Дві теми особливо привернули увагу під час Deutsche Welle Global Media Forum 2015, що триває в Бонні: криза довіри до ЗМІ та нове місце журналістики в епоху digital. Ще в грудні минулого року журналістська спільнота Німеччини спантеличено обговорювала результати опитування, згідно яких більше 6о% німців не довіряють висвітленню подій в Україні в німецьких ЗМІ.  Для німецьких ЗМІ, які традиційно користуються високою довірою (місцевим газетам, наприклад, довіряють до 80% користувачів), це був несподіваний і неприємний сигнал.

З іншого боку медіа відчувають надзвичайний пресинг з боку digital space, який конкурує з ними за увагу споживача.  Пройшов всезагальний захват можливостями, які дає кожному доступ до каналів поширення інформації, коли кожен «сам собі журналіст».  Разом з новими можливостями відбувається неминуча девальвація інформації — коли кожен може бути автором, ексклюзивність авторства втрачається, так само, як, на жаль, і якість інформації.  Гюнтер Еттінгер (Gunther H. Oettinger), Комісар з питань цифрової економіки і суспільства Європейської комісії, охарактеризував сучасний інформаційний простір так: «Лавина непродуманих заяв, неперевіреної інформації, зманіпульованих фактів, і — дозвольте сказати прямо  відвертого сміття».

«Найбільшим викликом є правда сама по собі, не тільки тому, що проти неї працює пропаганда, але і тому, що кожен тепер може створювати свої новини», сказала Анніка Ніберг Франкенхаузер (Annika Nyberg Frankenhaeuser), Медіа директор Європейського мовного союзу.

Гонка на випередження і з конкурентами, і з соціальними медія, яку німецький журналіст Андреас Зумах (Andreas Zumah) назвав «щурячими бігами», ставить під ризик якість інформації.  Журналісти скаржаться, що в цій гонитві у них немає можливості робити якісний контент.  «У нас майже немає часу на підготовчу роботу, дослідження»  констатував один з них.  Якщо перші репортажі з В’єтнамської війни з’явилися через шість днів після її початку, а НАСА після катастрофи Челенджера в 1986 році знадобилося 5 годин, щоб виступити з першою прес-конференцією, то сьогодні аудиторія хоче спостерігати за подіями в прямому ефірі і в режимі реального часу їх обговорювати. Не більше і не менше.  «Все більше людей не бажають чекати вечірнього випуску новин, щоб знати, що відбувається – вони хочуть щоб їм про це вже прямо по ходу подій розповіли в соціальних мережах» сказав у своєму виступі Гюнтер Етінгер, Комісар з питань цифрової економіки і суспільства Європейської комісії.

«Швидкість є вирішальною не тільки в конкуренції за аудиторію, але й за венчурний капітал для нових медійних стартапів»  констатувала Моніка Грюттерс (Monika Grutters), Федерального комісара Німеччини з питань культури та медіа.

фото: flickr Deutsche Welle

Медіа світ пристосовується і шукає ефективні відповіді на ці непрості виклики.  Німеччина відповідає на них з німецькою рішучістю: збільшенням фінансування свого голосу в світі  «Німецької хвилі».  За словами Моніки Грюттерс, Федерального комісара Німеччини з питань культури та медіа, видатки на станцію збільшені в 2015 на 30%.  «Німецька хвиля», в свою чергу, розширює мовлення: 22 червня, в перший день роботи на Форумі урочисто запустили англомовний телеканал DW.  Українська служба радіо «Німецька хвиля» виросла за останній час з 8 до 25 осіб і планує розширюватися далі і мати незабаром 10 годин мовлення в день.  Крім того, медіа об’єднують зусилля і ресурси  під час Глобального медіа форуму та ж сама «Німецька хвиля» оголосила про підписання угоди із Суспільним телебаченням Латвії про співробітництво і обмін контентом.  В той же час німецький видавничий концерн Axel Springer створює інкубатор медіа стартапів і вивчає можливості запровадження «мікрооплати» за різні види контенту он-лайн.

Єврокомісія розробила єдину Digital Single Market strategy, і водночас запускає проект моніторингу цензури і порушень свободи слова… серед своїх 28 членів, тим самим показуючи, що засадничі цінності потребують зараз особливої уваги.

Данія відповідає на втому аудиторії від воєн і конфліктів в новинах просуванням «конструктивних новин», про що розповіла Ульріке Хаагерап, Виконавчий Директор служби новин Датської мовної телерадіокорпорації (Датчани стомилися від негативних новин? Цікаво, що б вони сказали, подивившись наші новини після року війни?).

Водночас медіа світ шукає нову ідентичність, повертаючись до своїх класичних засадничих принципів, він сповнений саморефлексії. «Ми  сторожові пси демократії. Ми маємо тримати політиків підзвітними»  сказав один із журналістів.  «Ми — вуаєристи по своїй суті»  сказав інший, пояснюючи чому журналісти досі живуть за старим принципом «If it bleads, it leads», віддаючи перевагу війнам, насильству, конфліктам і катастрофам.  «Але ж ми гуманісти, ми співчуваємо жертвам, про яких пишемо і яких показуємо». — додав він, виправдовуючись…

Досі є спроби «залишатися над сутичкою»: «Це не наша робота розповідати, що Путін неправий чи Сірійський уряд неправий. Наша робота повідомляти про те, що відбувається настільки чітко, наскільки це можливо» стверджує Річард Портер (Richard Porter) Editorial and Digital Director BBC.  Але йому одразу ж заперечують, що в такому шаленому потоці залишати аудторію без будь яких висновків це заплутувати ще більше.  Нова роль медіа в цьому морі інформації допомагати розібратися, формулювати висновки і «виробляти консунсус». Непогана формула, як на мене.

Ми  сторожові пси демократії. Ми маємо тримати політиків підзвітними.

Врешті, неможливо не згадати, що Україна і гібридна інформаційна війна, що точиться у нашому інфопросторі, згадувалися в кожному другому виступі. Пропаганду нарешті назвали пропагандою, інформаційну війну – війною, російських журналістів фактично визнали такими, що порушують базові етичні принципи вільних і об’єктивних медіа. «Це не журналісти, це інформаційні воїни»  сказав Маркус Бенсманн з агентства розслідувань Correctiv, один з авторів відомого розслідування про те, хто збив літак MH-17.  «Діагноз нарешті проставлено правильно, незрозуміло що тепер робити з цим  потрібен консиліум лікарів»  констатував український колега. Але це вже тема зовсім іншої розмови.