Віртуальні інфлюенсери: чому бренди обирають тих, хто не існує
Маркетологи масово тестують AI-амбасадорів, а споживачі дедалі частіше захоплюються їх стилем, подачею та рекомендаціями.
Хто такі віртуальні інфлюенсери і чому про них говорять зараз
Віртуальний інфлюенсер — це цифровий персонаж із пропрацьованим характером, візуальною ідентичністю та власним наративом, який існує тільки онлайн. Його створюють за допомогою CGI, 3D-моделювання та генеративного AI, а керує ним бренд або агенція. На відміну від живих лідерів думок, він не хворіє, не запізнюється на зйомку і не може опинитися в центрі скандалу через нічний допис в Threads.
Формат існує понад двадцять років. Перша віртуальна амбасадорка — Lu do Magalu бразильського ритейлера Magazine Luiza — з’явилася ще у 2003-му як помічниця на сайті електронної комерції. Але масовим явищем формат став лише нещодавно: за оцінками Grand View Research, глобальний ринок віртуальних інфлюенсерів зріс із $6,06 млрд у 2024 році до $8,3 млрд у 2025-му і має досягти $45,88 млрд до 2030 року.
Причин дві:
- Перша — технологічна: генеративний AI здешевив і пришвидшив виробництво контенту, який раніше вимагав студій і місяців роботи.
- Друга — поведінкова: бренди втомилися від репутаційних ризиків живих амбасадорів і шукають більш передбачуваних партнерів, з якими можна планувати на роки вперед.
Як бренди використовують AI-інфлюенсерів
Hyundai
Для запуску Kona в Марокко автобренд відмовився від традиційного зіркового амбасадора на користь AI-персонажа Kenza Layli. Вона одночасно знімалася в рекламі, вела соціальні мережі та працювала як чат-бот, який консультував клієнтів про комплектації автомобіля у форматі 24/7. Результат — 20-кратний ROI і найуспішніший продуктовий запуск бренду в регіоні. Кейс показав, що AI-амбасадор може бути не лише обличчям кампанії, а й повноцінним інструментом продажів, який масштабується без додаткових витрат на знімальні дні чи переклади.
Prada та NMDP
Створена студією Brud у 2016 році, Lil Miquela сьогодні має близько 2,4 млн підписників в Instagram і входить до найвідоміших віртуальних персонажів світу. За кампанію з Prada під час Milan Fashion Week бренд, за оцінками галузевих аналітиків, отримав приблизно на 30% вищий engagement порівняно зі стандартними публікаціями. У 2025 році Miquela запустила соціальну кампанію з Національною програмою донорства кісткового мозку (NMDP), у якій від першої особи розповіла історію діагнозу лейкемії, щоб залучити нових донорів. За майже десять років Miquela перетворилася з експерименту на повноцінну медійну персону, яка працює з брендами за тими самими принципами, що й живі знаменитості — від модних колаборацій до соціальних кампаній.
O2
Британський телеком-оператор створив AI-«бабусю» Дейзі, чия єдина задача — приймати дзвінки від телефонних шахраїв і максимально витрачати їхній час на безглузді розмови про вигадану родину та фейкові банківські дані. Іноді вона утримує зловмисників на лінії до 40 хвилин, перешкоджаючи їм дістатися до реальних жертв. Дейзі не інфлюенсер у класичному сенсі, але показує, як AI-персонаж може одночасно вирішувати конкретну бізнес-задачу і ставати медійним активом, про який пишуть у міжнародній пресі.
FFFACE.ME
У липні 2021 року київська студія запустила Astra Starr — першу віртуальну інфлюенсерку в Україні. За позиціюванням Астра була fashion і lifestyle блогеркою: носила українські бренди, знімалася для глянцю, стала обличчям фешн-напрямку Rozetka. З початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Астра трансформувалась з модної блогерки на свідка війни. Серія «Astra War Diaries» — дописи від першої особи про вибухи в Києві, ночі в бомбосховищі, евакуацію до Львова та волонтерство — стала нестандартним способом донести реалії війни. За кожен репост у сториз Астра донатила 50 гривень до фонду «Повернись живим». Зараз акаунт неактивний, але досвід FFFACE.ME залишається єдиним задокументованим українським прикладом у цьому форматі.
Що потрібно врахувати перед запуском віртуального інфлюенсера
Як і будь-який новий інструмент, AI-інфлюенсери працюють найкраще, коли бренд підходить до них стратегічно:
- Будьте прозорі. Чітко позначайте, що персонаж є AI — це підвищує довіру, а не знижує її.
- Визначте роль персонажа. Чи це обличчя кампанії, чи інструмент продажів, чи довгостроковий медійний актив — стратегія залежить від цілі.
- Перевірте відповідність аудиторії. Молода, технологічно орієнтована аудиторія сприймає формат природно; більш консервативна або старша — може відреагувати з недовірою.
- Закладіть бюджет на команду підтримки. За персонажем стоять дизайнери, сценаристи та стратеги — без постійної роботи навіть найкраще розроблений характер «вигорає».
- Плануйте наперед. Головна перевага власного персонажа — передбачуваність. Використовуйте її: прораховуйте кампанії на роки, а не місяці.
Спроби видати віртуального персонажа за реальну людину закінчуються погано. Влітку 2025 року AI-інфлюенсерка Mia Zelu стала однією з найобговорюваніших персон Вімблдону, публікуючи фото з першого ряду, поки не з’ясувалося, що вона ШІ-персонаж. Скандал підсилив охоплення, але водночас показав: чесна позиція зрештою працює краще, ніж розкритий обман.
Цей кейс також нагадує, яким брендам формат підходить найменше: компаніям у сферах охорони здоров’я, фінансів та юридичних послуг, де довіра будується на реальних людях і персональній відповідальності, а також локальним бізнесам, для яких особистий зв’язок із аудиторією є ключовою конкурентною перевагою.
Економіка також не така проста, як здається на перший погляд. Інтеграція у топового віртуального інфлюенсера на кампанію може коштувати стільки ж, скільки роботу з живою знаменитістю: за даними платформи Storyclash, гонорари найвідоміших AI-персонажів конкурують зі ставками реальних зірок.
Натомість створення власного бренд-персонажа працює за іншою логікою — основні витрати йдуть на розробку та команду підтримки (дизайнери, сценаристи, стратеги), але далі персонаж належить бренду й не вимагає переплат за кожну нову кампанію, локалізацію чи додаткову зйомку. Це повноцінний креативний продукт з передбачуваною економікою.
Куди рухається ринок AI-інфлюенсерів
Великі бренди продовжують тестувати формат, ринок росте двозначними темпами щороку, а інструменти створення стають доступнішими. Водночас споживчі сумніви, регуляторні питання щодо маркування AI-контенту та реальна вартість якісного виробництва залишаються відкритими.
Віртуальні інфлюенсери поки що не замінюють живих — вони відкривають окрему нішу, межі якої ринок тільки промацує. І саме зараз, на ранньому етапі, у форматі найбільше простору для тих, хто готовий експериментувати.
