Носії традиції полонинського егокання стали героями нової кампанії карпатського йогурту
17 Вер 2024, 14:29

Носії традиції полонинського егокання стали героями нової кампанії карпатського йогурту

Молочна компанія «Галичина» продовжує розвивати свою місію зі збереження та популяризації українських традицій. У рамках нової креативної кампанії бренд звернув увагу на унікальну давню традицію спілкування українців.

Спілкуватися можна не лише за допомогою слів. Невербальна комунікація? Так, але сьогодні не про неї. В Україні є одна техніка, яка називається «егокання», або «кугикання», а на Бойківщині — «гоякання». Це не просто спосіб передачі інформації на великі відстані, але й автентичний елемент культурної спадщини, який передавався від покоління до покоління.

Василь і Параска Романюки, носії традиції полонинського перегукування, стали героями нової кампанії карпатського йогурту «Галичина». Команда бренду не просто провела 3 дні з цими дивовижними людьми в горах, а й пробувала перейняти традиції (що складно), їла хліб за рецептом родини, який не розкривають і пізнавала багато інших тонкощів полонинського життя.

Створіть ефективні PR стратегії разом з експертами Foundation Coffee Roasters, TWID, БФК Gulliver та ще понад 90 провідними брендами!

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як розробити ефективні PR-стратегії, підвищити впізнаваність бренду та залучити нових клієнтів через сучасний маркетинг і співпрацю з лідерами думок.

Забронювати участь

Щоб про егокання дізналося якомога більше українців, «Галичина» разом з родиною Романюків розробили відеословник, в якому сім’я Романюків розповідає, що означають ці містичні гірські співи.

Український музикознавець Богдан Луканюк пояснює природу егокання і говорить про першу фіксацію цього явища — у 60-х роках 20 століття, на Закарпатті. Перш за все, так спілкувалися діти, коли пастушили присадибно, не на полонині. Це той вік, коли дітям довіряють серйозну відповідальність — самотужки вести худобу, а егокання «Галичина» певною мірою є спробою дорослого діалогу. А для чого так спілкуватися? Справа в тому, що вівчарство — це діяльність у великому просторі, навколо нікого немає і час від часу треба звірятися, чи поруч худоба, чи немає небезпеки.

Егокання збереглося тільки в горах. Очевидно, необхідності у такому методі спілкування вже немає, але краса традиції живе і вона є унікальною. Для людини, яка цінує атрибути минулого, уважна до деталей, хоче розуміти походження традиції, це важливий елемент культури, який відіграє реліктову роль.
Ярема Павлів
етномузиколог, доктор філософії

Розкажіть друзям про новину