Що надихає копірайтера? Стаська Падалка про старі фільми та корисну прокрастинацію

MMR продовжує збирати «must» для натхнення від гуру креативної індустрії та ділитися ними з вами.

Натхнення як затишок

Моє натхнення має бути затишним, терапевтичним, таким, може, пенсіонерським. Бо у житті маю достатньо адреналіну, викликів і виходу із зони комфорту. У питаннях натхнення я намагаюся в ту зону навпаки зайти.

Тому через примус і стрес не надихаюся. Мені треба надлишок тепла, повітря й затишку, тоді воно приходить саме — сяюче і переливчасте.

Не нові фільми

80-ті, 90-ті, а то й старіші. Фільми часів, коли актори мали різні обличчя, а зуби виглядали як зуби. Коли сюжети були трохи наївними, але не такими шаблонними. І коли наративи були довшими, плиннішими, без — кожну секунду щось має «бидищ-піу-піу».

Підписуйтеся на нас у Telegram

Ну ви зрозуміли: «Крамер проти Крамера», «Безкінечна історія», «За бортом», «Роман з каменем» — оце все. Або всяка класика трилерна типу «Основного інстинкту».

Книги

Із нонфікшном у мене стосунки складні. Він потрібен у роботі, я сама його пишу, але читати бажання нема — незатишно. Тому у мене ескапізм у художку. Бажано жанру «теплий чайок для душі». Отаке, типу Фредріка Бакмана.

MRKTNG марафон 2026 — «Підкреслити головне»

Забудь про універсальні правила — їх більше немає. MRKTNG марафон 3 червня 2026 року — про маркетинг у реальному хаосі: коли інструментів більше, ніж ясності, а результат залежить від того, що ти обереш. Твоє місце вже чекає!

У програмі — панельні дискусії про виклики ринку, подкаст просто на сцені, нон-стоп лекції від топів ринку, розбір рішень, нагородження X-RAY і багато нетворкінгу.

ЗАБРОНЮВАТИ УЧАСТЬ

• «Брітт-Марі була тут»;
• «Чоловік на імʼя Уве»;
• «Тривожні люди»;
• «Моя бабуся просить її вибачити»;
• ну або більше трохи драми у серії «Ведмеже місто».

Якщо таке заходить, то ще раджу «Напрочуд кмітливі створіння» Шелбі Ван Пелт — схожий вайб. Або якщо гостросюжетніше, але все ще затишне — детективна серія Роберта Ґалбрейта про Страйка. То, раптом що, псевдонім Джоан Роулінг, ага.

А якщо треба щось для роботи, то це Роберт Маккі. «Оповідь. Субстанція, структура, стиль та принципи письмової екранізації» — база комерційного сторітелінгу. Англійською є ще всілякі його авторства.

Подкасти

Подкастів слухаю мало, бо мій ефір частіше зайнятий аудіокнижками. Але затишні подкасти все ж маю. Один із них — літературний: «Запах слова» з Євгеном Стасіневичем і Сергієм Черковим. З перебиваннями, смішнявками і корисностями.

Ще люблю «100 брендів» Артема Беседи. Так душевно і по справі говорять. Подобається.

Фізуха

Фізична активність для мене — мастхев. Ну бо я вже немолода, метаболізм не той. Та і годину не думати ні про що — то розкіш. Тому тричі на тиждень зранку йду на TRX із силовим до спеціально навченої тренерки і групи дівчат, що обговорюють важливе. Від екзистенційних драм до кольору нігтиків.

На противагу тренуванням — сеанси вечірнього декомпресінгу. Треба повалятися на підлозі з кішкою. Кількість підходів — необмежена.

Театр

Виловлюю театральні перлинки ну або як вийде. У Києві майже всіх «покемонів» Уривського я вже спіймала. Але Петросяна й Богомазова теж поважаю.

Особливо раджу — хоча що радити, квитків все одно нема, але ви спробуйте: «Лимерівна», «Безталанна», «Тускульські бесіди», «Буна». Це от прям щоб завалити з картинки, гри акторів і спецефектів.

Корисна прокрастинація

Щоб менше чатитися у тг, підчитую там корисне. Петра Чорноморця з його біологічними цікавостями, Миколу Климчука з перекладацько-мовними штуками й Мішу Траверсе про стратегію. А раптом забіжу в інсту, то обов’язково читаю Аню Лісовську. Хоча б для того, щоб знати, куди правильно ставити наголос у слові «фольга», а то що за невігластво, ну.

Потім я, звісно, втомлююся від такої кількості корисного. І вже нормально залипаю у думскролінг тіктоку.