Що бісить? Ярослава Гончарук про ефективність, мистецтво та «вічно пʼяних рекламників»
У новому випуску рубрики MMR «Що бісить?» Ярослава Гончарук, Creative Director у МОКО, лекторка DAN IT Education, поетеса, розповідає про неулюблені справи креативного директора, креатив «на вчора» та байдужість до людей.
Як сприймають оточуючі вашу професію? З якими кліше ви стикаєтеся?
Креативний директор/-ка — це вже типовий образ із маскультури. Гламурний профі, який постійно тусить на екстравагантних промовечірках, як Емілі в Парижі, або ж вічно пʼяний рекламник, як у Бегбедера чи в серіалі «Божевільні».
Для індустрії КД — самовпевнена істота.
Для індустрії КД — самовпевнена істота, Тарантіно від реклами, яка має тисячу грандіозних (на її думку, звісно) ідей і нуль поняття про бюджет та ефективність.
Для клієнтів — володар таємного знання, яке може вишиковувати клієнтів у черги, як до Namelaka та Bázhane, і закохувати ЦА у продукт, навіть якщо це туалетний папір (привіт, «Кохавинка»!) чи бетон.
Ну і для колег — дивак/-чка, що жонглює дедлайнами та кидає у робочі чати чудернацькі кейси із зеленими коровами. А ввечері медитує на нагороди креативних фестивалів реклами.
Словом, химерне створіння, цей ваш «креативний директор».
А тепер опишіть, як насправді виглядає ваш звичний робочий день.
Мій робочий день завжди починається з кави) Та із «насичення». Я проглядаю нові креативні рекламні кейси, нишпорю в Pinterest та на Vimeo.
Далі — у вир робочих зустрічей. Установчі по активних проєктах чи тендерах, де узгоджуються тактичні кроки щодо реалізації проєктів. Штормінги з проєктними креативними командами, коли у креативників уже є на руках драфти ідей, а ти допомагаєш відібрати найбільш оригінальні та ефективні, «докрутити». Креативні синхрони, коли ідеї вже прописані у презентації і їх варто лише посилити влучними формулюваннями, візуалом та акцентами.
Окрім марафону зустрічей, ще організаційні завдання: таймлайни проєктів, затвердження бюджетів, заповнення брифів, перевірка навантаження команди.
Це найбільш неулюблені справи, але вчуся сприймати їх як виклики.
Щиро зізнаюся, це найбільш неулюблені справи, але вчуся сприймати їх як виклики. Без цього — ніяк. Бо креативний директор таки має розумітися на ефективності проєктів і команди.
Найбісячіші речі у вашій професії.
- Бісячка 1. Люди не розуміють, скільки часу йде на придумування, на розробку сильних текстів чи візуалів, які процеси за цим стоять. Незалучені у креатив вважають, що на все про все вистачить кількох годин чи максимум дня, а краще було б усе взагалі підготувати «на вчора». Е, ні. Придумування має свої закони, свій алгоритм.
- Бісячка 2. Буває, ввечері креативна команда придумала оригінальне рішення, а вранці виходить реклама іншого продукту з дуже схожою ідеєю. Думки, справді, літають у повітрі.
- Бісячка 3. На превеликий жаль, ідеї реалізовуються не так безтурботно і блискавично, як у серіалах про маркетологів. Реальність та обставини завжди вносять корективи. І фінально проєкт часто не такий, як уявлявся. Тому потрібно просто прийняти цю нестерпну важкість буття і з самого початку враховувати всі невідомі.
Як справляєтеся зі стресом на роботі? Ваші лайфхаки.
Люди, які з тобою на одній хвилі, — велика сила і цінність.
Перш за все — розмовляю, жартую та розмірковую разом із креативною командою. Креативник креативнику креативник) Люди, які з тобою на одній хвилі, — велика сила і цінність.
У мене в MOKO дуже ресурсна команда, підтримуюча та вмотивована. З ними всі стреси, негативні коментарі та наелектризовані зустрічі округлюються та пом’якшуються.
Також роздратованість допомагають зменшити швидкі та гучні види спорту, де можна трохи й покричати, — ходжу на сайклінг та зумбу.
Мене умиротворює мистецтво в усіх його проявах.
Ще мене умиротворює мистецтво в усіх його проявах. Я частий гість усіх київських виставок. Маю навіть календар зі всіма мистецькими подіями. У музеї чи в галереї можу провести години. Це моя особиста йога.
Якщо на виставки немає часу — обмежуюся Kult: Podcast чи читанням творів філософів ХХ ст. Кумедно, але на мене це діє дуже медитативно (а в універі терпіти філософію не могла).
Яким людям точно не варто працювати у вашій сфері?
Чутливим, бо креативний директор має мати товсту шкіру, стоїчно приймати критику, захищати ідеї перед клієнтом, «вписуватися» за креативну команду перед менеджерами.
Я — вразлива та імпульсивна людина і ще вчуся бути більш флегматичною та працювати з емоціями. Це мій вектор зростання.
Уся реклама — це про людей.
Байдужим до інших людей. Уся реклама — це про людей, тим більше в Україні під час війни. Людина має бути вашим об’єктом вивчення та цікавості. Люди мають захоплювати, до них не можна ставитися легковажно чи по-снобськи. Адже, врешті, це зчитають із вашої реклами.
Консервативним. Бути КД — це вміти швидко адаптуватися під зміни, випереджати їх, вести команду у ці зміни, ставати трендвотчером змін. Це максимальна гнучкість та відкритість до світу, технологій, комунікацій та мистецтва. Це постійні «А що як?» і «Чому б і ні?».
І якщо ви щоденно не ставите собі ці запитання із широко розплющеними очима, ви будете пасти задніх.