Єпитання. Юлія Жулій про найцінніший урок у карʼєрі та еволюцію у комунікаціях

MMR продовжує рубрику «Єпитання», у якій ми ставимо експертам індустрії незручні запитання. У попередній серії на них відповідала Аліна Смишляк-Борода, директорка з управління репутацією та КСВ Kormotech.

Який факап вам досі сниться вночі — і чому він болить?

Уявімо ситуацію. Хоча чого уявляти, це реальна історія. Один із найбільших банків країни. Кредитор розмістив у топвиданні оплачений матеріал із твердженням, що банк у дефолті, а ми не були готові, бо не мали узгодженої позиції з Investors Relations Team та не реагували на запити журналістів у перші ж години. У результаті мовчання заповнило простір, і цей простір миттєво зайняв чужий наратив.

Це могло би стати найбільшим моїм провалом у корпоративних комунікаціях, але натомість стало найціннішим уроком. Наступний рік ми відбудовували довіру одразу по трьох фронтах і комунікаційних стримах банка: роздрібний бізнес, корпоративний, інвестори. Стабілізували медійний потік, відновили репутацію. Ми вийшли сильнішими, але я досі пам’ятаю, як виглядає тиша, яка коштує мільйони.

Коли ви востаннє заздрили колезі і чому?

Час від часу заздрю великим командам і великим бюджетам. Завжди здається, що саме цього не вистачає. Хоча я точно знаю: у NovaPay ми отримуємо максимум результату при мінімумі ресурсів — і за кількістю людей, і за витратами.

Підписуйтеся на нас у Telegram

А потім згадую одну річ: заздрити комусь — означає обмежити себе чужою стелею. А я, може, захочу і зможу більше. Після цього думки про чужі бюджети якось швидко відпускають.

Чи брехали колись клієнту і чому?

Це питання, мабуть, більше про агентський досвід — там логіка продажу іноді бере гору над логікою правди. У мене потреби брехати не було й немає. Я взагалі вірю, що правда — як олія: рано чи пізно спливає на поверхню.

MRKTNG марафон 2026 — «Підкреслити головне»

Забудь про універсальні правила — їх більше немає. MRKTNG марафон 3 червня 2026 року — про маркетинг у реальному хаосі: коли інструментів більше, ніж ясності, а результат залежить від того, що ти обереш. Твоє місце вже чекає!

У програмі — панельні дискусії про виклики ринку, подкаст просто на сцені, нон-стоп лекції від топів ринку, розбір рішень, нагородження X-RAY і багато нетворкінгу.

ЗАБРОНЮВАТИ УЧАСТЬ

Хоча інколи я блефую з дедлайнами, щоб пришвидшити спікера з коментарем. Або беру відповідальність на себе за ще не погоджене рішення чи текст, якщо розумію, що виграш очевидно більший за ризик. Але це вже не брехня, я називаю це управлінням ситуацією.

Чи були рішення, за які вам справді соромно?

Не хочу виглядати тією колегою в білому пальті, яка каже: «Ні, це не про мене». Але зі мною правда такого не було. Не було соромно ні перед іншими, ні перед собою. Можливо, за це відповідає моя тривожна частина, яка завжди прораховує наслідки наперед. Щоправда, іноді шкодую про несвоєчасність деяких особистих рішень. Але щоб соромитися — ні.

Коли востаннє ви всерйоз хотіли все кинути — і чому не кинули?

Це було в 2023 році. Тоді був великий потік претензій, відчуття, що витрачаєш власну енергію на речі, які нічого не змінюють, відсутність підтримки на ключових етапах. У якийсь момент це все неймовірно набридло, і захотілося просто зупинитись. 

Але не кинула, бо розуміла: ще не все сказала і зробила, що хотіла. Зараз бачу, що не дарма залишилася. Навіть так: добре, що залишилася.

Що найболючішого вам колись сказали у професії?

Здається, це був 2011 чи 2012 рік. Тоді мені сказали, що я бездарність через текст коментаря, який я готувала для експерта. Професійна критика перейшла в особисту площину, і це було боляче так, що я навіть плакала.

Зараз розумію: і та різка реакція, і моя болісна відповідь на неї — обидві були з внутрішньої незрілості. Моєї і того експерта. Що показово — ми досі спілкуємося, не перетинаємося по роботі, але колега час від часу повертається за порадою. Ось так влаштоване дорослішання у професії.

Чи доводилося вам зраджувати власні цінності заради проєкту або кар’єри?

Ні. І це, мабуть, одна з небагатьох відповідей, яку я даю без жодного «але».

Що найбільше демотивує вас у вашій індустрії?

Нерозуміння ваги комунікацій. Це поступово змінюється, і я бачу цю еволюцію за 20 років у професії. Навіть у моєму цьогорічному дослідженні про вплив комунікацій на ефективність бізнесу, для якого я провела 42 глибинні інтерв’ю з C-level фінансового сектору, 98% підтвердили: комунікації безпосередньо впливають на рівень довіри до компанії. 95% бачать прямий зв’язок із бізнес-результатами.

Але у деяких сегментах ринку досі є місця, де PR — це «відділ пресрелізів». Комунікації не заробляють грошей напряму — це правда, але вони формують репутацію. А репутацію, як відомо, за гроші не купиш.