Звʼязок — це люди: brand experience-кампанія Київстар, присвячена інженерам
Інженер Олександр Приймак виходить із машини посеред гірської дороги Чернівецької області. У його руках лопата, а попереду ще кілометри переметеної снігом дороги до базової станції, розташованої у передгір’ї. Без неї частина регіону лишиться без сигналу. У Київстар Олександр працює вже 21 рік.
Роботу з відновлення та підтримки базових станцій, особливо у найскладніші періоди російських атак, по всій країні забезпечують близько 400 інженерів і технічних спеціалістів Київстар. Лише у січні 2026 року вони залили в генератори мережі 1,4 млн літрів пального. У пік блекаутів кожен інженер заправляв генератори до п’яти разів на день.
Соціальне слухання у соцмережах показало парадокс: під час повномасштабної війни зв’язок є критично важливим і одночасно сприймається як даність. Метал, антени, механізми, які працюють самі по собі. Тож, коли сигнал зникає, абонент обурюється та за першої ж можливості дзвонить у службу підтримки. І навіть не замислюється про людину, яка в цей момент лізе на вежу в мороз або відновлює станцію після прильоту.
У січні 2026 року Ліберови вирушили у документальну експедицію 11 регіонами України – Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська, Запорізька, Сумська, Чернігівська, Київська, Одеська, Полтавська, Чернівецька області. Прифронтові, деокуповані території, прикордоння, гірські вершини.
У лютому 2026 року проєкт пішов у країну як 360° brand experience-кампанія в медіа, диджиталі, OOH-розміщеннях, у блогерських інтеграціях. Центральними точками стали фотоінсталяції просто неба у чотирьох містах: Київ, Львів, Дніпро та Харків.
Ключове рішення цієї кампанії — не дублювати одну й ту саму історію в різних каналах. Кожне медіа давало свій ракурс: у спецпроєкті The Ukrainians — історії роботи інженерів в умовах війни, у друкованому форматі — глибинний портрет, в авторських соцмережах Ліберових — особиста інтонація, у ЗМІ — масштаб і контекст, на офлайн-інсталяціях — фізичне проживання поруч із кадром у людський зріст, у Telegram і Threads — короткі моменти з роботи інженерів. Так споживач не просто отримував готове повідомлення, а проходив свій шлях: знаходив наступний шматочок історії в іншому медіа й сам складав із них свою картину Київстар.
Реакція аудиторії показала, що проживання історій спрацювало:
- «Це не люди — це ТИТАНИ».
- «Як легко загубити справжніх людей за назвами компаній — Київстар, Нова Пошта, ДТЕК. Наші люди тримають на плечах такий звичний нам світ».
- «Коли ти психуєш, що нема зв’язку, просто передивись ці фотокартки — стане трохи легше».
Такі коментарі під постами проєкту — головний результат кампанії: абоненти замислилися та примірили на себе історії інженерів і побачили в них людей, а не суто функції.
У цифрах — 15 документальних історій, 45 публікацій у медіа, 89+ млн OTS від OOH, 13+ млн охоплень у медіа, SMM і у блогерів, 22+ млн переглядів digital-кампанії, 27+ тис унікальних відвідувачів лендингу.
Фотоінсталяції у чотирьох містах працювали до 23 березня 2026 року, але лендинг із героями і фотогалереєю по 10 регіонах залишається на сайті Київстар на постійній основі. Медіаспецпроєкт у The Ukrainians, друковане видання Forbes, відеоісторія на YouTube — формати, що працюватимуть і далі. Та найважливіше — проєкт працює в людському вимірі, бо ж Київстар — не тільки «оператор зв’язку», а насамперед люди, які щодня його створюють і відновлюють.
Комунікація стала продуктом
«Зв’язок — це люди» продовжився у лімітованій колекції стартових пакетів.

Було випущено 10 000 старпаків, які стали фізичним продовженням кампанії та дозволили абонентам доторкнутись до історій людей, завдяки яким країна залишається на зв’язку.
Так проєкт вийшов за межі класичної комунікації та перетворився на елемент brand experience, інтегрувавши реальні історії інженерів безпосередньо у продукт, з яким клієнти взаємодіють щодня.