Україна перебуває у надскладних умовах невмотивованої російської воєнної агресії, спрямованої на знищення нашої держави. Велика кількість цивільних людей зазнала фізичних та психологічних травм, багато військових віддало своє життя за свободу України, неабияка кількість захисників зазнали травм. Близько 30% українських підприємств повністю припинили господарську діяльність, і лише 45% частково працюють.
Післявоєнне відновлення вкрай необхідне як людям, так і бізнесу. Кожен суб’єкт має власну травму та потребує індивідуального підходу до вирішення своєї проблеми. Важливим є використання цифрових технологій в якості прискорюючого фактора поновлення психічного та фізичного стану людини і нового ковтка у бізнес-процесах підприємств.
Швидкою та якісною “пігулкою” як для постраждалої людини, так і для постраждалого бізнесу стають імерсивні технології до яких відноситься доповнена та віртуальна реальність.
Що таке імерсивність
Імерсивні технології – це технології візуального, аудіального та частково тактильного занурення індивіда у створений 3D-світ. Фактично, це альтернативний простір, який створюється за допомогою 3D-графіки і який людина бачить у спеціальних окулярах віртуальної реальності або активує за допомогою свого смартфону у доповненій реальності. З 3D-елементами цього альтернативного простору людина може взаємодіяти. Це сприяє психологічному відновленню, фізіологічній реабілітації індивідів, а бізнесу приносить нових споживачів і, як наслідок, збільшення прибутку.
До розгляду пропонуються приклади використання технологій доповненої та віртуальної реальності у післявоєнному відновленні окремо для індивідів та окремо для бізнесу.
Індивід
Для людей дуже важлива психологічна та фізіологічна післявоєнна реабілітація. Це стосується як військових, так і цивільних громадян. Наразі ми бачимо, що багато людей стикається з проблемою втрат кінцівок та пошкоджень внаслідок ворожих обстрілів опорно-рухового апарату. Також, неабиякі глибокі проблеми у людей виникають з психікою. Над цими проблемами вже працюють кваліфіковані реабілітологи та психологи нашої країни. Імерсивні технології доповненої та віртуальної реальності значною мірою можуть посилити ефект та прискорити одужання для людини, про що свідчать багато міжнародних клінічно-інноваційних досліджень.
Віртуальна реальність викликає у пацієнта фізіологічні та психологічні реакції, які можна виміряти щодо змін гормонів стресу та інших біологічних станів. Візуально об’єкти віртуального світу здаються справжніми. Саме тому вони викликають мозкові та поведінкові реакції на віртуальну симуляцію, що відображають реакції у реальному світі.
Людина має проблеми опорно-рухового апарату
За допомогою віртуальної реальності можна значною мірою покращити та пришвидшити процес реабілітації. Створюється VR-тренажер, за допомогою якого пацієнт візуально занурюється у певний створений 3D-світ, знаходячись в якому фізично намагається балансувати та розробляти пошкоджені кінцівки.
Людина втратила кінцівку
На жаль, проблем втрати руки або ноги на сьогоднішній день є однією з найрозповсюджених. Стикаючись з цим, у людей виникають фантомні болі. Пацієнти, які страждають на параплегію нижніх кінцівок, не можуть знову відчути свої ноги або руки, але часто відчувають фантомний біль. Відчуття болю реальне, і, як зазначається, його неможливо зняти за допомогою медикаментів, але можливо за допомогою імерсивних технологій доповненої чи віртуальної реальності. Згідно дослідження EPFL (передовий швейцарський інноваційний інститут науки і техніки), VR суттєво знижує фантомні болі.
Людина має психологічний розлад
Психологічне відновлення за допомогою VR-тренажерів працює таким чином, що пацієнт візуально занурюється у певний створений 3D-світ, знаходячись в якому має змогу взаємодіяти з 3D-об’єктами, слухати правильний звук, візуально відчувати атмосферу простору, заспокоюватись та тим самим полегшувати свій моральний стан. Контент у VR-шлемах «надсилає» пацієнта до дуже конкретних елементів їх травматичних спогадів, включаючи образи, запахи та звуки. Це максимальне глибоке занурення може бути як гейміфікованим (подано у вигляді гри), так і реалістичним. Психолог підбирає з каталогу контенту такий, який підпадає під параметри розладу конкретного пацієнта та дозволяє допомогти йому обробити спогади, поставити травму на місце та відновити контроль над своїм повсякденним життям за допомогою повного візуального занурення у 3D-світ в VR.
Так, згідно даних емпіричних досліджень 16 із 20 ветеранів війни в Іраці після проходження експозиційної терапії у віртуальній реальності більше не відповідали діагностичним критеріям посттравматичного стресового розладу після завершення лікування.
“Імідж” імерсивних технологій доповненої та віртуальної реальності є “іграшковим”, адже дуже багато користувачів використовують AR | VR саме у ігрових цілях. Як бачимо, далеко не завжди це є так. Віртуальна та доповнена реальність є серйозним технологічним інструментом в медицині та психології, що наразі є дуже актуальним у контексті післявоєнного відновлення українців. Ще до війни в Україні почалась активна імплементація імерсійних технологій у медичні процеси. Наприклад, було створено VR-симулятор для породіль, який використовується в процесі народження дитини як “візуальне VR-обезболення”.
Бізнес
Не є новиною те, що бізнес отримує більше прибутку, коли він інтегрує нові трендові технології у свої виробничі та маркетингові стратегії. З іншого боку, технології як правило несуть за собою значні інвестиційні вкладення, окупність яких має певний період. В умовах воєнного стану бізнес в Україні зазнає великих збитків. Частина підприємства закрилась, частина продовжує функціонування наполовину, у третіх – значно знизився споживчий попит та, як наслідок, дохід. Водночас, спостерігається тенденція релокації та інтенсивного виходу українських брендів на міжнародні ринки.
Таким чином український бізнес постає перед проблемою того, що за браком стабільного потоку прибутку інвестиційна потужність є обмеженою з одного боку, але з іншого – швидка імплементація новітніх маркетингових та виробничих інновацій призведе до більш швидких темпів росту бізнесу на міжнародній арені зокрема. Відповідно, потрібно знайти оптимальний баланс – інвестиційних видатків та ефективності імплементованої технології.
В цьому бізнесу можуть бути корисні технології доповненої та віртуальної реальності.
По-друге, інтеграція імерсивних технологій у маркетингові активності для брендів одразу не буде вимірюватись інвестиціями в сотні тисяч доларів, що є позитивним в умовах сучасного спаду у зв’язку з війною.
По-перше, сучасний споживач – це імерсивний споживач. Він хоче взаємодії з продуктом. Він хоче занурюватись в продукт. Імерсивному споживачеві важливо задовольнити свої потреби за допомогою імерсивних товарів. Йому вже недостатньо просто подивитися на товар на картинці в інтернет-магазині, щоб прийняти остаточне рішення про покупку — він хоче спробувати цю пральну машину у себе вдома в реальному розмірі та реальній формі у два кліки за 30 секунд. Йому вже недостатньо просто уявити, якою буде його майбутня квартира, дивлячись на план-схему, коли можна одягнути окуляри віртуальної реальності та опинитися у ній – побачити якість стін, підлоги та помилуватися видом з вікна на 360.
Відповідно, роль імерсивних технологій у вигляді доповненої, віртуальної реальності та 3D може стати вагомим стимулом для бізнесу у контексті післявоєнної відбудови виробничих та маркетингових стратегій.
Ось конкретні приклади, як українському бізнесу можна використовувати технології доповненої та віртуальної реальності задля посилення своїх позицій на локальному та міжнародному ринку.
Сьогодні, як ніколи, цифровий світ, ігри та реальний світ тісно пов’язані.
Імерсивність запрошує споживача змішати реальний світ з елементами гри, зануритися в соціально-економічні процеси та фінансові операції в цифровому середовищі. Для бізнесу це означає, що необхідно шукати можливості для просування та продажу своєї продукції не лише на полицях фізичного магазину або класичного інтернет-сайту, а й у віртуальному просторі. Отже, виробникам взуття вже недостатньо продавати 100 мільйонів пар кросівок на рік у своїх роздрібних мережах. Маркетинг потрібно і можна налаштувати таким чином, щоб принаймні ще 1 мільйон пар кросівок було продано у вигляді NFT для цифрових аватарів у метавсесвіті. Лише у 2021 році люди витратили щонайменше 200 мільйонів доларів на предмети метавсесвіту. І виробники цих предметів є справжніми бізнесменами, а не геймерами чи 3D-дизайнерами.
Це реальна можливість українського бізнесу, який втратив ринки внаслідок війни.
Український виробник товарів для дому, виходячи на міжнародну арену, стикається з великою конкуренцією, боротьбою за нового іноземного споживача, проблемами з логістикою і тд. Згідно даних Retail Customer Experience і BigCommerce, 61% клієнтів в Америці віддають перевагу інтернет-магазинам, які пропонують опцію примірки товару у доповненій реальності. Сторінки продуктів, які пропонують AR і 3D, призвели до збільшення середнього розміру замовлення на 13% і збільшення доходу на 21%.
Тобто, українському виробникові потрібно занурити потенційного споживача у свій товар, налаштувавши сайт таким чином, щоб споживач міг у два кліки поставити перед собою у себе в кімнаті стіл у реальному розмірі та реальній формі, подивитися на якість його текстури та обрати свій колір. Це все можливо за допомогою технології доповненої реальності, яка дозволяє зробити так, аби товар потрапив додому до споживача до моменту безпосередньої покупки, що значно збільшує ймовірність його майбутнього придбання.
До того ж, як пише ARInsider, Shopify надає аналітичні дані, згідно яких повернення товару, який був першочергово протестований споживачем у доповненій реальності, знижується на 40%. Це вирішення дуже важливої “больової точки” сьогодні для українських брендів-виробників товару для дому, особливо малого та середнього бізнесу.
Інвестиції в налаштування такої опції на 50+ позиціях товару будуть в діапазоні 5000-15000$, що є економічно вигідним бізнесу.
Дизайнери українського одягу одні з найталановитіших у світі. Багато світових зірок одягаються в одяг українських брендів. Сьогодні, у зв’язку з військовими діями, значно впала споживча активність на ринку одягу, і дизайнерам необхідно виходити на міжнародні ринки. Виходити потрібно так, як вміють українці – креативно, яскраво та зі смаком. В цьому знову-таки допомагають імерсивні технології.
Українські дизайнери у соціальних мережах SnapChat , Instagram, Facebook можуть створити опцію примірки одягу за допомогою доповненої реальності. Згідно даних Deloitte Digital with Snap Inc, за допомогою AR у два рази краще засвоюється інформація про бренд, а 75% опитаних респондентів зазначили, що готові заплатити більше за продукт, який має опцію якісної 3D-примірки (try on) за допомогою доповненої реальності.
Важливо розуміти, що для бренду створення AR примірки одягу здебільшого носить іміджевий характер, який збільшує охоплення соціальних мереж бренду, збільшує лояльність, збільшує час взаємодії з контентом бренду та відкриває шлях до розміщення цифрових 3D-версій одягу у віртуальному світі (метасвіті) у вигляді NFT. А комплекс цих факторів значною мірою дозволяє збільшувати впізнаваність на ринку, вигравати у конкурентів та повертатися, як мінімум, на довоєнні позиції по обсягам продажів.
Інвестиції в налаштування такої опції на 10+ позиціях товару будуть в діапазоні 3000-5000$, що є економічно вигідним бізнесу.
Представники багатьох сегментів українських виробників продуктів харчування ведуть боротьбу за міжнародного споживача. У даному випадку говориться за виробників кінцевих товарів споживання їжі та напоїв, а не продавців сировини. У міжнародні Retail-маркети дуже складно “пробитися” українському бренду з BTL-акціями, мерчендайзерами та іншими промоактивностями задля популяризації бренду. У такому випадку потрібні нестандартні імерсивні рішення зі сфери 3D-маркетингу.
Товар українського бренду на полицях міжнародних магазинів має говорити сам за себе за допомогою технології доповненої реальності. Споживач сканує QR-код, наводить камеру на етикетку і вона перетворюється у інтерактивний 3D-контент. Він може бути у вигляді відеозвернення власника бізнесу напряму до свого споживача, 3D-персонажа (особливо, якщо це дитяча аудиторія), 3D-квесту, 3D-консультанта, який надає інструкцію щодо використання цього продукту тощо. Найголовніше те, що за рахунок даного занурення, споживач збільшує час контакту з товаром у середньому на 25-30% і, відповідно, збільшується впізнаваність та лояльність до бренду. Цей інструмент допоможе ефективно виділити український товар серед міжнародних конкурентів та привернути увагу споживача до бренду та вперше зробив покупку.
Інвестиції у налаштування такої опції на одне SKU будуть в діапазоні 5000-10000$, що є економічно вигідним бізнесу.
Ще однією вагомою “больовою точкою” українського бізнесу, який має виробничі потужності на території України та працює із закордонними клієнтами, є те, що останні “бояться” співпрацювати з українцями через воєнні дії, навіть якщо підприємство знаходиться на повністю безпечній території та відповідає взятим на себе зобов’язанням. Партнери мають на власні очі побачити, що підприємство в безпеці, співробітники на роботі, продукція виготовляється, незважаючи на війну. Звичайно, сьогодні далеко не всі міжнародні партнери та клієнти будуть готові відвідати Україну, аби переконатись в цьому. Саме тому український бізнес має за допомогою імерсивної технології віртуальної реальності перенести свого потенційного клієнта/партнера на територію підприємства і дати змогу бути присутнім на ньому, аби відчути впевненість, що все функціонує злагоджено.
Для цього знімається відео 360 для віртуальної реальності безпосередньо на підприємстві, інтегрується у VR-гарнітуру та розсилається міжнародним партнерам.
Інвестиції в налаштування такої опції будуть в діапазоні 15000-20000$, що є економічно вигідним бізнесу.
Важливо розуміти, що імерсивні технології допомагають налагоджувати персоніфіковану комунікацію між брендом та споживачем. Це зараз дуже актуальна проблема для українського бізнесу як на міжнародній арені, так і на локальному ринку. Міжнародному споживачу важливо “потоваришувати” з українськими брендами у той час, як для місцевого споживача важлива турбота та підтримка бренду про нього у ці важкі часи.