Посттравматичне зростання: як «Серце Азовсталі» змінює культуру підтримки ветеранів в Україні
Після початку повномасштабної війни Україна зіткнулася з новою реальністю — тисячі ветеранів і військовополонених повертаються до цивільного життя після надзвичайно травматичного досвіду. Водночас суспільна комунікація навколо ветеранів часто будується через біль, травму та жалість. Це посилює стигматизацію психологічної допомоги й не дає людині бачення майбутнього після війни.
Мета проєкту — допомогти захисникам, зокрема оборонцям Маріуполя та військовим, які повернулися з полону, пройти шлях посттравматичного зростання: повернути відчуття внутрішньої сили, знайти нові сенси, спільноту та можливість рухатися далі.
Комунікаційна мета проєкту — змінити суспільне сприйняття ветерана: не як травмованої людини, а як людини сильної. Пояснити досвід ветерана не через біль, а через трансформацію.
Як народилася українська модель ПТЗ
Реалізація проєкту відбувалася у кілька етапів. Спочатку команда визначила головний виклик: ветеранам потрібен не лише психологічний супровід, а нова модель підтримки та нова мова комунікації — про силу, адаптацію та гідне майбутнє після пережитого досвіду.
У пошуках ефективного підходу команда вивчала міжнародний досвід країн, які мають багаторічну практику роботи з ветеранами. Зокрема увагу привернула американська організація Boulder Crest, яка вже багато років працює за моделлю посттравматичного зростання у підтримці ветеранів. Саме цей досвід став основою для створення української моделі ПТЗ.
Після цього «Серце Азовсталі» відправило до США на навчання перших оборонців Маріуполя. Так з’явилися перші тренери посттравматичного зростання в проєкті — ветерани та колишні військовополонені, які не лише опанували міжнародні підходи, а й допомогли адаптувати їх до українських реалій.
Згодом команда тренерів розширилася — сьогодні вже 10 тренерів ПТЗ працюють із захисниками, які повертаються з полону та проходять шлях адаптації до цивільного життя.
Коли ветерани стають голосом комунікації
Унікальність проєкту полягає в тому, що він поєднав практичну допомогу ветеранам із системною зміною суспільної комунікації. «Серце Азовсталі» одним із перших в Україні вивело складну психологічну тему у масову комунікацію простою та зрозумілою мовою.
При цьому ветерани й колишні військовополонені стали не лише цільовою аудиторією проєкту, а й головними голосами комунікації. Фактично про ветеранів тут говорять вустами самих ветеранів.
Саме це стало одним із ключових нестандартних інструментів просування проєкту. Принцип «рівний — рівному» дозволив вибудувати високий рівень довіри, адже людина, яка пережила полон, бойові дії чи складний шлях повернення до цивільного життя, здатна говорити з іншим ветераном на рівних.
Реальні історії захисників Маріуполя, їхній досвід трансформації після травми та участь у ролі тренерів і амбасадорів зробили тему ПТЗ зрозумілою не лише для ветеранів, а й для широкої аудиторії.
Для кого створений проєкт
Основною аудиторією проєкту стали ветерани, захисники Маріуполя, військові після полону та люди, які проходять шлях повернення після війни, поранень чи втрат.
Окремий напрям комунікації був спрямований на родини ветеранів, побратимів і ветеранські спільноти. Водночас важливою аудиторією стало й українське суспільство загалом — для формування нової культури взаємодії з ветеранами.
Для нас було важливо зробити посттравматичне зростання зрозумілою темою для суспільства. Ми свідомо перевели складний психологічний підхід з експертного середовища у просту людську комунікацію — через реальні історії та голоси самих ветеранів, які стали головними амбасадорами цієї теми в Україні. Адже нам важливо, що посттравматичне зростання стало не лише підходом у підтримці ветеранів, а й принципово новою моделлю взаємодії з нашими оборонцями на рівні держави і всього суспільства.
Результати та вплив
Для просування теми ПТЗ використовувалася комплексна комунікація: спецпроєкти з медіа, відеоісторії ветеранів, соціальні мережі, колонки, конференції, публічні виступи, навчальні формати, експертні коментарі та інформаційні матеріали.
Комунікація будувалася так, щоб зробити складну психологічну тему зрозумілою через людські історії, просту мову та реальний досвід.
З березня 2025 року понад 600 ветеранів отримали допомогу в межах напряму посттравматичного зростання. Комунікація проєкту досягла понад 20 мільйонів охоплення, а сама тема ПТЗ стала зрозумілим соціальним меседжем для ветеранів, їхніх родин і суспільства.
Крім того, «Серце Азовсталі» фактично сформувало основу української моделі посттравматичного зростання для ветеранів.
Сьогодні цей напрям лише на початку свого розвитку. Тож проєкт триватиме і масштабуватиметься, аби досягти системних змін. Посттравматичне зростання стало основою комплексної роботи «Серця Азовсталі» та продовжує формувати нову культуру ветеранів в Україні — через силу, спільноту, сенси та гідне майбутнє для кожного оборонця.
