Як піклуватися про ментальне здоровʼя у 2026 році — думки українських маркетологів

Травень — Місяць обізнаності про ментальне здоров’я. І в умовах повномасштабної війни ця тема стала актуальною як ніколи. Хронічний стрес, безсонні ночі після обстрілів та тривог, а також особисті переживання, які ніхто не відміняв, так чи інакше негативно впливають на менталку, а тому вивозити це все пʼятий рік поспіль стає дедалі складніше.

Наскільки тема ментального здоров’я сьогодні стала частиною вашої професійної реальності?

Ментальне здоров’я для OMD — не окрема розмова про людей після всіх бізнес-питань. Це одне з бізнес-питань.

У нашій індустрії результат напряму залежить від якості мислення: здатності бачити глибше, чути клієнта, помічати нюанси, приймати точні рішення й не губити людяність у швидкості. А якість мислення неможливо відділити від стану людини.

Ми особливо гостро це відчуваємо останні роки в Україні. Тому що живемо вже не в короткій кризі, після якої можна швидко відновитися. Ми живемо в довгій напрузі. Війна стала середовищем, у якому люди працюють, приймають рішення, виховують дітей, тримають команди й будують бізнес. Нам часто складно, тривожно і боляче. 

Але навіть у такій складній реальності компанія може або додавати людям напруги, або допомагати їм триматися. Можна щодня виснажувати команду зайвим хаосом, а можна будувати роботу так, щоб у людей залишалися ясність, опора і ресурс.

Від чого представники вашої сфери зараз вигорають найбільше?

Мені здається, що сьогодні люди в нашій сфері вигорають не лише від кількості роботи, а від постійної необхідності бути зібраними в реальності, яка сама по собі виснажує.

Реклама та медіа — це завжди про швидкість: дедлайни, клієнтські очікування, зміни бюджетів, нові інструменти, тендери, презентації, кампанії. Але в Україні до цього додається ще один рівень — війна, хронічний стрес, тривоги, недоспані ночі, новини, переживання за близьких. Людина приходить на роботу не з «чистого аркуша», а вже з певним внутрішнім навантаженням.

Тому я б сказала так: сьогодні люди вигорають не від роботи як такої, а від поєднання високого професійного темпу, воєнного фону і постійного відчуття, що потрібно бути «в нормі», навіть коли нормальних умов давно немає.

Що змінилося у вашій роботі та взаємодії з командою через більше усвідомлення теми ментального здоров’я?

Я звернула увагу на тему ментального здоров’я одразу, як стала CEO OMD. Для мене було очевидно: у сервісному бізнесі не можна говорити про якість, швидкість, партнерство з клієнтами й сильні рішення, якщо не бачити стан людей, які все це створюють.

Я роками будую всередині OMD систему підтримки. У нас працює корпоративний психолог: команда може безкоштовно звертатися на індивідуальні сесії або долучатися до групових практик. І це може бути будь-який запит — робочий чи особистий.

Я запровадила Mental Health Day — день на місяць для відновлення. Це може бути день, щоб виспатися після нічної тривоги, побути вдома, продовжити вихідні або просто повернути собі нормальний стан. У дні після сильних нічних атак ми враховуємо реальний стан людей і за потреби даємо команді додатковий час на відновлення. 

OMD також зберігає вихідні на державні та релігійні свята, навіть попри їх скасування на державному рівні, а також надає додаткові дні відпочинку, різдвяні та великодні канікули.

Окремо минулого року ми започаткували ініціативу Recharging Days — день відновлення всередині тижня у періоди нижчого навантаження агенції. І ще один важливий рівень — операційна культура. Ми багато працюємо над тим, як ставляться задачі, як визначаються пріоритети, чи справді потрібна зустріч, як керівники комунікують із командами.

Як ви піклуєтеся про свою менталку? Розкажіть про звички, правила життя.

Я не маю універсальної формули. У 2026 році в Україні мені взагалі здається нечесним говорити про «ідеальний баланс». Його часто просто немає. Є чесна щоденна робота з собою, бо відповідальність за людей і бізнес не дають тобі застрягати в емоціях. Мені допомагають дисципліна і цілі. І ще — інформаційна гігієна, бо зараз новини можуть з’їдати людину маленькими шматками протягом усього дня, тому менше новин з Telegram.

Окрема важлива опора для мене — соціальні та ветеранські ініціативи. Коли ти працюєш із ветеранами, з людьми, які проходять дуже складний шлях повернення, переосмислення, нової ролі в суспільстві, багато щоденних стресів стають на своє місце. Вони не зникають, але перестають здаватися центром світу.

Поділіться класною кампанією чи традицією закордонних або наших брендів, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я.

Мені близькі ініціативи, де турбота про ментальне здоров’я не залишається комунікацією, а стає щоденною практикою. В Україні це особливо важливо. 

Саме тому в OMD ми пишаємося не однією окремою кампанією, а системою маленьких і великих рішень, які поступово формують культуру турботи. Для нас цінно, що наш досвід уже надихає партнерів та інші компанії переглядати власні практики підтримки людей. І водночас ми самі надихаємося сильними прикладами поруч. 

Підтримка ментального здоровʼя українським бізнесом формує нову норму — думати не лише про результат, а й про людей, які цей результат створюють. Ми щиро поважаємо кожну компанію, яка сьогодні дбає не тільки про бізнес, а й про людей. Бо зрештою саме люди тримають команди, економіку, довіру і країну.

Наскільки тема ментального здоров’я сьогодні стала частиною вашої професійної реальності?

Якщо чесно, вона давно перестала бути додатковою HR-темою і стала частиною бізнес-реальності. Ми працюємо в умовах війни і постійної турбулентності, і у такому стані ментальне здоров’я напряму впливає на якість рішень, продуктивність, командну атмосферу.

Раніше сильним менеджером був той, хто працює 24/7 і все витримує, але зараз — це той, хто може довго тримати темп і не зламати ні себе, ні команду. Якщо людина внутрішньо зламана — жодні OKR її не врятують. І мені здається, це дуже важлива зміна у мисленні.

Від чого представники вашої сфери вигорають найбільше?

Раніше я був упевнений, що неможливо вигоріти від того, що ти щиро любиш. Але, як виявилося, найбільше виснажує нескінченний фон напруги і постійне перемикання контексту.

Ти одночасно працюєш зі стратегією, гасиш операційні пожежі, відповідаєш на повідомлення, дивишся на цифри, думаєш про команду, і при цьому ще маєш залишатися креативним. Мозок банально втомлюється. 

Як ви справляєтеся з хейтом або критикою у професійному середовищі?

Чим досвідченішим стаєш — тим спокійніше реагуєш. Колись я міг сприймати критику емоційно, сперечатися, намагатися щось довести. Зараз дивлюся інакше: якщо робиш щось помітне — критика неминуча. Особливо в публічних сферах. Мені допомогло просте правило: відділяти шум від конструктиву. І головне — не будувати самооцінку виключно на схваленні, бо тоді стаєш залежним і від похвали, і від хейту одночасно.

Хоча є момент, на який я досі реагую емоційно — коли починають хейтити команду. За своїх людей я вписуюсь дуже швидко 🙂

Що змінилося у вашій роботі та взаємодії з командою через більше усвідомлення теми ментального здоров’я?

Мабуть, головна зміна — більше людяності в управлінні. Я почав дивитися не лише на результат, а й на «ціну результату». У моєму департаменті маркетингу та e-commerce близько 40 людей і 8 структурних напрямків. І не кожен може перформити 24/7 — особливо зараз, коли обстріли, стрес і загальна втома стали частиною фону.

Тому ми почали більше говорити на сам на сам про навантаження, пріоритети, перевтому. Прибрали культуру «тримайся» і «впораємося» — вона токсична, хоч і виглядає як сила. Натомість намагаємося нормалізувати чесність: сказати «Мені зараз важко» або «Мені потрібна допомога» — це не слабкість, а зрілість. І ще одна річ, яку я зрозумів як керівник: люди дуже тонко зчитують стан лідера. Якщо ти живеш у хаосі та «пожежному режимі» — команда починає жити так само.

Як ви піклуєтеся про свою менталку? Розкажіть про звички, правила життя.

Мені здається, я досі вчуся це робити 🙂 У мене немає «ідеального балансу», і, чесно, думаю, його взагалі не існує. Але є речі, які реально допомагають тримати голову в порядку. Наприклад, ходити пішки — це майже обов’язковий ритуал кожного вечора. Фізична активність — теж база, без неї складно. Нещодавно почав грати на барабанах, і це виявилося дуже терапевтичним — музика класно перемикає мозок.

Ну і, звичайно, спілкування та час із близькими людьми. У якийсь момент починаєш особливо цінувати прості речі: нормальну розмову, вечерю без телефону, тишу, можливість побути зі своїми людьми. 

Поділіться класною кампанією чи традицією брендів, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я.

Чесно, зараз дуже багато світових компаній системно працюють із темою ментального здоров’я — від додаткових mental health days до корпоративних психологів чи програм підтримки співробітників.

Мені подобається сам тренд: компанії починають розуміти, що ефективність людей неможлива без нормального емоційного стану. Є дослідження, які показують, що після запуску подібних програм рівень стресу серед співробітників знижується на чверть, а прихована агресія та емоційне виснаження — майже вдвічі. Але найкращі програми — ті, що не виглядають як «програми».

Наскільки тема ментального здоров’я сьогодні стала частиною вашої професійної реальності?

Як на мене, ментальне здоров’я не менш важливе за фізичне. Навіть більше — безпосередньо на нього впливає. Лікарі все більше говорять про те, що наш психоемоційний стан впливає на формування хвороб фізичних.

Тож важливо, аби тема ментального здоров’я стала не просто темою і маркетинг-інфоприводом, а й частиною турботи про себе. 

Від чого представники вашої сфери зараз вигорають найбільше?

Перш за все, на нас усіх впливає війна та її наслідки. Проте звісно ж, у сфері помітні тенденції: ми щоденно працюємо з величезною кількістю інформації, із ситуативами та контекстами, тримаємо руку на пульсі ринку, постійно думаємо про трафік та продажі, наша робота видима, а тому кожна помилка може бути помітною та вплинути на бренд.

Маркетинг і комунікації — це не та робота, яку ти можеш залишити в ноутбуці до понеділка, бо мозок працює і в музеї, і в подорожі, і на прогулянці, і в душі. Звичайно ж, такий ритм і підхід впливає на рівень стресу та може бути причиною вигорання. 

Як ви справляєтеся із хейтом або критикою у професійному середовищі?

Намагаюся відділяти професійне від особистого. Абстрагуюсь. Занурююсь у книжки. 

Що змінилося у вашій роботі та взаємодії з командою через більше усвідомлення теми ментального здоров’я?

Намагаюся бути уважною. Змушую людей відпочивати превентивно. Постійно стежу, щоби не було регулярних перепрацювань. Даю вихідний, коли люди цього потребують. 

Як ви піклуєтеся про свою менталку? Розкажіть про звички, правила життя.

Читаю книжки, займаюся спортом, іноді медитую або доглядаю за рослинами. Часто пишу і планую — це створює ілюзію того, що моє життя під контролем. 

Поділіться класною кампанією чи традицією закордонних або наших брендів, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я.

Ми якраз цьогоріч разом із фармацевтичною компанією Teva організовуємо День ментального здоров’я у «Сенсі» на Хрещатику. Подія «Як ти насправді?» — це цілоденна подієва програма, де ми піднімемо теми впливу нашої культури на ментальний стан, різницю в підході до ментальних змін серед різних поколінь, а також шляху до ментального здоров’я в українців та українок. 

Наша мета — створити безпечний, підтримуючий простір для відкритої розмови про ментальне здоров’я через культуру, книжки та живу взаємодію. Тож запрошую 🙂 

Наскільки тема ментального здоров’я сьогодні стала частиною вашої професійної реальності?

Це вже не окрема «соціальна» тема, яку дістають у жовтні до Місяця обізнаності. Це частина щоденної управлінської й маркетингової реальності.

У ритейлі ми працюємо з людьми на двох рівнях одночасно. З одного боку, команда, яка живе у війні, втомі, тривожності й невизначеності. З іншого — клієнтка, яка заходить у магазин або відкриває застосунок теж не з нульового емоційного фону. Тому сервіс сьогодні — це не просто швидко обслужити й коректно проконсультувати. Це здатність відчути межу: де людині потрібна допомога, а де достатньо не займати. Скрипти тут не рятують, рятує нормальна людська делікатність.

Для мене піклування про ментальне здоров’я в бізнесі — це, насамперед, середовище, у якому людина може працювати, відновлюватися й просити про допомогу, не виправдовуючись за це.

Від чого представники вашої сфери зараз вигорають найбільше?

Виснажує не обсяг роботи, а постійне перемикання між бізнес-цілями, станом команди, настроєм клієнтки і реальністю, у якій усі ми живемо. Один день ти запускаєш кампанію, на наступний ранок зважуєш, чи доречно її випускати взагалі. Це окрема, дуже специфічна форма втоми.

Ритейл і маркетинг не можуть зупинитися, але сьогодні недостатньо швидко запускати кампанії і реагувати на попит. Потрібно весь час відчувати, що зараз доречно, а що ні. Це вимагає тонкої емоційної включеності, і саме вона з часом виснажує сильніше, ніж об’єми задач і дедлайни.

Як ви справляєтеся із хейтом або критикою у професійному середовищі?

Я свідомо розділяю критику й хейт.

Критика, навіть якщо вона незручна, майже завжди несе сигнал: щось не пояснили, недооцінили очікування, помилилися, або людина побачила ситуацію інакше, ніж ми. Якщо не захищатися автоматично, у такій критиці можна знайти багато корисного для бізнесу. Найгірше, що можна зробити, це сприйняти її як особисту образу.

Хейт — інша історія. У ньому немає запиту на діалог, є емоція й агресія. Тут мені допомагає професійна дистанція, не байдужість, а саме дистанція. Не потрібно ні полемізувати з кожним коментарем, ні переносити це всередину себе як вирок. Якщо ми справді помилилися, треба визнавати й виправляти. Якщо це маніпуляція, її не потрібно підживлювати додатковими емоціями.

Опора в обох випадках одна: власні цінності і чесні відповіді собі на питання: «Чи ми справді зробили те, у що віримо?».

Що змінилося у вашій роботі та взаємодії з командою через більше усвідомлення теми ментального здоров’я?

Ми стали зрілішими у менеджменті. Не в сенсі «давайте говорити лише про емоції», а в сенсі чесніших, точніших розмов.

Раніше в бізнесі за замовчуванням припускалося: якщо людина прийшла на роботу, то вона у ресурсі. Сьогодні ми всі розуміємо, що так не буває. Людина може бути професійною, відповідальною й сильною, і одночасно дуже втомленою.

Тому в командній взаємодії стало важливішим пояснювати контекст і пріоритети. Не створювати зайвої хаотичності там, де її можна уникнути. Дуже часто людей виснажує не складна задача, а відчуття, що все термінове, все пріоритетне і ніхто не розуміє, куди ми біжимо.

Друга зміна — чесність у розмовах про перевантаження. Сильна команда — це не та, де всі завжди «залізні». Це та, де можна сказати: «Мені зараз важко», і це сприймається не як слабкість, а як корисна для всіх інформація.

Як ви піклуєтеся про свою менталку? Розкажіть про звички, правила життя.

Чесно, у мене немає ідеального рецепта, і я не дуже вірю в універсальні поради в стилі «медитуйте щоранку і все буде добре». У кожної людини свій рівень навантаження й свій спосіб відновлення.

Для себе я з часом зрозуміла, що менталка — це не один шар, а кілька, і працювати треба з кожним окремо.

• Перший рівень — тілесний. Для мене це передусім біг. Це єдиний спосіб розрядки, який реально працює: не допомагає трохи, а саме скидає напругу, з якою інакше нічого не зробити. Плюс — масаж і один день на тиждень без їжі. Звучить аскетично, але насправді це гігієна: тіло отримує паузу, а голова разом із ним. Сон, рух, нормальна їжа, паузи між зустрічами — це база, яка першою зникає, коли роботи багато. А потім дивуєшся, чому реагуєш на дрібниці так, наче це катастрофа.
• Другий рівень — психофізичний. Це терапія. Я свідомо у ній уже не перший рік і вважаю, що для людини, яка щодня ухвалює рішення під тиском і несе відповідальність за велику команду, це не «коли вже зовсім погано», а нормальна професійна гігієна. Так само, як ми ходимо до стоматолога, не чекаючи, поки заболить.
• Третій рівень — поведінковий. Тут для мене ключове — не романтизувати постійну зайнятість. У нашій сфері легко потрапити в пастку, де ти весь час на зв’язку, весь час швидко реагуєш, весь час усе контролюєш, і це сприймається за ефективність. Насправді ефективність часто починається там, де ти вмієш зупинитися й подивитися на ситуацію тверезо. Сюди ж входить інформаційна гігієна: бути в курсі важливо, думскролити по три години на ніч — ні.
• І четвертий рівень, можливо, найважливіший. Люди поруч, з якими можна говорити не тільки про роботу. Іноді найкраща підтримка — це не порада, не коучинг, не книжка, а просто розмова з тими, хто тебе знає поза робочим контекстом.

Поділіться класною кампанією чи традицією закордонних або наших брендів, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я.

Мені давно подобається Dove Self-Esteem Project. Це платформа, яка вже понад двадцять років працює з темою самооцінки, сприйняття власного тіла, впливу медіа й соцмереж на дітей і підлітків.

Чому я вважаю це сильним прикладом? Бо Dove не зупинилися на красивих відео й слоганах. Вони створили освітні матеріали для батьків, учителів, наставників, молодіжних лідерів. Тобто перевели правильну ідею в інструменти, якими люди можуть реально користуватися.

Для мене це і є правильний підхід до теми ментального здоров’я в комунікаціях. Недостатньо випустити емоційний ролик або поставити тематичний хештег. Питання у тому, чи є за цим дія, системність і реальна користь. Сильні кампанії — це ті, після яких у людини залишається не просто враження, а ресурс: знання, інструмент, відчуття, що її досвід побачили й поставилися до нього з повагою.

Це особливо актуально для ритейлу, який щодня має фізичний контакт з мільйонами людей. У нас є рідкісна можливість перетворювати такі теми не на красиві комунікації, а на щоденну практику.

Наскільки тема ментального здоров’я сьогодні стала частиною вашої професійної реальності?

Тема ментального здоров’я вже давно перестала бути додатковою. Для мене це частина щоденного менеджменту. Особливо в Україні, де люди одночасно живуть у війні, працюють у високій конкуренції та постійній невизначеності. Команди сьогодні потребують не лише KPI й задач, а й нормального людського контакту, чесності та відчуття безпеки.

Від чого представники вашої сфери зараз вигорають найбільше?

Найбільше зараз вигорають не від роботи як такої, а від постійного фону нестабільності. Коли ти весь час у режимі реакції: новини, кризи, скорочення часу на рішення, тиск результату, інформаційний шум. У маркетингу це ще посилюється тим, що ти постійно працюєш із увагою людей, а увага сьогодні — дуже токсичне середовище.

Як ви справляєтеся із хейтом або критикою у професійному середовищі?

Колись критика вибивала сильніше. Зараз я зрозумів просту річ: якщо ти робиш помітні речі — тебе обговорюватимуть. І це нормально. Я навчився відділяти конструктив від шуму. Якщо критика допомагає зробити продукт або комунікацію кращими, супер. Якщо це просто хейт заради реакції — не бачу сенсу витрачати на це енергію. У світі, де всі мають платформу для думки, дуже важливо не втратити власний внутрішній голос.

Що змінилося у вашій роботі та взаємодії з командою через більше усвідомлення теми ментального здоров’я?

Думаю, головна зміна — люди стали більше говорити чесно. Раніше у багатьох компаніях була культура «тримайся, не ний». Зараз хороші команди будуються навколо довіри й адекватності. Я більше уваги приділяю не лише результату, а й тому, у якому стані люди його досягають. Бо команда, яка вигоріла, не може стабільно створювати сильні ідеї.

Як ви піклуєтеся про свою менталку? Розкажіть про звички, правила життя.

Для мене менталка — це не одна магічна практика, а система дрібних речей. Сон, спорт, паузи від інформації, час без телефону, нормальне коло людей поруч. Дуже допомагають подорожі й коротка зміна контексту. Ще одна важлива річ — навчитися не жити лише роботою, навіть якщо ти її любиш. Бо тоді будь-який робочий удар автоматично стає ударом по тобі, як по людині.

Поділіться класною кампанією чи традицією закордонних або наших брендів, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я.

Мені подобаються кейси, де бренди не експлуатують тему ментального здоров’я, а реально змінюють поведінку або середовище. Наприклад, кампанії Dove про self-esteem та вплив соцмереж на підлітків — це хороший приклад довгострокової платформи, а не разового хайпу.

З українських прикладів мені дуже імпонує те, як багато брендів після 2022 року почали нормально говорити про втому, тривожність і підтримку людей без пафосу та корпоративної пластмаси. Це, мабуть, і є головна зміна — людяність стала новою валютою брендів.