кордоном. Як не варто ігнорувати наші, українські професійні події, так і не треба розраховувати на те, що на зарубіжній конференції вам відкриється прихована досі містична істина PR. І у нас, і «у них» є як сильні фахівці, так і слабкі, як геніальні ідеї, так і відверто вторинні. І, як у нас, організатори не завжди формують програму оптимальним чином, не завжди передбачають достатньо місця для всіх бажаючих пообідати й допускають багато дрібних порахунків. Чого тільки вартий був мобільний додаток саміту, який не працював на жодному з моїх двох смартфонів, і навіть не був на це розрахований!
Тим не менше, зараз, коли формуються бюджети на 2014 рік, я рекомендую запланувати поїздку на Європейський комунікаційний саміт на наступний червень. А коли прийде час на нього їхати, то взяти з собою реалістичні очікування, відкритість до нових знайомств і бажання розширити горизонти.
Ярина Ключковська, директор з корпоративних комунікацiй Group DF