«Карпатська Джерельна» не з Карпат: як соцмережі та бренди перетворили скандал на меми

Живемо у такий час, що навіть вода може опинитися у центрі скандалу:) Ви вже, мабуть, чули про те, що кілька днів несеться навколо бренду мінералки «Карпатська Джерельна», яка, як виявилося, походить не з Карпат.

Суперечку розпалив споживач, який звернувся до Антимонопольного комітету із заявою про сумніви щодо джерела походження води. У ході перевірки експерти підтвердили, Південно-Струтинське родовище у Львівській області, де видобувають воду, географічно не належить до Українських Карпат.

Зображення гір та ялин на етикетках, а також карта Карпат призвели до того, що компанію зобов’язали сплатити штраф 9 422 082 гривні за поширення неправдивої інформації щодо походження свого продукту.

На рішення регулятора бренд «Карпатські мінеральні води» відреагував згодою й пообіцяв змінити дизайн етикеток, на яких у майбутньому буде зазначено, що «Карпатська Джерельна» — це торговельна марка, яка не вказує на джерело походження води.

Підписуйтеся на нас у Telegram

І якщо з юридичної точки зору вже начебто все зрозуміло, мережа за ці дні показала, що не втратить жодного шансу поситуативити, бо хіба ж у нас мало брендів, до назв яких можуть виникнути логічні запитання?:)

Найбільше обговорень, звісно ж, понеслося у Threads, особливо під дописом користувача adamenko_eugene, який пожартував про інші українські компанії.

MRKTNG марафон 2026 — «Підкреслити головне»

Забудь про універсальні правила — їх більше немає. MRKTNG марафон 3 червня 2026 року — про маркетинг у реальному хаосі: коли інструментів більше, ніж ясності, а результат залежить від того, що ти обереш. Твоє місце вже чекає!

У програмі — панельні дискусії про виклики ринку, подкаст просто на сцені, нон-стоп лекції від топів ринку, розбір рішень, нагородження X-RAY і багато нетворкінгу.

ЗАБРОНЮВАТИ УЧАСТЬ

Допис викликав хвилю реакцій і залучив чимало користувачів, які покепкували над десятками брендів. До обговорення долучилися й самі бренди. Свої жарти на тему запропонували Dnipro-M, Synevo, Dodo Socks, Uklon, Oxford Medical, Yasno, ПУМБ, Work.ua, Новий канал, SkyUp, Rikky Hype та інші.

Ловіть порцію мемів про те, як Uklon не розуміє, куди йому тепер їхати; ПУМБ хвилюється, бо в їхніх відділеннях не працює Пумба; Yasno просить не питати про відключення, а Work.ua тішиться, що цього разу пронесло:)

Кейсів, коли брендам діставалося за неправдиві позиціонування, на ринку траплялося чимало. І всі вони також не обійшлися без штрафів, тому компаніям варто обов’язково додати ще один пунктик до репутаційних ризиків, якщо з ними може трапитися щось схоже.

Наприклад, суперечливий слоган «Red Bull надає крила» коштував бренду 13 млн доларів, компанія Kellogg влетіла на 4 млн доларів за сухий сніданок, який «покращував розумові здібності», а Activia сплатила 45 млн доларів за фейкові переваги йогурту для організму. І це стало однією з найбільших сум у справі про неправдиву рекламу, пов’язану із заявами про користь для здоров’я.

Коли реклама бреше: як неправдиві слогани брендів спричинили скандали

І хоча випадок із «Карпатською Джерельною» навряд чи можна поставити в один ряд із гучними міжнародними справами, історія все ж нагадує брендам про кілька важливих уроків:

• будьте прозорі з клієнтами: споживачі здебільшого сприймають інформацію буквально, тому навіть якщо назва чи візуальний стиль задумувалися як метафора чи образ, це варто окремо прокомунікувати;
• чітко розставляйте крапки над «і» : якщо назва є лише торговельною маркою або стилістичним елементом бренду, поясніть це на упаковці чи в комунікації, продукту від цього гірше не стане;
• не зволікайте з реакцією: «Карпатська Джерельна» погодилася з рішенням і сказала, що змінить етикетки, щоб зменшити репутаційні втрати. Хоча в мережі, здається, ніхто й не зрозумів, що це була репутаційна криза, навпаки — ситуація повеселила народ:)