WWF працює в Україні близько двадцяти років. Він є частиною Дунайсько-Карпатської програми WWF, до якої входять усі країни Дунайського басейну і Карпат (з головним офісом у Відні). В українських офісах працює більше двадцяти співробітників. Більша частина — у Києві, семеро — у Львові та по одному в Одесі й Ужгороді.
Місія WWF — побудувати майбутнє, в якому людина та природа будуть жити в гармонії, зупинити деградацію природних екосистем і зберегти рідкісні види. Серед основних напрямків діяльності української команди є збереження унікальних лісових територій, вільнотекучих річок і ветландів, ключових видів і місць їх життя, зокрема мова про великих хижаків (бурий ведмідь, рись), охорона осетрових риб Дунаю тощо.
Комунікаційна команда складається з шести спеціалістів. Також кожен комунікаційник частково спеціалізується на певній темі. Наприклад, великими хижаками опікується Марічка Закалюжна, осетровими рибами — Валерія Немикіна, прісноводними ресурсами — Марк Поллок. Нещодавно до команди у Львові долучилася нова координаторка з комунікацій лісового напрямку Олена Кравченко. Про еконавчання та інтерпретацію природи на людську мову у команді відповідає Таня Карпюк.
Наша людина має володіти «big-picture thinking» (розуміння повної картинки), адже так склалося, що в реаліях НДО немає захмарних коштів на масштабні кампанії, тому посада фахівця з комунікацій у громадських організаціях часто потребує бачити речі ширше, виокремлювати пріоритети і максимально ефективно розпоряджатися тим, що є. Важливо, щоб спеціаліст міг стратегічно мислити, розумів, як працювати та взаємодіяти з різними аудиторіями (в рамках проектів фонду вони дуже різняться), використовуючи потрібні канали комунікації. Якщо у людини небагато необхідного досвіду чи навичок, але є виражена готовність вчитися та потенціал — їй також раді. Як говорить директорка WWF в Україні Олена Тарасова-Красієва, важливо зрозуміти очі людини: щоб фахівець не лише був профі у своїй сфері, але й розумів себе в контексті країни та місії фонду. Обов’язковим для WWF є володіння англійською, без цього не можлива ні співпраця, ні навіть спілкування з колегами з мережі WWF.
Міла Арсенюк
Комунікації у сфері захисту природи — це сторітелінг, а не лише суха констатація фактів. Значна частина роботи полягає у висвітленні фактів та подій, що відбуваються у науковому полі. Це потужний бік діяльності WWF у світі. Наприклад, щодва роки фонд готує звіт «Жива планета», що базується на дослідженні близько 14 тис. популяцій наземних, морських і земноводних хребетних тварин. Цієї осені буде презентована «Жива планета 2018». Але комунікаційна робота — це не просто сказати: «Ось звіт». Власне, факт — це просто інформація, а комунікація — це те, що людина зрозуміла, що відклалося у її голові. Вкрай складно знайти відгук холодною статистикою, науковими термінами і кількома десятками (якщо не сотнею) сторінок про важливе. Правильна комунікація мусить бути зрозумілою історією, бо як можна рухатися далі, якщо людина вас не зрозуміла уже на першому етапі?! Тому основним завданням є проінформувати, пояснити і дати підказки, що з цим робити.
Нашою наймасовішою кампанією є «Година Землі». Щоберезня, кожної останньої суботи, WWF у всьому світі закликає виключити світло на одну годину. Акція символічна, і метою є привернути увагу до екологічних проблем планети. Цього року, 27 березня, в Україні відбулася вже десята поспіль «Година Землі» і вкотре рекордна: долучилося близько 70 міст в Україні. Цьогорічна кампанія була присвячена збереженню біорізноманіття і закликала #Connect2Earth (Зловити зв’язок з Землею). До нас долучилися телевізійні, радіо, друковані та онлайн-медіа, індор-телебачення, були розміщені аутдор-носії. У Києві разом зі «Svitlo Concert» та «Віртуозами Києва» був організований спеціальний концерт класичної музики при свічках, Львів «Годину Землі» відзначав з фестивалем Zero Waste Festival, Одеса проводила день в експериментах з Impact Hub Odessa. Акція відома насамперед символічним виключенням міських пам’яток: в Україні в різні роки виключалися «Золоті Ворота» у Києві, Національний оперний театр в Одесі, Міська ратуша у Львові, різноманітні храми, замки та споруди у Житомирі, Рівному, Луцьку, Харкові тощо. Це потужний проект, наступного року «Година Землі» буде 30 березня 2019, і підготовка вже розпочалася.
Комунікаційна команда WWF в Україні планує свою роботу, використовуючи Scrum-підхід. Спринт із завданнями планується на тижневий термін, але оскільки мова про комунікаційну команду — доводиться бути гнучкішими і ставити в план кілька годин на незаплановане, тому це можна назвати новою версією Scrum’у, адаптованою до роботи комунікаторів-природоохоронців. Головний день для команди — п’ятниця, коли відбувається підбиття підсумків та планування наступного тижня. Ідея в тому, щоб зробити візію та аналіз: що вдалося добре, що не вдалося, над чим вартувало би подумати. Та часто це і час для обміну інформацією та брейншторму над чимось поза планом. Віртуальним командам інколи потрібно просто виговоритися 🙂
WWF також співпрацює з бізнес-компаніями для підвищення обізнаності про ключові екологічні проблеми і мобілізації споживачів до дії. Наприклад, коли вийшов мультфільм «Панда Кунг-фу», багато офісів WWF по всьому світу, зокрема і Україна, стали партнерами прокату. У 2020 році студія Animagrad планує випуск мультфільму «МАВКА. Лісова пісня». WWF в Україні співпрацює зі студією, і серед героїв мультфільму глядачі невдовзі побачать червонокнижні види — рись і чорного лелеку. Також у співпраці зі студією та «Київським будинком книги» у червні цього року стартувала довгострокова благодійна акція «Дім для рисі», яка збирає кошти на моніторинг рисі. Разом з «Моршинською» реалізовується проект «Разом за природу» та акція «Символ Карпат» (ним, до речі, стала рись). Чимало компаній щорічно стають партнерами глобальної кампанії WWF «Година Землі».
Ми охоче залучаємо волонтерів до своєї діяльності. Дуже тішить, що все більше громадськості починає приділяти увагу і час екології та природоохороні. WWF проводить різноманітні виїзди волонтерів до національних парків та заповідників України. Волонтери долучаються до наукових обліків орхідей, бобрів, сов, будують навіть острови для птахів, шукають унікальні ділянки лісів, вчаться відрізняти вітровали від вирубок тощо. Цікаво, що це люди різного віку з абсолютно різних сфер. Нині у волонтерських спільнотах WWF в Україні — близько 2000 українців.
Віримо в силу ефективних соціальних комунікацій, які здатні змінити чимало та на краще. Комунікаційна команда WWF в Україні працює з навчальними закладами. Ми готуємо навчальні матеріали, проводимо різні освітні заходи, залучаємо школи та університети до наших інформаційних кампаній та акцій. Цього року ми долучилися до навчальної програми Practicum. Студенти першого модулю школи працювали над комунікаційною кампанією звіту «Жива планета», і після трьох місяців навчання презентували свій проект. Знаєте, завжди корисно виходити out-of-the-box (за власні межі). Студенти та їх ідеї дають можливість подивитися на наші проекти під новим інколи несподіванним кутом. Безумовно, це корисний досвід, тож ми маємо намір продовжувати подібну співпрацю.
А ще наш офіс намагається бути якомога екологічнішим. Співробітники сортують та здають на переробку папір і пластик. В офісі у Києві живуть каліфорнійські черв’яки, які «працюють» з органічними відходами, які далі перетравлюють на компост. Весь папір, що використовується, — перероблений чи FSC-сертифікований. Більшість комп’ютерів — ноутбуки, які є енерго-ощадливішими за стаціонарні. На одній з поличок облаштований зародок майбутнього міні-музею сталого споживання. Серед експонатів — металева трубочка для пиття з міні-щіточкою для очистки, косметичка, зроблена з колишнього банера передвиборної кампанії тощо. І ми завжди раді гостям 🙂
П’ять порад для комунікаційного щастя:
1. Почніть з «Why?». Автор концепту Саймон Сінек говорить про бізнес, але ця «формула» підійде до будь-чого. Перед тим, як почати в щось занурюватися, краще протестити себе питанням «чому?» чи «нащо?» Не починайте реалізацію, поки не зрозумієте всі «чому?» ідеї.
2. Ставте пріоритети у роботі. Починайте свій графік із великих каменюк. Гуру з мотивації Стівен Кові радить, а я повторюю: найкраще починати свій день із складних завдань, які не можуть чекати, і лише пізніше переходьте до дріб’язку.
3. У світі вже навіть придумали цілу науку interruption science, яка вивчає, як постійне втручання впливає на людську активність. І це навіть не несподіванка, що таки негативно впливає. А отже, якщо треба зосередитися і уважно пропрацювати якесь завдання — краще на годину-другу ізолювати себе від «подразників» — месенджерів, дзвінків, можливо, якихось шумів. Можливо, скористатися навушниками та музичними сервісами типу Focus@Will.
4. Не недооцінюйте ефект від chemistry meetings — безпосередніх зустрічей з партнерами. «Хімія» таких зустрічей може впливати на подальшу співпрацю, і краще, щоб вона була позитивною. Є розроблені цілі правила етикету для них.
5. Накопичуйте інформацію, що надихає та розвиває. Це може бути щоденний перегляд TED-відео, підписка на креативний блог на Behance чи регулярне читання художньої літератури (саме художньої) тощо. Розширюйте свої горизонти, пробуйте нові хобі і ви здивуєтеся кількості нових ідей, які виникнуть.