Тетяна Могила, Atlas Festival: «Кожен рік фестивалю — як окрема книга, що має свою обкладинку, характер та настрій»
Редакція MMR продовжує серію матеріалів про Atlas Festival та людей, що стоять за його лаштунками.
Артдиректорка Atlas Festival Тетяна Могила в ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню розповіла про те, як створювалася креативна ідея, айдентика та брендинг фестивалю, а також меседжі та наративи, що були закладені у цьогорічну музичну подію.
Яка роль артдиректорки у формуванні загальної стратегії фестивалю?
Артдиректор — це свого роду провідник, який об’єднує різні креативні ідеї та людей заради спільної мети.
Артдиректор — не просто людина, яка відповідає за те, щоб було «красиво». Це фахівець, завдяки якому фестиваль отримує свою мову, візуал, атмосферу. Він має влучно донести аудиторії цінності, мету, показати головну ідею заходу.
Atlas Festival — проєкт із багатошаровою візуальною структурою, частина якої — усі наші партнери. Донести історію, показати десятирічний шлях фестивалю Atlas і відобразити його відповідність реаліям і стало головним викликом для мене. Недостатньо об’єднати все так, щоб фестиваль мав вигляд платформи, на яку, наче «в гості», зайшли бренди. Він має бути концептуально цілісним, об’єднаним і сенсом, і цінностями, і метою.
Тож можу сказати, що артдиректор — це свого роду провідник, який об’єднує різні креативні ідеї та людей заради спільної мети. Цьогорічний слоган фестивалю «Об’єднує. Надихає. Допомагає» якнайкраще відображає наш підхід.
Як ви працюєте з ідеєю послідовності бренду в умовах, коли фестиваль щороку змінюється?
Для мене фестиваль — жива істота, справжній організм. Він як людина: залишається собою, але змінюється з часом — інша стрижка, новий стиль, але суть та сама.
Для мене фестиваль — жива істота, справжній організм. Він як людина: залишається собою, але змінюється з часом — інша стрижка, новий стиль, але суть та сама. Atlas трансформується, адаптується, реагує на реалії, та не втрачає себе. Він щороку зазнає змін зовні, залишаючи свою ДНК — повсякденність, свободу, настрій, а також натхнення, наповнення, об’єднання сенсами. Світ змінюється — змінюємося ми, але наші цінності непохитні.
Якою була головна креативна ідея фестивалю 2025 року? Як вона народилася?
У цьому році успішно поєднано два потужні імпульси: перший — реалії нашої країни; другий — 10 років Atlas Festival. Люди щороку повертаються до нас, адже фестиваль об’єднує і має надзвичайний потенціал. І саме цей його ресурс мав принести величезну користь і шанувальникам, і країні загалом.
Фестиваль завжди мав успіх і ніколи не був просто подією. Це місце, де зустрічалися різні люди, різні стилі життя, різні музичні смаки. І всі знаходили місце, де їм напрочуд комфортно, — у цьому й полягає сила Atlas Festival. Саме так народився наш слоган «Об’єднує. Надихає. Допомагає». Ми вигадали його разом із Володимиром Завадюком, який долучився до команди у 2025 році.
Фестиваль завжди мав успіх і ніколи не був просто подією. Це місце, де зустрічалися різні люди, різні стилі життя, різні музичні смаки.
Люди, які приходять на Atlas, усміхаються, підтримують одне одного й надихають нас жити попри всі труднощі. Допомога — головна місія фестивалю сьогодні. Як і торік, ми працюємо не заради шоу, а заради результату. Цьогорічний збір на Збройні Сили України в 100 млн, який ми перевершили на 21 млн, — це ж просто космічні результати!
Що стосується візуального складника, то можу сказати, що ще рік тому я мріяла запросити до нас художника. Але тоді ми все робили в критично стислі строки, тож просто фізично не встигали. Цього року нарешті розглянули чотирьох художників: розмовляли з кожним, розповідали про фестиваль, слухали, як людина його відчуває. І тоді відбулася наша зустріч із Машею Ревою.
Вже за тиждень після нашої розмови художниця повернулася з ескізами, втіливши наші думки в художні образи. На одній з ілюстрацій були зображені різноколірні люди, які йдуть тримаючись за руки. Це особливо вразило, адже розповіло про різноманіття, яке не заважає нам бути разом.
Які меседжі або емоції ви хотіли закласти у фестивальний досвід цього року?
Головний меседж цьогорічного фестивалю у тому, що відпочинок нині має особливу вагу. Це про єднання заради допомоги тим, кому ми сьогодні завдячуємо своїм життям. Ми хотіли, щоб кожен, хто приходить на фестиваль, відчував: тут не просто музика, розваги — саме через радість та емоції ти надаєш справжню допомогу й рятуєш людям життя. Після фестивалю кожен мав повертатися додому з легкістю в серці та з відчуттям того, що долучився до вкрай важливої місії.
Ми хотіли, щоб кожен, хто приходить на фестиваль, відчував: тут не просто музика, розваги — саме через радість та емоції ти надаєш справжню допомогу й рятуєш людям життя.
Чому виникла потреба в оновленні візуального стилю фестивалю? Який наратив ви хотіли задати цьогорічним брендингом?
Особливість нашого фестивалю в тому, що він щороку має унікальну айдентику. Atlas Festival завжди був візуально помітним у місті, але дуже хотілося змінити цю традицію. Ми мріяли додати краси, яка прикрасить Київ у важкі часи.
Основа айдентики Atlas Festival 2025 — око, з якого виходять промені. Саме в очах, які є найсильнішим провідником емоцій, можна побачити натхнення.
Основа айдентики Atlas Festival 2025 — око, з якого виходять промені. Саме в очах, які є найсильнішим провідником емоцій, можна побачити натхнення. Маша Рева уявила людину на фестивалі, яка буквально вбирає звук і вібрації — через тіло, через погляд. Ця ідея й лягла в основу візуального образу. Він відобразив емоцію, причетність до ком’юніті, де всі різні, але при цьому рівні.
Ще одна причина оновлення айдентики — бажання залишити по собі пам’ять. Для нас кожен рік фестивалю — як окрема книга, і кожна має свою обкладинку, особливий характер, унікальний настрій. Саме тому ми вирішили на основі всіх наших 10-річних історій створити справжній артефакт у вигляді газети — ностальгійну збірку смішних і не дуже спогадів про події та моменти, які загартовували Atlas Festival.
Чому виникла ідея залучити до створення айдентики фестивалю саме Машу Реву?
Маша Рева — одна з найсильніших мисткинь в Україні. Її стиль, хаотичність ліній, живі, теплі, чутливі образи якнайкраще зрезонували з ідеями й місією Atlas Festival.
Візуальна мова — перше, що привертає увагу й передає суть. Для Atlas Festival ми шукали людину, чия естетика та цінності перегукуються з нашими. Маша Рева — одна з найсильніших мисткинь в Україні. Її стиль, хаотичність ліній, живі, теплі, чутливі образи якнайкраще зрезонували з ідеями й місією Atlas Festival.
Окрім творчої сили, Маша чудово працює з диджиталом — а для нас було критично важливо, щоб айдентика оживала скрізь: від футболок і сцен до білбордів та онлайну. Хоча строки були стислі, вона працювала з нами понад три місяці: супроводжувала, доробляла, дбала про кожен візуальний прояв.
Ми разом проходили всі етапи — для кожного партнера створювали індивідуальний підхід. І за це вся команда щиро вдячна Маші. Вона не просто створила візуал, а прожила цей проєкт разом із нами.
Що для вас особисто стало головним викликом у роботі цього року?
До повномасштабної війни ми могли дозволити собі експеримент, свободу, ризик. Тепер же все набагато чутливіше, наче під мікроскопом. Головним для мене було знайти баланс: показати сильний, візуально виразний, актуальний фестиваль і при цьому не перейти межу, бути чесними з часом. Ми мали створити те, що долучає людей до збору коштів, що надихає та об’єднує і при цьому не дисонує з болем наших реалій. І для мене особисто це була найбільша відповідальність.
Ми мали створити те, що долучає людей до збору коштів, що надихає та об’єднує і при цьому не дисонує з болем наших реалій.
Одним із головних викликів цього року стала візуальна цілісність. Раніше партнери створювали свої матеріали, і фестиваль іноді виглядав, ніби хтось просто «зайшов у гості». Цьогоріч ми прагнули єдності у всьому — від стаканчиків і сітілайтів до краш-бар’єрів, сцен, бекстейджу й колаборацій.
Я відклала основну роботу й присвятила Atlas три місяці. Це вже не просто проєкт — це місія. Ми шукали партнерів, які могли б посилити фестиваль і допомогти донести його ідею якомога далі. Бо головна мета — збір на захист українського неба від дронів — залежала від залученості. І сталося диво: ми не просто досягли цілі, а перевищили її на 21 мільйон! Це найкраща нагорода за всі зусилля.
