В прошлом году мы запустили рубрику #LittleBigBusiness, в которой начали рассматривать МСБ под маркетинг-микроскопом. В рамках рубрики ивано-франковский предприниматель, ресторатор, идеолог инициативы «Тепле місто» и проекта Urban Space Юрко Филюк рассказал, в чем отличие маркетинга социальных бизнесов от коммерческих, как сеять тренд в Украине и о чем стоит помнить любому социальному бизнесу. А 14 ноября Юрко выступит на большом фестивале для малого бизнеса Get Business Festival 2018 и расскажет, как привлечь инвестиции для масштабирования бизнеса. 

Чем отличается маркетинг социальных бизнесов от коммерческих? На что стоит делать ставку, а на что нет? Что приносить самую высокую конверсию в результат?

Я не знаю в чому різниця соціальних бізнесів і комерційних, відповідно і підходів до маркетингу в них. Сучасні інвестиційні банки при аналізі бізнесів додали зараз до трьох класичних показників — повернення на капітал, ризики, ліквідність, четвертий, обов’язковий — impact (соціальний вплив). Тобто розумієте що зараз відбувається. CSR — це вже не мода якась, це об’єктивний фактор конкурентноспроможності компаній в сучасному світі. Ті бізнеси, які не думають про екосистему, в якій вони існують, просто в часі зникатимуть. Натомість, бізнеси майбутнього одразу намагаються вплітати себе в оточуючу екосистему, думають як збірігати ресурси, з якими вони працюють, думають про людей і їхні непрямі потреби, як забеспечити відновлюваність, і т.д. Щодо маркетингу — останній бізнес (ресторанний), який ми заснували разом з партнерами, не вклав за 7 років ні копійки в жодного роду рекламу. Нам вистачає концентрації на якості продукта та активної соціальної позиції в місті. На компанії в понад 150 людей немає маркетинг відділу і жодного маркетолога. Але в той самий час, для порівняння, в Теплому Місті маркетинг відділ є, оскільки нам важливо максимально широко висвітлювати проекти і нові моделі, орієнтовані на суспільство.

Что было самое сложное в продаже идеи и концепций проектов, которые вы запустили?

Мабуть найбільший стримуючий чинник на старті, з яким доводиться стикатись — це контекст недовіри, який переважає в нашому суспільстві. На низькому ринку ти не можеш зробити прорив сам, єдиний спосіб — консолідувати зусилля. А консолідація різних гравців, часто конкурентів в засторілому мисленні, потребує зміни парадигми з недовіри в довіру. Насправді людям природньо довіряти один одному за замовчуванням, так природа задумала. Тому не зважаючи на те, що цей процес важко запустити, та він добре укріплюється, якщо все робиться прозоро і без прихованих мотивів.

На низькому ринку ти не можеш зробити прорив сам, єдиний спосіб — консолідувати зусилля

Как сеять тренд? То, что непонятно многим сначала, а потом воспринимается с интересом и восторгом?

На мій погляд люди дуже скучили за справжнім. Ми живемо у все більш синтетичному світі зі синтетичними надуманими стосунками: живемо в бетонних коробках, їмо ненатуральну їжу, намагаємось знайти щастя, граючи у гру з нульовою сумою (коли для того щоб виграти, хтось має програти). Це все ще переважаючі тренди. Та кожен тренд має антитренд. І якщо людям просто запропонувати на контрасті прозорі чесні ціннісно близькі їм речі, вони обов’язково зреагують. Єдине, треба пам’ятати, що завжди важливе ще якість виконання. 

До прикладу, коли ми запропонували в Івано-Франківську створити Urban Space 100, а для цього 100 людям скинутись безповоротно, по суті в сліпу, по 1000у.о., ми розуміли на скільки це складна ідея з точки зору довіри. Відверто кажучи самі сумнівались, чи люди зреагують. Але наші наміри були прозорі і чисті, бізнес модель — добре продумана і ми мали відповіді на всі питання, а сама ідея — яскравою і добре превертала увагу. В результаті ми зібрали необхідний бюджет значно швидше, ніж планували.

Взагалі ми любимо працювати з поняттям «неусвідомлений попит». Коли ми плануємо свій наступний революційний проект, ми не спираємось на існуючий попит і маркетинг дослідження, оскільки вони не показують всієї картини і часто відображують нав’язані маніпулятивно відповіді. Та ми помітили, що суспільство часто не дооцінюють, і коли ти пропонуєш неочевидні нові рішення, які дають людям нову якість в їхньому житті, вони швидко, часом дуже швидко, переміщуються в нове. Можна намагатись слідувати трендам, можна пробувати розуміти куди рухаються тренди і йти їм на зустріч, можна створювати тренди самим.

Кто Ваши urban-союзники в других городах Украины — назовите имена, проекты и то, чем они вас радуют и восхищают?

Їх багато, боюсь когось забути. CanActions, Гараж Генг, Інша Освіта, Impact Hub Одеса, Агенти змін, Урбан куратори, та інші. Всі ті, кого назвав, працюють з сучасними трендами, намагаються діяти інституційно (не хаотично) і є професіоналами в своїх сферах.

Нас читают немало корпоративных людей, которые, возможно, подумываю если не о том, чтобы выбрать твой путь, то хотя бы начать что-то свое социально значимое. Какой ваш совет в этой связи? Правила и табу для социальных бизнесов?

Мені подобається перш за все рух в свідомість — часом чесний погляд на власний бізнес, це більше ніж компенсаторна точкова благодійна допомога «для відкупу совісті». Реально будувати бізнеси безкомпромісні щодо власних цінностей і прибуткові одночасно. Пошук таких формул вимагає більше зусиль розуму, але це і цікаво — шукати постійно нове, відмовлятись від догм, вивчати кращі кейси, створювати свої, вчитись ефективно об’єднувати зусилля. Внутрішня трансформація завжди є первинною. А талановитий підприємець завжди знайде свій унікальний шлях відносно поставленої перед собою задачею.

Кто из мировых коллег является для вас бенчмарком?

Немає таких. Є багато, хто подобається. Але все що ми робимо — це власні рішення, пропущені через себе, основані на різних побачених і пережитих досвідах. Не вірю в підхід copy-paste.

Каких союзников вы сейчас ищете и под что?

Ми взялись за великий амбітний проект — створення інноваційного центру на базі заводу Промприлад, який знаходиться в центрі Івано-Франківська і зараз працює на невеликій частині колишньої території. Ідея — наповнити його новими функціями на перетині чотирьох основних напрямів: счасна неформальна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка і урбаністика. Проект дорогий і ми його прагнемо реалізувати знову ж таки на перетині бізнесу і соціальної сфери через залучення різних партнерів, гравців, інституцій, інвесторів. Ми відкриті до співпраці як з представниками креативного класу, так і з бізнесами іта приватними соціальними інвесторами.

О привлечении инвестиций для масштабирования бизнеса — crowdfunding, грантах, долевого участия и других форматах — Юрко расскажет 14 ноября на Get Business Festival 2018.