Rikky Hype, Tbiliso, «Наш Формат»: як українські бренди комунікують про відновлення після обстрілів
Не про такі комунікації хотілося б, звісно, писати, але війна, на жаль, перекроїла маркетингові стратегії багатьох брендів та вплинула на те, як бізнеси ведуть соцмережі та комунікують зі своєю аудиторією про згорілі колекції, розтрощені офіси та уламки того, що будувалося роками.
У всіх кейсах, про які ми згадаємо далі, спільним є те, як бренди навчилися комунікувати під час війни — щиро та людяно. Вони намагаються зберегти зв’язок зі своїм ком’юніті та дати людям можливість відчути себе причетними до підтримки.
Мабуть, вже всі бачили ролик із Анною Свідченко, співзасновницею Rikky Hype, на руїнах складу бренду. Після атаки на Київ 27 травня вцілілим залишився лише одяг із незначним браком, бо був в іншій частині будівлі.
Бренд вирішив розпродати його на барахолці, заробіток з якої піде на відновлення компанії фактично з нуля: «Ми вирішили провести барахолку, щоб дати цим речам друге життя, а собі — можливість швидше відновитися».
Схожу модель комунікації запустив ресторан Tbiliso на Подолі, який постраждав від вибухової хвилі. Ресторан повідомив, що працюватиме далі, бо «Tbiliso — це не стіни, столи чи скло. Це люди, які приходять до нас знову і знову. Це життя, яке попри все триває».
Для свого відновлення бренд створив сертифікати підтримки. За донат 500 грн можна отримати сертифікат на 1000 грн та використати його у ресторані чи для доставки. Класно, бо виходить взаємна підтримка: людина донатить та повертається до бренду в майбутньому.
Ще один показовий кейс — реакція видавництва «Наш Формат». Під час обстрілу росія зруйнувала квартиру їхнього автора Артема Захарченка. Увесь прибуток з продажу його книжки «Наративи масового ураження. Тактики і стратегії інформаційної війни» бренд вирішив віддати автору та його родині.
Символічною виявилася навіть тематика книжки: «Ця книжка — про інформаційну війну, пропаганду та способи протидії їм. Сьогодні ж підтримка її автора — це спосіб допомогти людині, яка постраждала від російської агресії».
Але навіть у таких кризових комунікацій виявився зворотний бік. Кав’ярня Hogo на Подолі постраждала від обстрілу, та наступного ранку відкрилася для містян. Пост розлетівся у соцмережах, біля закладу вишикувалися черги, а Олег Гороховський пообіцяв допомогти з ремонтом.
Та не минуло дня, як кав’ярню захейтили за російськомовний контент та вподобайки під російськими дописами. Після чого й сам Гороховський запустив опитування, чи донатити таки Hogo, чи віддати ті гроші на ЗСУ. Тому пам’ятаємо, що перевірку бекграунду бренду ніхто не відміняв.
Це далеко не перший випадок, коли український бізнес нищить росія. 28 серпня 2025 року з наслідками масованої ворожої атаки стикнулися, наприклад, Нова пошта, Українська правда, КнигоЛенд, «Добробут», радіо «Свобода», Readeat та інші бренди.
Якщо порівняти комунікацію, яка була тоді, з теперішньою, бачимо, що акценти дещо змінилися. Раніше бренди здебільшого говорили про те, що є пошкодження, змінюється графік, і чекали на підтримку та розуміння.
Натомість зараз вони думають, як залучити людей до допомоги через креатив, взаємодію та цікаві ініціативи, а не лише просять задонатити. Так аби ті, хто підтримає бренд, отримали щось за свій донат, а одяг, сертифікат, книжка чи кава в улюбленому закладі згодом нагадали про добру справу.
