Медіавплив під час війни: як змінюється комунікація у кризових умовах
Під час війни будь-яка інформація впливає на настрої суспільства, рівень довіри та здатність людей ухвалювати рішення. Тому у кризових умовах комунікація медіа повинна бути не просто швидшою, але і більш відповідальною та неупередженою.
Роль медіа під час війни
ЗМІ сильно впливають на те, як люди розуміють і сприймають війну. Саме через медіа ми отримуємо новини, пояснення та різні точки зору. Це формує як особисті переконання, так і загальні настрої в суспільстві.
Відповідальна журналістика може чесно й вчасно інформувати, допомагати краще розуміти ситуацію та зменшувати напругу, але ті самі платформи можуть використовуватися для пропаганди, маніпуляцій і розпалювання конфлікту. Тому медіа під час війни — це водночас важливий інструмент і потенційний ризик.
Наприклад, під час війни у В’єтнамі фото й відео без цензури показали людям реальні наслідки бойових дій і вплинули на зростання антивоєнних настроїв. Сьогодні соціальні мережі, такі як X (Twitter) та YouTube, дозволяють публікувати інформацію з місця подій у режимі реального часу. Це робить інформацію доступнішою, але водночас полегшує поширення фейків і радикальних ідей. Саме тому медіаграмотність стає особливо важливою під час війни.
Як війна змінює інформаційний простір
- Зростання інформаційного шуму та фейкових новин. Під час війни кількість повідомлень різко зростає, тому у такому потоці складно відрізнити факти від маніпуляцій. Інформаційні атаки, фейки, старі фото й відео, подані як актуальні, стають інструментом впливу. Тому медіа мають поєднувати швидкість із ретельною перевіркою даних.
- Переважання коротких повідомлень і соціальних мереж. Пости, сториз і короткі відео витісняють довгі матеріали. Соцмережі стають першим джерелом новин, а традиційні медіа — простором для перевірки й пояснення. За даними дослідження Gradus Research, 60% українців використовують Facebook, Instagram чи інші платформи для отримання новин.
- Нові канали поширення інформації: месенджери та соцмережі. Telegram-канали, Instagram і Threads забезпечують швидкість і пряму взаємодію з аудиторією. Інформація поширюється через репости та чати, і кожен користувач частково виконує роль медіа.
Як медіа адаптувати свої комунікації у кризових умовах
Війна вимагає переходу до оперативної перевірки фактів, прозорості, мінімізації паніки та підвищення відповідальності. Щоб адаптувати свої комунікації, медіа повинні:
- перевіряти факти, щоб уникнути поширення фейків, що важливо для утримання довіри аудиторії;
- використовувати соцмережі для оперативного інформування;
- уникати надмірної емоційності та сенсаційності, щоб мінімізувати панічні настрої;
- активно протидіяти маніпуляціям та ворожій пропаганді;
- дотримуватися професійних стандартів навіть в умовах інформаційної війни, щоб зберегти лояльність та авторитету.
Проте для українського контексту ці вимоги розширюються, і тут ми хочемо додати ще декілька пунктів:
- українські журналісти не повинні поширювати інформацію, яка може допомогти противнику або загрожувати обороноздатності. Це стосується даних про розташування, чисельність та озброєння підрозділів, конкретних деталей про плани, операції, методи дій ЗСУ, інформації про переміщення своїх військ чи техніки, а також методів радіоелектронної боротьби, планів безпеки, інформаційно-психологічних операцій.
- не просувати позитивний образ країни-агресора, її органів або виправдання її агресії, не представляти війну як «внутрішній» або «громадянський» конфлікт, а також прославляти осіб чи формування, що беруть участь у збройній агресії.
Як зберегти довіру аудиторії: приклади медіа
BBC News
BBC News можна навести як приклад того, як медіа формує довіру до своїх читачів. Редакція відкрито пояснює, яку саме інформацію ви читаєте або переглядаєте, хто є її джерелом і як створювався матеріал. Тобто медіа не просто публікує новину, а показує «закулісся» її підготовки. Це створює відчуття прозорості та чесності.
Ще один спосіб формування довіри — використання машиночитного формату матеріалів. Завдяки цьому новини легко знаходяться в пошукових системах і соціальних мережах, а алгоритми можуть краще розпізнавати їх як матеріали з надійного джерела.
Суспільне
Суспільне мовлення формує довіру, базуючись на принципах незалежності, точності та відсутності впливу олігархів чи влади. Видання дотримується журналістських стандартів, перевіряє інформацію, висвітлює суспільно важливі теми без маніпуляцій, а також не публікує «джинсу». що допомагає медіа зберігати репутацію надійного джерела.
Окрім цього, видання впроваджує відкритий стандарт для перевірки походження та достовірності цифрового контенту — технології Coalition for Content Provenance and Authenticity (C2PA). Це означає, що щоразу під час редагування контенту додається новий шар інформації про зміни файлу, що дозволяє відстежувати історію змін оригінального контенту. Це і формує довіру аудиторії, адже показує чесність і прозорість роботи журналістів.
Рекомендації для медіа, які хочуть побудувати довіру з аудиторією під час війни
- Чітко вказуйте джерело походження інформації: офіційні заяви, власні кореспонденти, міжнародні агенції чи очевидці. Якщо інформацію неможливо повністю розкрити з міркувань безпеки, варто прямо про це сказати.
- Новини мають бути чітко відокремлені від аналітики або авторських колонок.
- Швидко визнавайте та виправляйте помилки. Важливо не приховувати їх, а відкрито пояснювати, що саме було змінено і чому. Публічна фіксація виправлень демонструє чесність редакції, а завдяки цьому формується довіра читачів до медіа.
- Прагнення бути першими не повинно переважати точність. Краще опублікувати новину трохи пізніше, але з підтвердженими фактами, ніж поширити фейк.
- Уникайте сенсаційності та надмірної емоційності. Гучні заголовки й драматизація можуть короткостроково підвищити охоплення, але в довгостроковій перспективі підривають довіру.
- Не публікуйте інформацію, яка може нашкодити військовим чи цивільним.
Війна змінює інформаційне середовище, тому у цих умовах довіра стає головною цінністю. Вона формується через прозорість, точність, відповідальність і послідовність у роботі. І саме ті медіа, які дотримуються стандартів і діють чесно навіть у кризі, зберігають авторитет та підтримку аудиторії.
