Наталія Кривда: велика місія комунікаційників та виклики інформаційних війн
Нова гостя подкасту «Не під запис» — Наталія Кривда, докторка філософських наук, професорка КНУ ім. Тараса Шевченка, академічна директорка Единбурзької бізнес-школи в Україні та голова Наглядової ради УКФ. У розмові з ведучими — засновницею агенції стратегічних комунікацій U Agency Олександрою Погорілою та PR-агенткою й celebrity marketing менеджеркою Анею Давиденко — Наталія говорить про культуру як фундамент української ідентичності, виклики інформаційних війн та нову роль бізнесу.
Війна оголила головне — від кожної людини в Україні сьогодні залежить більше, ніж будь-коли: «Можливо, це випробовування, а, можливо, це велика честь — жити в часи, коли від тебе персонально залежить так багато», — пояснює Наталія Кривда.
У епізоді пані Наталія багато говорить про культуру. Для неї — це середовище, яке творить людину і яке людина водночас формує. Мауглі — історія вигадана і максимально неприродня. Тільки в культурному просторі людина може стати людиною.
Дезінформація та «суд над стрілою»
Давоський форум назвав дезінформацію ризиком №1 для найближчих років. Україна відчуває це точно щодня, бо інформаційна війна триває не менш гостро, ніж на фронті.
Вона проводить паралель із давнім міфом: індійці судили стрілу, що вбила людину. «Ми часто робимо те саме, — каже філософиня. — У заголовках читаємо: «Ракета вбила», замість «Росія вбила ракетами». Це спотворює інформаційний простір і створює ілюзію відсутності винного».
«Може, правда змінюється, але істина — ні. Постправда може існувати, але постістини не буває», — наголошує Кривда.
Кривда переконана, що велика місія комунікаційників — не піддаватися популізму, не гратися у фейки, а вміти змінювати оптику. За приклад наводить такий кейс: Мазепа програв Полтавську битву. Але стратегічно він був одним із тих, хто будував незалежність. Тому важливо не говорити неправду навіть в благих цілях, а показувати інший кут зору.
Відповідальність бізнесу — новий культурний код
Ще одна тема, яку підкреслює Наталія Кривда, — зміна ідентичності українського бізнесу.
«Сьогодні бізнес замішаний на відповідальності. Не лише перед командою чи стейкхолдерами, а перед суспільством і країною. Бізнес розуміє: якщо він не бере на себе цю відповідальність, ми провалюємося всі».
За її словами, ключовою стає культура горизонтальних зв’язків: довіра, мережевість, взаємопідтримка. Це відрізняє український контекст від ієрархічних моделей «вежі» й наближає до європейської «площі», де головну роль відіграють спільні цінності.
Практичні орієнтири для комунікаційників
Попри філософський масштаб тем, Наталія Кривда дає й дуже прикладні поради для тих, хто працює з сенсами:
- Освіта і самоосвіта. «Набуття нових знань формує контексти, в яких простіше виробляти власну позицію».
- Критичне мислення. Лише 13% українців володіють ним, за даними КМІС. «Я сама часто питаю себе: я серед тих 13% чи ні?».
- Повага до експертизи. «Я йду за порадою до архітектора, не розказую лікарю, як мене лікувати. Тож і в культурі варто слухати професіоналів, а не профанувати теми».
Символічний капітал і майбутнє
Наталія Кривда впевнена: символи мають працювати лише тоді, коли несуть меседж.
«Символ без сенсу — це порожня форма, симулякр. І навпаки, сенс без форми розчиняється. Комунікації існують для того, щоб упаковувати і розпаковувати смисли. Це і є наша професія».
Її меседж до комунікаційників простий і водночас складний: працювати чесно, мислити критично, шукати сенси в історії та культурі та завжди бачити перспективу майбутнього. В епоху постправди й постійних інформаційних атак відповідальність комунікаційників зростає. Адже саме від їхніх слів залежить, чи побачить світ стрілу — чи того, хто її випустив.
Слухайте епізод на Spotify, Apple Podcasts, YouTube та інших платформах.
MMR — офіційний медіапартнер подкасту.
