Новини йдуть на другий план, інфотейнмент зростає — про тренди в диджитал-контенті й запити аудиторії розповідає керівник диджитал-проєктів 1+1 media Данило Щестюк.
Завдяки технологіям наше життя значною мірою перенеслося в диджитал: тут ми спілкуємося й споживаємо контент, знаходимо потрібну інформацію й пишемо гнівні коментарі. Бренди й бізнеси не забарилися й поринули у світ онлайну разом зі своїми споживачами, аби бути максимально присутніми в інфополі аудиторії. Але повномасштабна війна змінила специфіку українського диджиталу: ми нібито переймаємо світові тренди, слідкуємо за масштабними подіями, та все ж зосереджені на нашому «порядку денному», чутливі до певних тем і новин, які не зрозуміє закордонна аудиторія. То який він сьогодні, український диджитал?
Цифрова грамотність та безпека в інтернеті
З початком повномасштабної війни український диджитал-сегмент відколовся від світового й набув окремих тенденцій. Першим таким помітним трендом стала підвищена увага до диджитал безпеки й приватності. Це було викликано усвідомленням небезпеки відкритих даних в інтернеті, які можуть бути використані ворогом. Українці стали більш обачними щодо того, що публікують у соціальних мережах, і почали ретельно вивчати, кому належать ті чи інші платформи. А тих, хто досі не дотримується інформаційної гігієни чи публікує «вражаючу» роботу ППО, ми «вчимо», як не працювати на ворога через свою необізнаність.
Ще один важливий аспект — подальша диджиталізація державних послуг, яка активно розвивається. Сервіси, що дозволяють оновлювати дані в онлайні, наприклад, «Резерв+», стали частиною нової воєнної реальності, підтверджуючи глибокі трансформації у взаємодії громадян із державою.
Новини чи розваги. ТБ чи YouTube
На початку повномасштабного вторгнення попит на новини різко зріс, що було природним в умовах невизначеності й загрози. Однак згодом цей інтерес почав спадати. Ми бачимо зменшення підписок на новинні телеграм-канали й зниження переглядів новинних відео на YouTube, у тому числі й серед найбільших видань. Це може свідчити про втому аудиторії від постійного потоку вразливих новин і бажання перемикнутися на інші формати контенту.
Попри всі труднощі, український розважальний контент також знаходить своє місце. Україномовні проєкти стають популярнішими, відповідаючи на запит аудиторії на власний культурний продукт. Однак конкуренція зростає, зокрема через велику кількість нових YouTube-каналів і незалежних проєктів, які з’являються на ринку.
Дистрибуція контенту також змінилася: багато проєктів, що раніше мали виключно телевізійний формат, тепер активно виходять на YouTube, що дозволяє їм зберігати високу якість виробництва й досягати ширшої аудиторії. Окремо варто відзначити успіхи команди 1+1 media в перепакуванні старого контенту, що дозволяє використовувати давно створені матеріали по-новому. Це схоже на стратегію повторного показу старих шоу на телебаченні, але адаптовану до алгоритмів YouTube. Перезавантаження старих серіалів й шоу на тематичні канали приносить додаткові перегляди й навіть може стати джерелом значних доходів. Тож тепер ми можемо говорити про те, що телебачення точно не зникає — воно трансформується й підлаштовується під запит глядачів.
Українці по всьому світу та збори як контент
Повномасштабна війна вплинула не лише демографію країни, але й на структуру аудиторії в диджитал-просторі. Тепер значна частина переглядів українського контенту надходить з-за кордону, з країн, де українці знайшли тимчасовий прихисток (частка сягає 35-40%). Це вимагає адаптації підходів до залучення аудиторії й зміни в комунікаціях і ключових меседжах.
Окрім того, збір коштів на підтримку Сил безпеки й оборони України став невіддільною частиною контенту, що допомагає аудиторії не тільки отримувати розважальний чи інформаційний продукт, але й долучатися до важливої справи. У співпраці з фондом «Повернись живим» ми вже реалізували кілька масштабних проєктів зі збору коштів на підтримку ЗСУ: нещодавно разом з УПЛ закрили великий збір «Ліга аеророзвідки 3.0» на 48 000 000 гривень. Кошти спрямовані на придбання 16 спеціально обладнаних мобільних пунктів управління БпАК. Благодійні проєкти дозволяють не тільки використовувати наші медіаресурси максимально ефективно, але й залучати глядачів до наближення Перемоги.
Спортивні матчі й змагання — теж розваги
По світу це особливо помітно: достатньо глянути на резонанс Олімпійських ігор, що пройшли у Франції. Вся увага в інтернеті так чи інакше прикута до розвитку подій, урочистого відкриття, змагань: кожному цікаво, хто ж заспівав на Іграх, чи отримали ми золото, а кого дискваліфікували.
Спортивний сегмент також продовжує функціонувати й в Україні, попри «особливі умови». Відновлення українського футболу, проведення повноцінного сезону 2023-2024 року — це важливі події, що підтверджують стійкість і витривалість як гравців, так і вболівальників. Попит на спортивний контент залишається стабільним, що видно з успішних трансляцій збірної України, Української Прем’єр-ліги й особливо Євро-2024.
У лютому 2024 року разом з Українською Премʼєр-лігою ми запустили футбольний телеканал УПЛ ТБ, який з перших трансляцій набрав високі показники й навіть поставив рекорди. Наша команда займається дистрибуцією, і разом з УПЛ ми вже запустили наступний сезон 2024-2025, який розпочався 3 серпня.
Диджитал-галузь в Україні має значний потенціал для подальшого розвитку, особливо сьогодні. Збільшення попиту на україномовний контент, інтеграція телевізійних форматів у диджитал-платформи, а також активне використання благодійних ініціатив у медіапросторі — це лише декілька факторів, що сприяють зростанню. Водночас ключовими викликами залишаються забезпечення стабільності контентного виробництва, збереження якості продукції, а також адаптація до нових умов ринку й змін в аудиторії. Успішність галузі буде залежати від здатності українських медіа швидко реагувати на зміни, впроваджувати інновації й залишатися надійним джерелом інформації та розваг для аудиторії як в Україні, так і за її межами. Проте головне завдання залишається незмінним — продовжувати створювати контент, що буде цікавим, актуальним і водночас корисним для суспільства.