Як YouTube став новим телебаченням: Ніл Моган про «Оскар», MrBeast і ШІ
YouTube став найпопулярнішою платформою для перегляду відео у світі і фактично зайшов у простір, який раніше належав телебаченню. Бо зібрав під своїм дахом усе, що треба глядачам різного віку та з різними смаками, сформувавши нові звички споживання контенту.
Креатори — прайм-тайм YouTube
Ніл Моган підтримує тезу про те, що платформа у руках креаторів. У центрі величезної медійної екосистеми — блогери-мільйонники типу MrBeast, подкастери та медіаформати, які раніше існували поза традиційним телебаченням.
Головною ознакою успішності контенту незалежно від його жанру та призначення СЕО бренду називає його автентичність, а успіх вимірює задоволеністю глядачів та тим, наскільки корисним було відео, за яким вони прийшли.
Чи «краде» YouTube аудиторію у Netflix і телебачення
Нещодавно кілька великих подкастерів покинули YouTube заради Netflix, наприклад, шоу «The Breakfast Club», «My Favorite Murder». Meta теж відкрито заявила, що хоче переманити до себе YouTube-креаторів.
СЕО платформи каже, що не бачить у цьому загрози. Навпаки, він вважає це підтвердженням того, що YouTube вважають культурним епіцентром.
Коли я розмовляю з нашими креаторами, вони завжди кажуть що YouTube — це їхній дім. Не було би «Beast Games», якби на YouTube не було MrBeast. Джиммі це знає. Я не зустрічав ютуберів, які повністю видалили б свій контент з YouTube. Не можу уявити, чому вони це зробили б.
Чому YouTube заходить у спорт і великі події
Окрема стратегія платформи — це вихід у традиційно телевізійні сегменти. Бренд уже має права на трансляцію НФЛ, а також готується до того, аби з 2029 показувати «Оскар». Фахівці прогнозують, що це може стати тривожною вісточкою смерті телебачення.
А вирішили транслювати на YouTube, аби користувач не перемикався між сервісами. YouTube прагне стати для користувача універсальним простором, де буде все, що він хоче чути та бачити.
У мене є 18-річний син. Він фанат спорту, який дивиться багато стрімів, але найцікавіші моменти спортивних подій є в його стрічці YouTube. НФЛ це зрозуміла, що й призвело до партнерства. І про «Оскар» ми домовлялися за схожим принципом.
YouTube i зміна способу мислення
Давайте тут проведемо невеличкий затест: ви краще сприймаєте текстову інформацію чи радше подивитеся відео? Бо зумери майже одноголосно за візуальний контент, а традиційні медіа читають менше, та й тривалість концентрації там нижча.
Ніл Моган порівнює YouTube із візуальною бібліотекою, де користувачі вчаться так само, як раніше через книги або викладачів, а також звертає увагу на особливі випадки переваг споживання відеоконтенту, наприклад, тими, у кого дислексія. Та разом із цим зізнається, що час від часу заохочує власних дітей піти «помацати траву» чи щось почитати.
Питання залежності та відповідальності платформи
На тлі судових справ у США щодо шкідливого впливу соцмереж Ніл Моган наголошує на пошуках балансу. Хто не знає, користувачка подала в суд на YouTube та Meta через те, що вони викликають залежність.
YouTube — це платформа, куди люди приходять з багатьох різних причин: щоб випустити пару, послухати своїх улюблених виконавців, поспілкуватися зі спільнотою та навчатися. Тому нам слід думати про захист молоді у диджитал-світі, а не про захист її від нього.
Для цього на платформі, наприклад, є функція батьківського контролю та можливість встановити ліміт на час перегляду Shorts. Їх можна звести до 0.
Модерація контенту і свобода слова
YouTube відображає те, що відбувається у світі, але те, що відбувається на YouTube, також впливає на світ. Це мотивація, що стоїть за відповідальністю.
Ніл Моган каже, що платформа працює без «сторожа», але з дня заснування YouTube на платформі діють правила спільноти. І дотримання цієї відповідальності є великою частиною того, що там відбувається. А критикують і за надмірну свободу, і за надмірну модерацію:)
ШІ-контент та ризики slop
Ну і куди з без ШІ. СЕО YouTube визнає, що згенерованого контенту на платформі побільшає і від цього нікуди дітися, але переконаний, що аішки ніколи не замінять людську творчість.
До речі, MMR писав про те, як із ШІ-контентом працюють інші платформи. Наприклад, Spotify запустив верифікацію артистів, щоб відрізняти їх від ШІ, а Instagram додав мітки для ШІ-контенту.
