Напередодні 8 березня, Міжнародного дня боротьби за права жінок, редакція MMR вирішила обійти традиції і підготувала для читачів декілька матеріалів рубрики «Ретроспектива тижня» із яскравими жінками з PR-індустрії.
Катерина Захараш, директорка з корпоративних комунікацій L’Oréal Україна, та розповіла MMR, що її дістало, які відкриття та інсайти вона відкрила за ці дні, а також які має плани на ці особливі вихідні.
Як минув тиждень
Тиждень був дуже полярним на події та емоції, проте традиційно дуже насиченим, що навіть прийшлося заглянути у календар, щоб згадати все, що відбулося.
Я — людина календар, і планування для мене — понад усе.
Я — людина календар, і планування для мене — понад усе. Мабуть, це і є запорукою успіху структурованої людини.
Було дуже багато робочих питань, які потребували термінового вирішення з моєї сторони. І скажу чесно, вони були не найпростіші, та приємні. Але впоралися і не з таким. Тому, дивлюся на це позитивно і розглядаю просто як робочий процес.
Цей тиждень був також наповнений приємними зустрічами з цікавими людьми, коли можна було годинами обговорювати тренди ринку, плани на майбутнє, помилки, бест практіси та, звісно, геополітичну ситуацію (без неї зараз нікуди).
Класні люди поруч — це сила, яку ніхто не зможе відібрати. І дуже тішуся, що мене оточують саме такі.
Класні люди поруч — це сила, яку ніхто не зможе відібрати. І дуже тішуся, що мене оточують саме такі.
Крім того, провела лекцію в КАМА у рамках курсу Brand Communication і ще раз зрозуміла, як мені подобається викладати і ділитися своєю експертизою із замотивованими студентами. Цей взаємообмін емоцій неможливо пояснити словами, але це точно був метч.
Відкриття тижня
Відкриттям тижня можу сміливо назвати виставку «Випадкові події», яка відкрилася в Українському Домі та присвячена українським художницям, науковицям та жіноцтву в цілому у рамках трансформаційних процесів нашого суспільства. Було дуже приємно в історичних подіях побачити нашу премію L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці», яку ми запустили в Україні у 2018 році.
Але найцікавіше це те, як я отримала запрошення на цю виставку від Каті Тейлор. Це також була випадкова подія, бо у рамках Forbes Women нас попросили познайомитися із сусідами по залу. І таким чином я і дізналася про цю виставку. Тому, все в житті точно не просто так.
Що дістало за тиждень
Мабуть, як і всіх, дістали новини та вся невизначеність, яку вони несуть. Що що, а цей тиждень на новини був особливо багатий.
Музика тижня
Зараз безперервно слухаю Teddy Swims. Ну дуже рекомендую не тільки ті пісні, які зараз популярні (Bad dreams, The Door), але й ті, які раніше не чули, — Please Turn Green, Bed on Fire, Blowin’ Smoke. А ще послухайте його живі виступи!
Що почитати
В умовах сьогодення розуміння людей з інших культур та вміння спілкуватися з ними є абсолютним must.
Книга, яка точно всім буде у нагоді — The Culture Map. Decoding How People Think, Lead, and Get Things Done Across Cultures від Ерін Меєр. В умовах сьогодення розуміння людей з інших культур та вміння спілкуватися з ними є абсолютним must.
Що подивитися?
Я дуже люблю кіно і класні серіали, тому тут напишу ті, що для мене були відкриттям цих років:
«Сьоґун» — історично-драматичний міні-серіал, заснований на однойменному романі 1975 року Джеймса Клавелла та розповідає про чоловіка, який потрапляє в Японію 17 століття. У романі описуються історичні та політичні події в Японії того часу. Масштаб та глибина серіалу дійсно вражають.
«День Шакала» — британський телесеріал, заснований на романі Фредеріка Форсайта. Переосмислений у сучасній політичній обстановці, цей серіал заснований на класичному романі, в центрі якого — безжальний британський вбивця, і офіцер розвідки, який має намір схопити його.
«Пінгвін» — американський кримінально-драматичний серіал, створений шоуранеркою Лорен ЛеФранк та заснований на однойменному персонажі коміксів DC. Для мене це серія міні фільмів в рамках серіалу і деякі серії потребують особливої уваги (епізод 4).
«Дисклеймер» — міні-серіал у жанрі психологічного трилера, заснований на однойменному романі Рене Найт 2015 року. Той спектр емоцій, який ви переживаєте під час всього серіалу, просто неймовірний. Тому дуже рекомендую додивитися до кінця і поспостерігати за собою.
А ще не забувайте про театр та інші вистави. Тут я можу довго прописувати, але мій top-list: «Процес» у Театрі на Подолі, «Шафа» у Молодому Театрі, «Калігула», «Трамвай бажань», «Слуга двох панів» у Театрі Івана Франка, «Отелло» у театрі Лесі Українки. Обожнюю сьогодні наш театр і те, як він трансформується.
Ваш топ застосунків на телефоні
- Instagram — тут є все і навіть іноді те, що не потрібно. Але сьогодні це залишається платформою, через яку ми комунікуємо найбільше.
- LinkedIn — оскільки у світі дуже великий робочий фокус саме тут, то і я намагаюсь трохи більше спостерігати, що відбувається на цій платформі.
- YouTube — дуже люблю дивитися інтервʼю та слухати експертів. Поки кращої платформи не знайдено точно.
- Netflix — у будь-якій незрозумілій ситуації, можна просто увімкнути Netflix, якщо хочеться подивитися контент англійською. А я дуже багато читаю та дивлюсь саме цією мовою.
- Canva — іноді просто хочеться трохи більше креативу, щоб відпочити. Це моя персональна медитація.
Плани на вихідні. Поради, куди піти
- Виставка «Випадкові події» в Українському домі.
- Театр завжди буде гарна ідея!
- У кіно на «Бруталіст» — дуже непроста стрічка, але точно варта Оскара.