«Це просто нежить»: ролик розповів про емоційні наслідки сінної лихоманки
Фармацевтична компанія Dr. Reddy’s Laboratories представила першу кампанію для cвого антигістамінного препарату Histallay, що полегшує сінну лихоманку.
Агентство TBWA\London поставило собі за мету у гумористичній та доступній формі висвітлити емоційні наслідки від полінозу.
Як і Сарі, головній героїні ролика, людям, які страждають на поліноз, часто кажуть «взяти себе в руки» або що це «просто нежить», змушуючи їх жити далі і створюючи відчуття, що світові просто байдуже. Але так само, як і чоловік в автобусі, який пропонує Сарі свою пачку Histallay, кампанія пов’язана з прагненням Dr. Reddy’s Laboratories показати, що їй не байдуже.
За допомогою цієї кампанії Dr. Reddy’s не лише хоче привернути увагу до фізичних симптомів захворювання, але й визнає емоційний дистрес, спричинений байдужістю суспільства. Вона також демонструє зв’язок бренду зі споживачами, допомагаючи їм ефективно контролювати алергію.
Сара, з червоними очима та носом, страждає від сінної лихоманки, ізольована своїми симптомами та відчуває очевидний дискомфорт. З кожним днем, наповненим чханням і шморганням носом, жінка все частіше відчуває, що оточуючі відмахуються від неї випадковими, зневажливими зауваженнями. Навіть її кіт не виявляє жодного співчуття. Полегшення нарешті приходить в автобусі, коли попутник рекомендує їй Histallay, який змінює її життя.
Кампанія стартувала 29 травня на телебаченні, радіо, диджитал каналах, а зовнішня реклама буде запущена згодом.
Енді Джекс, головний креативний директор TBWA\London, сказав: «У категорії «сінна лихоманка» є багато продуктів, які заявляють про численні функціональні переваги. Я кажу продукти, а не бренди, тому що якщо все, що у вас є — це функціональні переваги, у вас немає справжнього бренду. Наше завдання, спільно з Dr. Reddy’s Laboratories, полягає в тому, щоб створити бренд Histallay шляхом встановлення емоційного зв’язку з пацієнтами, які страждають на цю хворобу. Основою нашого підходу є не лише розуміння того, що відчувають хворі, але й того, наскільки гірше вони почуваються, коли світ відкидає їхній стан як звичайну застуду».
