Як піклуватися про ментальне здоровʼя у 2026 році — думки українських PR-експертів

Редакція MMR продовжує серію матеріалів, де експерти ринку діляться своїми ритуалами та порадами щодо збереження ментального здоровʼя. У минулій статті ними вже поділилися українські маркетологи.

Від чого представники вашої сфери зараз вигорають найбільше? 

Коли ми з колегою між собою обговорювали Місяць ментального здоровʼя, вона влучно зауважила: ми це не святкуємо. Звісно, іронічно, бо всі розуміють, що ментальне здоров’я так само важливе, як і фізичне, і є невід’ємною частиною здоров’я людини загалом. Ця тема непроста, і ця іронія лише підкреслює його вагу.

В українців зараз є багато причин вигорати. Але якщо говорити про комунікації — найбільше виснажує включеність у процеси і важливість бути на зв’язку 24/7. Години роботи з 9 до 18 залишилися в минулому столітті для більшості із нас в професії: моніторинг, відстеження новин, підготовка реакцій — усе це вимагає постійної присутності. І це дається взнаки. Мозок не перестає обробляти інформацію, навіть коли ви закриваєте ноутбук і відкладаєте телефон. Саме це, на мою думку, є головним джерелом виснаження — перевантаження нервової системи і мозку.

Як ви справляєтеся із хейтом або критикою у професійному середовищі?

Ми не справляємося, ми з цим живемо. Так, знову жарт. Але, як і з попереднім, за ним стоїть правда.

Як саме справляюся? Я нічого не сприймаю особисто. Будь-яка критика, що «виходить» із людини, стосується тієї людини, яка її висловлює, а не тієї, на кого вона спрямована. 

Звісно, я не говорю про фактичні помилки: їх треба визнавати й виправляти. Тому так, я з цим живу і не беру на свій рахунок.

Що змінилося у вашій роботі та взаємодії з командою через більше усвідомлення теми ментального здоров’я?

Я вважаю, що в основі взаємодії з командою мають бути людські стосунки. Саме тому будь-яку зустріч я починаю з простого: як ти? Як загальний настрій, як ресурс? Ми не виносимо питання ментального стану в публічну професійну площину, але з людської точки зору я ставлюся до цього дуже серйозно.

Намагаюся відчувати, коли команді потрібен відпочинок, коли є перевантаження. Бо я і так розумію і знаю, що вони зроблять максимум із того, на що здатні. Тому дедалі більше дозволяю собі давати простір для відновлення. Напевно, я б охарактеризувала нашу взаємодію словом «турбота». І це стосується не лише команди, а й аудиторій, для яких ми генеруємо наші меседжі.

Як ви піклуєтеся про свою менталку? Розкажіть про звички, правила життя.

Я прихильниця холістичного підходу. Він виходить із того, що всі виміри людини невід’ємні: тіло, дух і розум однаково важливі. Тому для мене один із головних способів працювати над ментальним здоров’ям — це працювати над фізичним. Це мій принцип номер один.

Я професійно займаюся спортом — тренуюся із залізом і власною вагою. Це дає мені глибоке розвантаження голови. Для мене спорт — це не лише про сильне тіло, але про чисту свідомість, власний ресурс і джерело енергії. Розум зі спортом у моєму житті — це рівновага. Сюди ж — якісне харчування, здоровий сон (в теорії) і розумні добавки.

Пункт два: не хвилюватися через те, що не можна змінити. Працювати над майбутнім, і з огляду на його бачення — свідомо сформувати власні будні. Не завжди виходить, але я намагаюся цим керуватися і це сповідувати.

І третє — доброта до себе. Для мене це не про занижені стандарти, а про власний баланс. М’якість до себе і до тих завдань, від яких можна відмовитися. І розуміння того, через що себе карати точно не варто.

Поділіться класною кампанією чи традицією закордонних або наших брендів, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я.

Вважаю, що важливо — не декларування себе компанією, яка турбується про ментальне здоровʼя працівників. Не стільки days off, pet-friendly day, кількість оплачених сесій із психологом, скільки ставлення. Клімат серед колег, який відчувається у щоденному спілкуванні. Не те, що декларується, а те, чим наповнена кожна година робочого часу.

Тому не буду виокремлювати окремий бренд чи компанію. Скажу інакше: я вважаю себе щасливою, бо в моєму професійному колі є люди, які розуміють і дозволяють собі дбати про інших і про себе.

Наскільки тема ментального здоров’я сьогодні стала частиною вашої професійної реальності?

Енергетика сьогодні — одна з найбільш стресових сфер через постійні атаки на інфраструктуру, кризові ситуації, пов’язані з відключеннями світла, і величезний суспільний запит на пояснення того, що відбувається з енергосистемою. Наші колеги-енергетики, шахтарі, газовики постійно перебувають у зоні ризику російських атак та водночас продовжують відновлювати станції, підстанції, мережі й забезпечувати роботу системи. Кожна воєнна зима лише ускладнювала ситуацію, і енергосистема щоразу працювала буквально на межі можливостей. Те, що вона вистояла після такої кількості атак, — це результат роботи професіоналів галузі. 

Для комунікаційників це означає роботу 24/7: постійні новини про атаки, швидке реагування на критичні ситуації, необхідність давати точну інформацію й пояснювати людям, що відбувається. Водночас — це і постійна робота з емоціями людей, які живуть у стресі через відключення та втому від невизначеності. Тому кризовий режим для нас фактично став новою реальністю.

Від чого представники вашої сфери зараз вигорають найбільше?

Думаю, найбільше виснажує навіть не сам процес роботи, а постійне перебування під тиском. Особливо під час останньої надскладної зими, коли одночасно були масовані атаки та сильні морози. Тоді навантаження на енергетиків було просто колосальним, тому що суспільний запит на максимально швидке відновлення був абсолютно зрозуміло дуже високим.

І при цьому самі енергетики живуть у тих самих містах і будинках, так само проходять через відключення та переживають усе це разом з іншими людьми.

Для комунікаційників додаткове навантаження — це постійне пропускання через себе емоційної реакції суспільства. Ти щодня працюєш із тривогою, втомою, розгубленістю людей і маєш знаходити правильний тон та формати, щоб пояснювати складні речі у дуже емоційно насиченому середовищі. Окрім цього, ти маєш дуже добре розуміти рівень відповідальності за кожен прогноз чи обіцянку.

Як ви справляєтеся із хейтом або критикою у професійному середовищі?

Для мене важливо відділяти конструктивний зворотний зв’язок від емоційної реакції людей на загальну втому та стрес. Звичайно, коли бачиш сильні реакції людей, то дуже добре розумієш, чому вони виникають і що стоїть за цими емоціями.

У такі моменти важливо не закриватися від цієї емоції, а думати, як через комунікацію можна дати людям більше розуміння ситуації, підтримки чи хоча б відчуття, що вони не залишаються сам на сам із цією кризою. Бо від того, наскільки суспільство розуміє, що відбувається, теж залежить здатність усіх проходити такі періоди більш стійко.

Що змінилося у вашій роботі та взаємодії з командою через більше усвідомлення теми ментального здоров’я?

Мені здається, що у кризових командах дуже швидко зникає формальність у ставленні до людей. Ми у команді точно стали значно уважнішими один до одного. У нас високий рівень довіри, тому що ми постійно працюємо у взаємодії, з високою відповідальністю й чутливою інформацією. І від того, наскільки злагоджено працює команда, залежить наша здатність реагувати на ті чи інші виклики.

Як ви піклуєтеся про свою менталку? Розкажіть про звички, правила життя.

Для мене дуже важливо максимально зберігати базову рутину, тому що в кризові періоди саме вона дає відчуття опори й нормальності. Із того, що мене тримає, — це аштанга-йога. Вона дуже дисциплінує і допомагає хоча б ненадовго переключити голову.

Поділіться класною кампанією чи традицією закордонних або наших брендів, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я.

Мені близькі кампанії, які не романтизують силу, а чесно говорять про потребу у підтримці.

В українському контексті, мені здається, після початку повномасштабної війни сама тема ментального здоров’я стала значно менш табуйованою. І дуже важливою тут є всім відома національна кампанія «Ти як?», яку ми в ДТЕК також підтримали. Вона допомогла зробити розмову про емоційний стан більш нормальною.

За кордоном такі кампанії значно глибше інтегровані у комунікацію брендів, і уваги до цієї теми значно більше. Мені імпонує системний підхід косметичного бренду Rare Beauty, який інтегрував тему ментального здоров’я через свій фонд Rare Impact Fund, адже тема ментального здоров’я є персональною для засновниці бренду Селени Гомес.

Наскільки тема ментального здоров’я сьогодні стала частиною вашої професійної реальності?

​Сьогодні це не просто частина реальності, а її основа. Ковід, а згодом і повномасштабна війна максимально загострили питання менталки в суспільстві.

Ми чітко розуміємо, що без психологічної стійкості людей не буде жодних результатів. Саме тому зараз і наші великі благодійні проєкти, і внутрішні корпоративні ініціативи цілковито заточені на вирішення цих питань, підтримку та реабілітацію.

Від чого представники вашої сфери зараз вигорають найбільше?

​Найперше — це надвисока залученість, яка вимагає бути в тонусі 24/7. Робочий графік став абсолютно ненормованим, а межа між роботою та особистим життям практично стерлася. На це накладаються періодичні кризи, які потребують миттєвої реакції та важких рішень тут і зараз. Жити в режимі нескінченного «гасіння пожеж» — це те, що виснажує найбільше.

Як ви справляєтеся із хейтом або критикою у професійному середовищі?

​Мені дуже запам’ятався кейс, коли ми відновили школу в Ірпені. Здавалося б, крута та важлива справа, але в соцмережах нам прилетів шквал критики. Писали, що є школи, зруйновані значно більше, і чому ми обрали не їх. Ба більше — дорікали, чому фасад червоний, а дах синій, мовляв, це нагадує триколор.

Мій висновок такий: хейт і незадоволені будуть завжди, що б ти не робив. Тому наше правило — «нам своє робити», тримати фокус на реальній допомозі й рухатися далі.

Що змінилося у вашій роботі та взаємодії з командою через більше усвідомлення теми ментального здоров’я?

​Люди — це головний стовп успішності команди. Чим більше ви про них дбаєте, тим довше вони будуть продуктивними. Турбота для нас — це не гучні гасла, а конкретні дії. Наприклад, у нас є неписане правило: після важкої нічної атаки ми можемо працювати вдома. Це здається дрібницею, але така гнучкість і людяність дають команді відчуття безпеки та реальної підтримки.

Як ви піклуєтеся про свою менталку? Розкажіть про звички, правила життя.

​Скажу чесно: важко, як і всім зараз. Іноді для перезавантаження мені достатньо побути наодинці з собою і випити еспресо зранку. Бувають моменти, коли з’являється бажання на вихідних вимкнути телефон, але через специфіку професії та рівень відповідальності дозволити собі цього я просто не можу. Тому вчуся відновлюватися «на ходу» у тих обставинах, які є.

​Поділіться класною кампанією чи традицією закордонних або наших брендів, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я.

​Мені подобаються кейси брендів, які нормалізують право «бути не ок» і відкрито говорять про втому.

Класний приклад — це традиція деяких компаній впроваджувати так звані «дні психічного здоров’я» або корпоративні «тижні тиші», коли внутрішня комунікація майже повністю зупиняється, щоб люди могли видихнути. ​

Для нашої сфери з її вічним режимом high-alert це взагалі звучить як фантастика, але великі глобальні компанії (наприклад, Asana чи Shopify) практикують таке, щоб рятувати команди від вигорання. Наші українські бренди зараз теж створюють унікальні традиції: коли бізнес не просто надає медичну страховку чи психологів, а інтегрує турботу у реалії війни — як-от право на дистанційку після важких ночей. Це найкращі дії, які доводять, що бренд має людське обличчя.

Наскільки тема ментального здоров’я сьогодні стала частиною вашої професійної реальності?

Комунікації — це таке дзеркало суспільства. Піар завжди артикулює актуальні теми: соціальні зміни, культурний контекст, глобальні та локальні тренди. Тож ментальне здоровʼя — це частина нашої щоденної реальності. 

Останніми роками люди почали відкритіше говорити про вигорання, тривожність, втому, роботу в постійному стресі. Ми нарешті перестали романтизувати режим «онлайн 24/7» і поступово прийшло усвідомлення, що неможливо довго працювати на межі. Особливо в Україні, де фонового стресу й так завжди вистачає. 

Ми потроху вчимося систематизувати притаманний піару хаос: ставити адекватні дедлайни, не працювати нон-стоп та казати «ні», коли це потрібно. 

Від чого представники вашої сфери зараз вигорають найбільше?

Хороший піарник — емпатійний, відповідальний та постійно включений. Він добре відчуває людей, вміє вчасно підтримати, заспокоїти, підказати, згладити кути й розрулити конфлікт. Тож навіть класні професіонали вигорають через те, що робота вимагає великого емоційного залучення і це їх просто виснажує.

Як ви справляєтеся із хейтом або критикою у професійному середовищі?

На деякі речі в житті мені вже просто всеодно. Хейт — одна з них. Гадаю, реагувати на нього деструктивно. 

Критика — геть інша справа. У мене загалом з нею складні стосунки усе життя, навіть із конструктивною. Проте власна справа потроху вчить не сприймати критику як щось особисте й бачити в ній точку росту та можливості для покращення. Я на шляху 😉

Що змінилося у вашій роботі та взаємодії з командою через більше усвідомлення теми ментального здоров’я?

Мабуть, моє усвідомлення теми ментального здоровʼя інтуїтивно почало формуватись ще до запуску власного бізнесу. До нього я часто працювала у стресових умовах з нестабільним графіком. Про mental health 10 років тому ніхто не говорив, було лише work to be done. Коли тобі 20, можна витримувати будь-які умови, але з часом стає важче і ефективність падає. 

Тож хотілось створити кращі власні умови. У цьому ми з партнеркою по агенції вбачаємо свою місію — впливати на ринок та змінювати підходи, створюючи комфортне робоче середовище. Маємо кілька простих правил, які допомагають команді ефективно працювати та відновлюватись: сталий графік роботи, ніякої роботи на вихідних та два дні роботи з дому на тиждень. Загалом намагаємося більш турботливо ставитися до емоційного стану — свого та колег. 

Як ви піклуєтеся про свою менталку? Розкажіть про звички, правила життя.

Для мене на якомусь етапі стало справжнім відкриттям, що відновлюватися потрібно не з «мінусового» стану, бо тоді ти в кращому випадку просто повертаєшся до нуля. Зараз я більше намагаюся помічати втому раніше й не доводити себе до повного виснаження. І також вчуся нормально відпочивати без почуття провини за те, що щось не встигаю. 

Хотілось би сказати, що маю якийсь суперсекрет турботи про менталку, але все досить просто. Мені дуже допомагає час на природі. Коли відчуваю, що накопичується перевантаження, то кажу: «Усім пока, я в село», сідаю у машину і їду до себе за місто. Можу інколи там лишитися на тиждень попрацювати ремоут без зовнішніх подразників. А у вільний час гуляю лісом, дивлюся на річку або пораюся у саду. 

Також намагаюся більше ходити пішки навіть у місті. Раніше у мене була звичка щовечора виходити на довгу прогулянку, щоб провітрити голову. Хочу до неї повернутися. 

А ще мене заземляє та повертає до рівноваги будь-яка ручна робота. Садити квіти, ліпити з глини, робити щось тактильне й не дивитись в екран. Гарно допомагає перемкнути увагу з нескінченного потоку повідомлень і задач на щось дуже просте й живе. У нас в ahentsiia є традиція раз на 3-5 місяців ходити разом в гончарну майстерню. Це класний час, коли ми можемо поспілкуватися про інтереси, а не таски. 

Поділіться класною кампанією чи традицією закордонних або наших брендів, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я.

Мені подобається ініціатива Take a Beat від Spotify. Це хаб в межах основної платформи, у якому зібрані заспокоюючі плейлисти, звуки природи, медитації, подкасти про велнесс та матеріали про ментальне здоров’я. У рамках цієї ініціативи вони досліджують позитивний вплив природи на людську психіку.

Наскільки тема ментального здоровʼя сьогодні стала частиною вашої професійної реальності?

В Україні з 2022-го це перестало бути модною темою із західних подкастів. Це базова інфраструктура, без якої ти просто не доїдеш до кінця проєкту. 

PR-сфера ще й специфічна: ми весь день у новинах та у тривогах. Тому чи в AVERINA, чи в Банку Чаю чи в PIARITY, менталка — не галочка для звіту, а звичайні робочі будні.

Від чого представники вашої сфери зараз вигорають найбільше?

Три головні причини:

1. Режим «завжди на звʼязку»: клієнт пише о 22:44, ти автоматично відкриваєш айфон. 
2. Знецінення своєї роботи: «ну я ж не на фронті, чого я скаржусь». Ця внутрішня логіка непомітно вбиває кожного не у війську. 
3. Постійна турбулентність: працювати у плануванні, коли горизонт всього два тижні — це прям окремий вид спорту.

Як ви справляєтеся із хейтом або критикою у професійному середовищі?

Для мене це частина перманентної роботи, бо антикризові комунікації — це постійний контакт із критикою, негативом й репутаційними ризиками.

Я чітко розділяю критику й хейт. Якщо є факт, аргумент або реальна проблема — це треба чути й реагувати. Якщо це просто емоційний вкид у Threads без підтверджень — важливо не підсилювати його власною реакцією. У таких ситуаціях я спершу питаю не «Що відповісти?», а «Чи треба відповідати взагалі?». 

Іноді правильна комунікація — це чітка позиція, а іноді — спокійно не заходити в чужу гру. Тут допомагає професійне відсторонення: не кожен негатив є кризою, і не кожен коментар заслуговує на твою енергію.

Як ви піклуєтеся про свою менталку?

Чаювання як окремий вид медитації. Як бачите, побудували агенцією й чайну у центрі Києва. Щоб валюта спокою у виді чаю поступово дала переключення від всіх гаджетів й можна було побути наодинці з собою або з кимось поспілкуватися вживу.

Регулярний баскетбол. Як тренування, так й чемпіонати (медійна ліга та корпоративна ліга). І чесно скажу: інколи трохи серіалів. Поки найбільше подобається всесвіт Шерідана — «Єллоустоун». 

Поділіться класною кампанією чи традицією, повʼязаною із підтримкою ментального здоровʼя.

Із брендів імпонує Mind Mental Center на чолі з Ангеліною Левицькою: приклад того, як бізнес у ментальному здоровʼї робить комунікацію з людським обличчям, без важкої клінічної естетики.

Із закордонного — канадська Bell Let’s Talk: проста механіка, прозорі цифри, мільярди медіаохоплень. Кейс, який обожнюю показувати клієнтам, коли вони питають, як КСВ може бути ненудним.

Наскільки тема ментального здоров’я сьогодні стала частиною вашої професійної реальності?

Підтримка ментального здоров’я співробітників Київстар — це окремий HR-процес. Перші кроки з реалізації даного напрямку роботи були зроблені у період карантину у зв’язку з COVID-19, а з початком повномасштабної війни програма розширилася та продовжує розвиватися з урахуванням актуальних потреб та запитів колективу. 

Програма підтримки ментального здоров’я у Київстар складається з таких напрямків та активностей: 

• Індивідуальні сесії з фахівцями платформи корпоративного добробуту «Розумію» за вибором співробітників (коучі, психологи, психотерапевти, юристи, фінансисти, нутриціологи). Сесії доступні також для рідних співробітників. Окремі консультації передбачені для сімей київстарівців, які захищають Україну.
• Групи підтримки для колег та сімей військових київстарівців: для тих, хто переживає самотність або емоційну віддаленість; кому бракує відчуття зв’язку та тепла у взаємодії; хто хоче бути почутим без оцінювання; хто шукає м’який формат підтримки без глибокої терапевтичної роботи. Це безпечний і підтримувальний простір, у якому можна поділитись досвідом за бажанням та отримати практичні інструменти для самопідтримки.
• Тематичні вебінари, воркшопи, марафони та неформальне навчання у вигляді транcформаційно-психологічних ігор.
• Відпочинок: Київстар надає працівникам вихідні на державні свята з перенесенням вихідного на будні, а також з червня у компанії вводиться день додаткового відпочинку, який співробітники можуть взяти будь-коли. 
• Гібридний формат роботи та гнучкий графік: наші співробітники дуже цінують ці опції, адже вони дозволяють бути гнучкими. 
• Корпоративне волонтерство: працівники Київстар долучаються до благодійних проєктів та проєктів корпоративної соціальної відповідальності. Участь у цих ініціативах дозволяє людям віднайти спокій та почуватися причетним до значних справ. 

Для підтримки ментального здоров’я колективу функціонує простір ФЕРМА: Факультет Екологічної Рівноваги та Ментальності. Це група програми відновлення та підтримки на корпоративному порталі. «Зупинись. Заземлись. Відчуй» — її гасло. Тут ми шукаємо точки опори, примножуємо сенси та підтримуємо ментальне здоров’я разом. 

У цьому році ФЕРМА продовжує розвиватися у новому форматі з різноманітними тематичними напрямами: Океан Здоров’я, Лагуна Мудрості, Джунглі Стосунків та Тераса Вражень, де кожен може обрати ту тематику, яка йому відгукується найбільше. Для когось важливо отримати поради від реабілітолога, комусь важливо налагодити здорове харчування з нутриціологом, а комусь — дізнатися, як будувати здорові стосунки.

Компанія свідомо робить акцент на практичних інструментах самопідтримки, щоб кожен міг знаходити власні точки опори. Найголовніше — співробітники відчувають, що вони не самі зі своїми викликами. Усе це формує культуру турботи про себе та один про одного, яка поступово стає частиною корпоративної ДНК Київстар.

Від чого представники вашої сфери зараз вигорають найбільше?

Думаю, українці нині найчастіше нині вигорають через постійний стрес і тривогу за життя та здоров’я — своє і своїх близьких. Багато хто переживає за рідних, які зараз на війні: наприклад, 66% співробітників Київстар мають близьких, які воюють. Люди живуть у стані виснаження вже п’ятий рік поспіль, тому емоційна втома накопичується і сильно впливає як на роботу, так і на загальний стан.

Як ви справляєтеся із хейтом або критикою у професійному середовищі?

Найкращий спосіб не допустити найгіршого розвитку подій — це профілактика. У випадку з хейтом чи критикою важливо вести відвертий і чесний діалог з людьми та своєчасно реагувати на їхні запити.

У Київстар комунікація з працівниками відбувається у кількох форматах. Щомісяця проходять прямі лінії з CEO, де він наживо ділиться основними новинами компанії, відповідає на запитання працівників або спрямовує їх до відповідних фахівців для вирішення проблемних питань.

Також працівники можуть залишати свої відгуки та побажання під час внутрішніх опитувань — щорічного пульсу «Як ти зараз», дослідження залученості персоналу та інших. Це допомагає нам чути людей, розуміти їхні потреби та вчасно реагувати на виклики.

Що змінилося у вашій роботі та взаємодії з командою через більше усвідомлення теми ментального здоров’я?

На початок повномасштабної війни Київстар уже мав програму підтримки ментального здоров’я співробітників. Це стало нам при нагоді, адже ми оперативно відреагували і запропонували  людям саме те, чого вони потребували найбільше. З кожним новим проєктом ми отримуємо додатковий досвід та розуміння необхідних кроків. Так ми прийшли до того, що наша програма стала адаптивною. Вона складається з різних елементів та розрахована на різні цільові аудиторії. 

Через більше усвідомлення глибини теми ментального здоров’я у роботі стало значно більше уваги до людей, їхнього емоційного стану та підтримки. Ми почали більше говорити про втому, стрес і вигорання відкрито, а також шукаємо інструменти боротьби з цими проблемами. 

У взаємодії лідерів з командами стало більше емпатії та гнучкості. Керівники уважніше ставляться до працівників, їхніх особистих обставин, робочого навантаження тощо. Також зросло значення регулярного зворотного зв’язку та ініціатив, які допомагають людям почуватися почутими й підтриманими, особливо в умовах тривалого стресу через війну.

Як ви піклуєтеся про свою менталку? Розкажіть про звички, правила життя.

Я намагаюся турбуватися про своє ментальне здоров’я через прості, але регулярні речі. По-перше, буквально планую час на себе: тренування, похід у кіно чи театр, навіть якісь прості ритуали догляду. Коли це вже стоїть у календарі й куплені квитки — значно менше шансів усе скасувати через роботу чи втому.

По-друге, для мене важлива дисципліна — спорт або хоча б прогулянка мають бути обов’язковою частиною дня, без пошуку «відмазок».

І ще одна дуже важлива річ — це спілкування з близькими по духу людьми. Підтримка, можливість поговорити та просто побути серед своїх дуже допомагають тримати баланс.

Поділіться класною кампанією чи традицією закордонних або наших брендів, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я.

На думку спадає приклад Португалії, де на законодавчому рівні підтримують баланс між роботою та особистим життям. Там роботодавцям заборонено писати працівникам у месенджери чи надсилати робочі листи після завершення робочого дня, а за порушення передбачені штрафи. Це хороший приклад того, як турбота про ментальне здоров’я може бути не лише корпоративною ініціативою, а й частиною державної культури праці.