Леонід Черновецький став ворогом преси номер один
Київський міський голова Леонід Черновецький «виборов» перше місце за результатами антирейтингу «Вороги преси-2006». Мер Києва отримав такий «титул» за незаконне обмеження доступу журналістів до інформації про діяльність Київської міськдержадміністрації, за тиск на ЗМІ через подання позовів до суду, систематичні публічні образи журналістів, запровадження цензури в комунальних ЗМІ тощо.
Результати антирейтингу були оголошені на прес-конференції 3 травня 2007 року за підсумками щорічного моніторингу ситуації зі свободою слова та дотриманням прав журналістів в Україні. Ініціатори акції, громадська організація «Інститут Масової Інформації» та Незалежна медіа-профспілка, оголосили про її проведення ще у вересні 2006 року. Оголошення результатів приурочено до всесвытньогодня свободи преси. На другому місці у трійці лідерів антирейтингу – народний депутат України (фракція Партії регіонів) Олег Калашников, який 12 липня 2006 року взяв участь у побитті знімальної групи телеканалу СТБ, що працювала на території наметового містечка біля Верховної Ради. Він не відреагував на вимогу понад 1000 журналістів визнати свою вину й вибачитися перед знімальною групою, публічно погрожував журналістам.
«Бронзу» отримав намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, архієпископ Павло, який 28 серпня 2006 року силою вирвав касету з відзнятим матеріалом у знімальної групи 5 каналу. Крім того, він вимагав звільнення журналістки Наталі Тугузової, яка поставила йому незручне запитання, не визнав право журналістів та суспільства на отримання інформації.
Учасники прес-конференції – виконавчий директор ІМІ Вікторія Сюмар та голова Незалежної медіа-профспілки Сергій Гузь – заявили, що в Україні зараз наявна часткова свобода слова. Порівняно з попередніми роками, звичайно, були й позитивні моменти – не було вбивств журналістів та арештів на території України, центральні медіа надавали більш-менш об’єктивну інформацію. Та загалом у 2006 році (порівняно з 2005-м) зросла кількість конфліктів між владою та ЗМІ. В першу чергу організатори акції звинувачують в цьому недосконалий закон про вибори. Пік конфліктів припадає на серпень 2006 року, коли відбулася зміна влади в регіонах. Збільшилася кількість побиттів і залякувань журналістів, фактів цензури, судових позовів до ЗМІ, що також можна вважати певним тиском. Зокрема, міський голова Ладижина Валерій Коломойцев подав позов на 100 тисяч гривень на редактора приватного видання «Ладижинська газета». У разі перемоги мера в суді газета збанкрутує.
Вікторія Сюмар звинуватила правоохоронні органи у відвертому гальмуванні розслідування резонансних справ, зокрема вбивства Георгія Ґонґадзе. Серед журналістських проблем сьогодення вона також назвала проблеми з роздержавленням і доступом до інформації, гальмування створення суспільного мовлення.
Сергій Гузь розповів про моніторинг, який провела Незалежна медіа-профспілка у трьох великих містах України: Києві, Львові та Донецьку. Опитавши 150 журналістів, з’ясували, що 85% з них переконані, що в Україні існує цензура. Особливо гостро це відчувають журналісти регіональних видань, що перебувають під впливом місцевої влади.
Організатори акції заявили, що вони продовжують досліджувати ситуацію в цьому році, тому просили повідомляти про всі випадки перешкоджання професійній діяльності журналістів. У визначенні першого українського антирейтингу взяли участь 50 експертів та журналістів. Переможцям до Дня журналістики 6 червня буде вручено диплом, на розробку дизайну якого буде оголошено конкурс.
Повний список ворогів преси:
1. Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ, Київський міський голова
— незаконно обмежив доступ журналістів до інформації про діяльність Київської мерії;
— тиснув на ЗМІ через подання позовів до суду;
— систематично публічно ображав журналістів;
— ввів цензуру в комунальних ЗМІ;
— з порушенням чинного законодавства звільняв і продовжує звільняти журналістів комунальних ЗМІ
2. Олег КАЛАШНИКОВ, народний депутат, фракція Партії регіонів
— 12.07 2006 року був причетний до побиття знімальної групи телеканалу СТБ;
— публічно погрожував журналістам, не бажаючи визнати свою вину;
— не відреагував на вимогу понад 1000 журналістів визнати свою вину й вибачитися перед знімальною групою СТБ
3. Архієпископ Павло (Петро Лебідь), намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври
— 28.08.2006 року був причетний до силового вилучення касети з відзнятим відео матеріалом у знімальної групи 5 каналу;
— домагався звільнення журналістки Наталі Тугузової, яка поставила йому незручне запитання;
— правоохоронці відмовилися порушувати кримінальну справу за відсутністю складу злочину
4. Дмитро ШЕНЦЕВ, народний депутат, фракція Партії Регіонів
-3.06.2006 року побив фотокореспондента Андрія Авдошина за зйомку під час засідання сесії Харківської міської ради;
— правоохоронці відмовилися порушувати кримінальну справу за відсутністю складу злочину
5. Анатолій ГРИЦЕНКО, голова Верховної Ради АР Крим
— 07.12.2006 ввів незаконні кількісні обмеження на акредитацію журналістів;
— змусив понад півсотні кримських журналістів вдатися до акцій протесту
6. Олександр ЛУК'ЯНЧЕНКО, міський голова Донецька
— 11.09.2006 без попередження обмежив доступ журналістів на сесію міськради;
— 03.10. 2006 подав до суду на газету «Громадська правда» за поширення карикатур на нього
7. Василь КИСЕЛЬОВ, народний депутат, фракція Партії Регіонів
— пропонував ввести кримінальну відповідальність за наклеп;
— намагався закрити Чорноморську телерадіокомпанію, Крим
8. Михайло СЕНДАК, голова Львівської обласної ради
— публічно тиснув на журналістів обласної телекомпанії «Львів-ТБ», вимагаючи доступу до ефіру;
— вимагав від телекомпанії знімати програми з ефіру
9. Валерій КОЛОМОЙЦЕВ, міський голова м. Ладижин, Вінницька область
— 29.11.2006 подав позов на 100 тис. грн. на Людмилу ГОЛОВАШИЧ, редактора «Ладижинської газети»;
— 26.12.2006 не пустив на засідання міськради кореспондента «Ладижинської газети»
10. Олександр МОРОЗ, голова Верховної Ради України
— подавав численні позови на друковані та Інтернет ЗМІ за критичні публікації про себе та свою діяльність.