Стійкість: як підприємцям адаптуватися до нових викликів
01 Гру 2022, 14:12

Стійкість: як підприємцям адаптуватися до нових викликів

Поки Україна потерпає від атак російських ракет та іранських дронів, а українські підприємці відчайдушно рятують бізнеси, у світовій економіці відбуваються глобальні зміни. «Кінець довгого 20 століття» — так описує трансформацію професор економіки Каліфорнійського університету Берд ДеЛонг. І час, що наближається, ставить нові виклики підприємцям та бізнесам. 

Від утопії до невизначеного майбутнього

З 1870 по 2010 роки людство пройшло чималий шлях — довге 20 століття, як його називає професор ДеЛонг. За цей період люди створили майже неможливий стрибок у рівні життя, добробуту та доступу до ресурсів та речей. Якихось 400 років тому дивитися розважальні шоу вдома могла лише одна людина — Король Англії. У першій половині 19 століття найбагатша людина світу Натан Ротшильд мріяв лише про одне — антибіотик, щоб не померти у 50 років. 

Сьогодні ми більш ефективно витрачаємо ресурси на виготовлення звичних товарів, але й створюємо різні «зручності» (які стали необхідністю), предмети розкоші (до яких тепер ставимось як до зручностей) та речі, про які навіть не мріяли. 

Створіть ефективні PR стратегії разом з експертами Foundation Coffee Roasters, TWID, БФК Gulliver та ще понад 90 провідними брендами!

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як розробити ефективні PR-стратегії, підвищити впізнаваність бренду та залучити нових клієнтів через сучасний маркетинг і співпрацю з лідерами думок.

Забронювати участь

Це довге 20 сторіччя, пише ДеЛонг, характеризувалося чотирма факторами: розвитком завдяки технологіям, глобалізації, американським лідерством («винятковості») та впевненості, що людство бодай «повзе» до утопії, адже держави зможуть розв’язати соціально-політичні проблеми. 

Утім, виявилося, що це не так. Винятковість США постала перед викликом через серйозний розвиток Японії та Німеччини; 2001 рік для Америки став часом розквіту релігійного насилля, який навіть прозвали війною цивілізацій — через щось подібне зараз проходимо й ми в Україні. Нарешті, глобальна криза 2008 року та неспроможність світу боротися з кліматичними змінами показали, що людство не може впоратися з викликами суто економічним розвитком. 

Європейська турбулентність 

Що далі? ДеЛонг пише про поступову зневіру у майбутньому (у глобальному сенсі), але не вдається до конкретних прогнозів. Утім, думки провідних аналітиків світу, як-от McKinsey, оперують вже не філософськими конструктами, а сухими цифрами та фактами. 

Світ ще не встиг по-справжньому оговтатися від COVID-19, як росія напала на Україну — і це кардинально змінює як політичний, так і економічний баланс у Європі. Паралельно європейські країни відчувають й інші проблеми: нестачу технологій, ресурсів та робочої сили. 

За даними консалтингової фірми, є три сценарії економічного розвитку Єврозони: при оптимістичному ВВП країн залишається стабільним та виходить на показник у 4,4% росту у 2025 році. Найгірший сценарій — серйозне просідання упродовж наступних декількох років, а у 2025 стабілізація лише до довоєнних показників. Єдине зрозуміло точно: Старий світ чекає турбулентний ас. 

Реакція та пристосування

Якою має бути відповідь підприємців та бізнесу? McKinsey вдаються до філософії стоїцизму — стійкість. «Стійкими» компанії консалтингова фірма називає такі, що діють під час криз (для українців — ще й воєн) проактивно, швидко приймають рішення і залишають потенціал для зростання. Під час кризи 2008 року такі компанії — на противагу «нестійким» — показали набагато більшу дохідність від акцій у середньостроковій перспективі. 

Для підприємців найважливішими стають три речі: 

  • Відповідь на ситуацію, що змінюється: «Чи маємо ми достатніх можливостей, щоб витримати новий виклик?»
  • Прогноз: «Чи можемо ми передбачити, що буде далі?»
  • Адаптація: «Чи зможемо ми швидко адаптуватися до нових умов?»

Відповідь

Кожна критична ситуація відкриває проблеми, що складно передбачити, і які вирішувати треба «тут і зараз». Але не варто одразу вестись на спокусу і хапатися за перший виклик, що постав перед компанією. Що важливіше — зробити крок назад, оцінити ситуацію і вирішити, які рішення зараз принесуть максимальну користь, а розв’язання яких критичних моментів може зачекати. 

Не варто одразу вестись на спокусу і хапатися за перший виклик, що постав перед компанією.

24 лютого майже всі українські бізнеси стикнулися з умовами, які навряд чи могли уявити в будь-якому сценарії. Ми в Meest, як і багато наших колег, у перші дні війни організовували тимчасові прихистки для евакуйованих працівників зі Сходу та необхідні речі для них — це навіть не якийсь бізнес-трюк, а елементарна людська турбота. І цей крок був на 100% вірним. А потім стали терміново оптимізовувати логістичні ланцюги, вдосконалювати доставку з-за кордону — для швидкої доставки гуманітарної допомоги з інших країн — та запускати благодійні проєкти з партнерами. 

У перший тиждень війни ми переформатували свої офіси за кордоном у пункти прийому гуманітарної допомоги, яку на той час почали безкоштовно доставляти в Україну. У перші чотири місяці війни доставили біля 5 000 тонн допомоги. Зараз продовжуємо підтримку людей та країни вже в інших форматах. 

Прогноз

У турбулентні часи передбачити — чи хоча б спробувати — події, які можуть трапитися, є неоціненним кроком. Для цього найкраще себе зарекомендував аналіз сценаріїв — зазвичай, це прогнозування песимістичного, реалістичного та оптимістичного переліку ситуацій, що можуть статися. 

Тут варто бути якомога більш конкретним. Ці сценарії мають пройти стрес-тести та базуватися на чітких фактах та оцінках. Зараз в Україні кожному бізнесу варто задуматися — як ми будемо працювати, якщо в нас не буде електроенергії певну частину дня чи навіть весь день. Що і скільки ми в цій ситуації втрачаємо і що з цим робити. 

У більш глобальному масштабі не зайвим буде дивитися на тренди європейської економіки — на які товари чи ресурси ціни зростатимуть, на які — падатимуть. І таким чином робити прогнози. 

Адаптація

Гарний прогноз допоможе розробити план дій — але він не дасть змогу передбачити майбутнє з точністю на 100%. Тому на цьому етапі на перший план виходить навичка пристосовування до нових умов. Стійкість — це про гнучкість та здатність адаптуватися до непередбачуваного. 

У таких ситуаціях важливі декілька факторів: лідерство як топменеджерів, так і керівників нижчих ланок компанії; відкрита культура, де кожен може запропонувати розв’язання тієї чи іншої проблеми; фокус не тільки на виживанні, але й процвітанні (хоча в умовах війни виживання бізнесу вже буде неабияким досягненням). 

Зрештою, у часи невизначеності допомагає системність, послідовність та віра у себе. А також — баланс між стратегією захисту (збереження бізнесу) та пошуком нових орієнтирів і ідей. 

01 Гру 2022, 14:12
Розкажіть друзям про новину